Постанова № 32804846, 31.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3150/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Метельській А.В.,

за участю:

представника позивача - Рекотова С.Є.,

представника відповідача - Магер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" (надалі - ТОВ "Компанія "Приват-Плюс", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №0007001502 від 15.05.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 17.04.2013 року № 2164/15.2/34612067, складений за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Приват-Плюс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Рест-Профі" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року. Вважає помилковими висновки акту перевірки про порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки право на формування податкового кредиту підтверджується договором, податковими накладними, первинними документами бухгалтерського обліку та платіжними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У письмових запереченнях проти позову відповідач на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на висновки документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Приват-Плюс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Рест-Профі" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, оформленої актом перевірки від 17.04.2013 року № 2164/15.2/34612067, якою встановлено порушення позивачем п.44.1 ст. 44, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 19444 грн., та відповідно до заниження податку на додану вартість на суму 19444 грн.

Зазначає, що надані позивачем до перевірки акти виконаних робіт, складені з порушенням вимог законодавства України, оскільки не містять змісту та обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які виконували роботи та спосіб вчинення дій. Позивачем не надано до перевірки документів, які б дали змогу відстежити, що є результатом замовлених робіт та встановити, яким чином результати цих робіт було використано позивачем у власній господарській діяльності. Вважає, що податкові накладні, виписані ПП "Рест-Профі", оформлені з порушенням вимог п.п. "е" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а господарські операції з даним контрагентом є безтоварними.

Крім того, посилається на висновки актів ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби № 404/2201/35860329 від 18.05.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Рест-Профі" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року" та № 517/2204/35860329 від 12.06.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Рест-Профі" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий-квітень 2012 року".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват -Плюс", ідентифікаційний код 34612067, є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 09.10.2006 року за № 1963.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 26.07.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200030753 НБ № 289615, індивідуальний порядковий номер 346120620331, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 8/.

Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області № АА № 482720, виданої 11.01.2012 року /а.с. 10/ позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.

У термін з 11.04.2013 року по 17.04.2013 року посадовими особами ДПІ у м.Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Компанія "Приват- Плюс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Рест-Профі" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року з 01.03.2012 року по 31.03.2012 року та з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за результатами якої складено акт від 17.04.2013 №2164/15.2/34612067 /а.с. 25-36/.

За висновками перевірки позивачем порушено п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2012 року на суму 6840 грн., за березень 2012 року на суму 4000 грн., за квітень 2012 року на суму 8600 грн. та відповідно занижено податок на додану вартість за січень 2012 року на суму 6840 грн., за березень 2012 року на суму 4000 грн., за квітень 2012 року на суму 8600 грн. /а.с. 36/.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем у січні, березні та квітні 2012 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарсько-фінансовим відносинам з ПП "Рест-Профі" у зв'язку з придбанням у останнього консультаційно-інформаційних послуг згідно договору № КИУ04/01/12-01 від 04.01.2012 року.

Зазначає, що надані позивачем до перевірки акти виконаних робіт не містять змісту та обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт, обґрунтування вартості, прізвищ осіб, які виконували роботи та спосіб вчинення дій; не надано до перевірки документів, які б дали змогу відстежити, що є результатом замовлених робіт та встановити, яким чином результати цих робіт було використано позивачем у власній господарській діяльності; податкові накладні, виписані ПП "Рест-Профі", оформлені з порушенням вимог п.п. "е" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що господарські операції з ПП "Рест-Профі" носять безтоварний характер, а тому її результати не можуть бути враховані під час формування податкового кредиту позивача. Крім того, ДПІ у м. Полтаві посилається на висновки актів ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби № 404/2201/35860329 від 18.05.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Рест-Профі" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року" та № 517/2204/35860329 від 12.06.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Рест-Профі".

15 травня 2013 року на підставі акту перевірки від 17.04.2013 №2164/15.2/34612067 ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0007001502, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 29160 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 19440 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 9720 грн.

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи період формування позивачем податкового кредиту при наданні правової оцінки цим правовідносинам слід застосовувати норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, № 2755-V (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201 4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 04.01.2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Рест-Профі" (виконавець) укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг №КИУ04/01/12-01 /а.с. 91-92/, за умовами якого ПП "Рест-Профі" зобов'язується відповідно до завдань позивача надати консультаційно-інформаційні послуги в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно положень пункту 2 даного договору виконавець надає замовнику наступні послуги: 2.1.1. пошук і надання інформації за темою: реклама, рекламна кампанія, основні види і засоби реклами, цільова аудиторія і ефективність певних видів реклами; 2.1.2 консультування виконавцем замовника відносно ефективності розміщення реклами в регіонах України, що становлять інтерес для останнього: види реклами поширені в регіоні, рекламні агентства; 2.1.3 сприяння виконавця у виборі оптимальних для замовника засобів і видів розміщення реклами.

Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання і фіксується в актах про надані послуги /пункт 3.1 договору/. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 28.12.2012 року /пункт 6.1 договору/.

На виконання умов договору ПП "Рест-Профі" виписано позивачу наступні податкові накладні: № 119 від 27.01.2012 року на суму ПДВ 6840 грн., № 82 від 14.03.2012 року на суму ПДВ 4000 грн., № 205 від 19.04.2012 року на суму ПДВ 8600 грн., на підставі яких суми податку на додану вартість включено позивачем до складу податкового кредиту відповідно січня 2012 - ПДВ в розмірі 6840 грн., березня 2012 року - ПДВ в розмірі 4000 грн. та квітня 2012 року - ПДВ в розмірі 8600 грн. /а.с. 127-141/.

Передачу послуг згідно укладеного договору позивач підтверджує копіями: рахунків - фактур, актів виконаних робіт та звітів по договору про надання консультаційно- інформаційних послуг /а.с. 93-95, 97-99, 101-103/.

Однак, з даних актів виконаних робіт неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу та змісту виконаних робіт/наданих послуг, і, як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача.

Види наданих послуг згідно з актами виконаних робіт носять загальний характер і фактично відтворюють умови договору про надання цих послуг та містять загальну вказівку про надання таких послуг.

Так, у актах виконаних робіт зазначено, що виконавцем проведено роботи (послуги) відповідно до договору №КИУ04/01/12-01 від 04.01.2012 року, проте, не вказано зміст та обсяг господарських операцій, що виконувалися ПП "Рест-Профі".

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, акти виконаних робіт не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не приймаються судом в якості доказів на підтвердження факту виконання робіт ПП "Рест-Профі".

Інших первинних документів, в яких було б чітко визначено, які саме послуги надані ПП "Рест-Профі", які б містили відомості про обґрунтування вартості, спосіб вчинення дій та свідчили б про те, що виконавець в процесі надання послуг проводив певну роботу, до перевірки та під час судового розгляду справи позивачем не надано.

Представник позивача не пояснив суду необхідності отримання консультаційно-інформаційних послуг з урахуванням виду діяльності, який здійснював у 2012 році /надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення)/, та не зазначив обставин, які б унеможливлювали подальшу діяльність підприємства без їх надання.

Надана позивачем копія роздруківки, яка за твердженням представника позивача отримана на виконання умов договору з ПП "Рест-Профі" /а.с. 142-230/, не приймається до уваги судом з огляду на неможливість встановлення авторства даної роздруківки, оскільки в останній не вказано назви виконавця або його реквізитів. Даний документ являє собою комп'ютерну роздруківку тексту, не містить будь-яких підписів осіб, які здійснювали його виконання або печаток юридичної особи, яка відповідала за його виконання.

З огляду на викладене, судом не встановлено факту надання спірних послуг, а відтак суд не може визначити позивача отримувачем цих послуг, що виключає право позивача віднести суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Суд відхиляє доводи позивача про збільшення доходів підприємства у 2012 році завдяки співпраці з ПП "Рест-Профі" з посиланням на податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 та 2012 роки, оскільки позивачем не доведено взаємозв'язку між збільшенням доходів у 2012 році та укладенням договору з ПП "Рест-Профі".

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту сум витрачених на придбання послуг можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Позивач не надав суду належних доказів реальності надання послуг ПП "Рест-Профі" та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. Відтак, податкові накладні, були видані ПП "Рест-Профі", яке фактично не виступало виконавцем послуг, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту січня, березня та квітня 2012 року на загальну суму 19440 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя С.С. Сич