Ухвала суду № 32804187, 17.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2013 р. м. Київ К/9991/32654/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (правонаступника Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, далі - Алчевська ОДПІ)

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012

у справі № 2а/1270/1167/2012

за позовом приватного підприємства "Квалітет Компані" (далі - Підприємство)

до Алчевської ОДПІ

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Підприємство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, оформленої актом від 14.11.2011 № 1810/231/37288393;

визнати протиправними дії Алчевської ОДПІ, що полягали у визнанні нікчемними всіх укладених Підприємством правочинів, наведених в названому акті перевірки;

зобов'язати Алчевську ОДПІ утриматись від використання цього акта перевірки під час проведення перевірок інших суб'єктів господарювання;

зобов'язати відповідача привести дані обліку та особового рахунку Підприємства у відповідність з даними його податкових накладних, складених у період з 01.01.2011 по 30.09.2011;

зобов'язати Алчевську ОДПІ вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, інформацію про результати оспорюваної перевірки Підприємства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012, позов задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача щодо проведення оспорюваної перевірки Підприємства з мотивів неналежного повідомлення позивача про її призначення та про час і дату проведення; визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ, що полягали у визнанні нікчемними всіх укладених Підприємством правочинів, наведених в названому акті перевірки, у зв'язку з тим, що такі висновки зроблено податковим органом без належного дослідження усіх первинних документів платника; зобов'язано відповідача вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, інформацію про результати оспорюваної перевірки Підприємства; в решті позовних вимог відмовлено з огляду на невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам процесуального закону та відсутності порушення відповідного права позивача.

На вказані судові акти Алчевською ОДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати прийняті у справі рішення та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що спірну податкову перевірку було проведено з дотриманням законодавчо визначеної процедури, а висновки, викладені в акті перевірки, є об'єктивними та такими, що зроблені за наслідками надання належної правової оцінки поведінці платника у сфері оподаткування на підставі дослідження первинних документів Підприємства, що були надані ним під час перевірки.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- з 10.11.2011 по 11.11.2011 працівниками Алчевської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, оформлену актом від 14.11.2011 № 1810/231/37288393;

- перевірка була призначена постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Луганській області від 09.11.2011 у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно керівника приватного підприємства «Ардея-Тех» за наказом начальника податкової інспекції від 10.11.2011 № 761;

- у висновках зазначеного акта перевірки викладено, зокрема, факти порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства внаслідок укладення нікчемних правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з рядом контрагентів та формування Підприємством податкової звітності за фіктивними операціями;

- зазначені висновки посадових осіб Алчевської ОДПІ, що проводили перевірку, були відображені податковим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Розглядаючи по суті позовні вимоги Підприємства щодо визнання протиправними дій податкового органу з проведення перевірки та з надання правової кваліфікації укладеним позивачем правочинів під час здійснення цієї перевірки, суди проігнорували процесуальні правила підвідомчості, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції ? це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як випливає зі змісту статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

А відтак неодмінною ознакою рішення, дії або бездіяльності, оскарження яких підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС, є їхня юридична значимість та вчинення безпосереднього впливу на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Однак ані дії податкового органу з проведення перевірки платника, ані висновки цієї перевірки не відповідають наведеним критеріям.

Адже проведення перевірки платника є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Саме по собі проведення перевірки не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує будь-яких обов'язків. Висновки акта перевірки на створюють будь-яких перешкод для діяльності платника податків, а є особистою думкою посадових осіб податкового органу, що проводять перевірку, відносно поведінки платника податків.

А відтак розглядувані дії податкового органу не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 КАС та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Згідно ж з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У той же час суди правомірно задовольнили позовні вимоги Підприємства в частині зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, інформації про результати оспорюваної перевірки Підприємства.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку Алчевською ОДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності Підприємства та його контрагентів за перевірені податкові періоди; підставою для внесення оспорюваної інформації до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стали висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами та, відповідно, про недостовірність сформованих за наслідками виконання цих правочинів даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена Алчевською ОДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли об'єктивного висновку про незаконність дій податкової інспекції щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акта перевірки та правомірно задовольнили позов у відповідній частині.

В решті рішення попередніх інстанцій з даної справи учасниками провадження не оскаржуються, тоді як касаційним судом не виявлено порушень норм матеріального та процесуального права, на які не було посилань у поданій касаційній скарзі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 225, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012 у справі № 2а/1270/1167/2012 змінити в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, оформленої актом від 14.11.2011 № 1810/231/37288393, та щодо визнання протиправними дій Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, що полягали у визнанні нікчемними всіх укладених позивачем правочинів, наведених в названому акті перевірки.

У цій частині провадження у справі закрити.

3. В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012 у справі № 2а/1270/1167/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько