Ухвала суду № 32802277, 31.07.2013, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1973/13-к

31.07.2013

УХВАЛА

про повернення обвинувального акта

31 липня 2013 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого -судді Гавілей М.М.,

при секретарі - Панченко В.М.,

за участю прокурора - Маміч А.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року до Токмацького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1, реєстр матеріалів досудового розслідування, позовна заява та розписки про отримання ОСОБА_1 та його захисником ОСОБА_2 вказаних документів.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 22.07.2013 року було призначено підготовче засідання по вказаному кримінальному провадженню на 30.07.2013 року, яке було відкладено у звязку з неявкою прокурора на 31.07.2013 року

У підготовчому судовому засіданні прокурор Маміч А.І. висловив думку про те, що на підставі наданого до суду обвинувального акту можливо призначити судовий розгляд, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги Кримінального процесуального кодексу України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає, а скарга обвинуваченого та його захисника підлягає залишенню без задоволення

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо призначення справи до судового розгляду, заявили скаргу на неправомірні дії слідчого та заступника прокурора Запорізької області, клопотали повернути обвинувальний акт прокурору, мотивуючи тим, що при проведенні досудового розслідування по даному кримінальному провадженню органом досудового розслідування були допущені порушення норм кримінального процесуального законодавства України, які не дають законних підстав для розгляду кримінального провадження судом, як у підготовчому провадженні, так і в ході судового розгляду, а саме при проведенні досудового розслідування порушено правила підслідності, постанова заступника прокурора Запорізької обласної прокуратури Проценко Є.Т. про доручення досудового розслідування є незаконною, пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення є неконкретним, оскільки не вказано місце та спосіб вчинення злочину за ч. 4 ст. 191 КК України, що позбавляє можливості визначити підсудність кримінального провадження, в обвинуваченні відсутній перелік посадових обов'язків, які порушив ОСОБА_1, не вказано яким чином обвинувачений розпорядився грошовими коштами, також не відображена суб'єктивна сторона кримінальних правопорушень, не вказаний конкретний розмір матеріальної шкоди, заявлені ними клопотання на досудовому слідстві не були розглянуті слідчим по суті, після внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань у період з 27.02.2013 року по 10.04.2013 року слідчим не проводилися будь-які слідчі дії.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, а скарга обвинуваченого та його захисника - частковому задоволенню з наступних підстав.

Наявний в матеріалах справи обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до положень п.п. 3,5,7 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення,які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; формулювання обвинувачення, анкетні відомості кожного потерпілого, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Всупереч вказаним вимогам Закону в обвинувальному акті не вказано місце скоєння обвинуваченим інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 191 КК України.

В обвинувальному акті зазначено наступне: «продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на заволодіння бюджетними коштами ОСОБА_1, шляхом зловживання своїм службовим становищем, заволодів бюджетними коштами в сумі 91878 гривень, які протягом квітня-серпня 2007 року на підставі платіжних доручень №405 від 12.04.2007 року, № 539 від 11.05.2007 року, №640 від 06.06.2007 року, №760 від 06.07.2007 року, №809 від 20.07.2007 року, №900 від 07.08.2007 року, №925 від 20.08.2007 року, були перераховані КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР, безпосередньо через Токмацьке казначейство Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області з розрахункового рахунку НОМЕР_1 відкритого в ГУДКУ у Запорізькій області на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 відкритий в ЗОД АППБ «Аваль» м. Павлоград ТОВ «Суворов», які були використані ОСОБА_1 у господарській діяльності на власний розсуд». Наведене свідчить про невизначеність місця заволодіння ОСОБА_1 бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Згідно п.13 ч.1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, тобто це твердження повинно містити опис кримінального правопорушення: характер злочинного діяння, час, місце, спосіб та засоби його скоєння; мотиви, якими керувалась особа при його скоєнні, мету, завдану шкоду. Крім того, повинна бути вказана правова кваліфікація дій особи, з посиланням на статтю або частину статті кримінального кодексу України.

Зважаючи на те, що відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення, в тому числі і місце вчинення кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт має містити чітко зазначене місце вчинення злочину.

Ч. 2 ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Далі формулюючи обвинувачення по епізоду скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, в обвинувальному акті не зазначено, які саме посадові обов'язки порушив обвинувачений та яким чином використав їх в супереч інтересам служби.

Крім того, в обвинувальному акті зазначається про те, що ОСОБА_1 спричинив шкоду КУ «Молочанська психіатрична лікарня» на загальну суму 91878 гривен, тобто у великих розмірах, що у двісті п'ятдесят та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Однак в формулюванні обвинувачення не вказано, з яких складових визначено великий розмір спричиненої шкоди, оскільки відповідно до п.4 підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України з метою кваліфікації скоєного по нормам адміністративного та кримінального законодавства розмір встановлюється на рівні соціальної пільги, яка визначається у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня звітного року.

Зазначені обставини свідчить про неконкретність сформульованого ОСОБА_1 обвинувачення, що грубо порушує його право на захист.

Також в обвинувальному акті відсутні анкетні відомості про адвоката обвинуваченого (його прізвище, місцезнаходження, номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю), відомості щодо представника цивільного позивача - КУ «Молочанська психіатрична лікарня» ЗОР та не зазначено правовий статус особи (підозрюваний, обвинувачений...), щодо якої складено обвинувальний акт.

Як слідує з доданого реєстру матеріалів досудового розслідування в ході досудового розслідування проводились судова будівельно-технічна, судово-почеркознавча та судово-психіатрична експертизи, але в обвинувальному акті в супереч п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України не вказаний розмір витрат на залучення експерта.

Відповідно до ст.291 КПК України, до обвинувального акту повинен бути доданий реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до положень ст. 109 КПК України - реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Отже, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен представляти собою повний опис усіх без виключень процесуальних дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування та містити у собі довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

В той же час, в порушення вимог ст.ст. 109, 291 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування, не в повному обсязі зазначені відомості та процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування, в реєстрі допущені скорочення в написанні проведених процесуальних дій, зокрема протокол огляду, не конкретизувавши, що саме було об'єктом огляду, які речові докази вилучалися під час огляду та кому передані на відповідальне зберігання відповідно ст.ст.98, 100 КПК України і чи вилучалися взагалі, протокол виїмки, у якому також не конкретизовано, що саме було об'єктом виїмки, які речові докази вилучалися під час виїмки, протоколи обшуку, у яких також не конкретизовано, де саме проводилися обшуки. Також доданий реєстр не містить відомостей щодо осіб, їх процесуального статусу, яких було повідомлено про завершення досудового розслідування та яким було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, не зазначено прізвище захисника, допущеного до участі у справу, не вказано протокол про накладення арешту майна, процесуальні дії та рішення викладені непослідовно, з порушенням їх хронології.

Відповідно до ч. 4 ст. 278 КПК України слідчим та прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про дату та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте, у наданому реєстрі, у повідомлені про підозру слідчим не зазначений час повідомлення обвинуваченого про підозру, за якими статтями КК України пред'явлено підозру.

Всупереч вимогам КПК України, повідомлення про підозру (під. №19 Розділу ІІ Реєстру), повідомлення про завершення досудового розслідування (під. №21 Розділу ІІ Реєстру) включено в перелік процесуальних рішень.

В реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано всіх процесуальних рішень, прийнятих по справі. Згідно вимог статті 110 КПК України, всі рішення слідчого чи прокурора, які були оформлені у вигляді постанови, вже являються процесуальними рішеннями. Враховуючи те, що кримінальне провадження розпочалось ще під час дії КПК України 1960 року, слідчим СВ УСБУ в Запорізькій області Уткіним О.С. була винесена постанова про порушення кримінальної справи від 12.02.2010 року та слідчим СВ УСБУ в Запорізькій області Лимар С.О. винесена постанова про порушення кримінальної справи від 26.01.2011 року, однак в реєстрі відсутні відомості, за якими статтями КК України порушено справи. Також Реєстр не містить даних щодо постанови слідчого про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, щодо складання обвинувального висновку по кримінальній справі.

Разом з тим в Розділі ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування відсутнє таке процесуальне рішення як постанова слідчого про визнання представником цивільного позивача при тому, що представнику цивільного позивача оголошувалося про закінчення досудового слідства згідно відомостей відображених у під. № 57 Розділу І Реєстру.

Крім того, в порушення вимог ст.109 КПК України реєстр не містить даних щодо винесення постанови про визначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні або визначення групи прокурорів.

Також, всупереч вимогам підпункту 15 пункту 2.1. розділу 2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року до реєстру не внесено відомостей про встановлені матеріальні збитки, вартість арештованого майна.

Згідно ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є: виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; накладення грошового стягнення; тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; відсторонення від посади; тимчасовий доступ до речей і документів; тимчасове вилучення майна; арешт майна; затримання особи; запобіжні заходи.

Більше того, відносно ОСОБА_1 обиралась міра запобіжного заходу тримання під вартою постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2011 року, яку згідно постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 року було змінено на підписку про невиїзд, проте як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, цей вид забезпечення кримінального провадження, дата та строк його застосування щодо ОСОБА_1 до розділу ІІІ Реєстру (заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового слідства) не внесено.

У відповідності до ст. 109 та ч. 4 ст. 291 КПК України відображення запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого є обов'язковим.

Також не внесено до вказаного реєстру відомостей про надходження від підозрюваного та його захисника клопотань та перелік рішень, які приймались слідчим за результатом їх розгляду.

Крім того, у реєстрі матеріалів досудового розслідування, Розділ ІІ, під № 27 слідчим зазначено про винесення постанови про визнання речовими доказами, однак не вказано які саме предмети визнано речовими доказами та їх місце знаходження.

Зазначені обставини, за думкою суду, свідчать про очевидну неповноту реєстру матеріалів досудового розслідування, а значить і його невідповідність вимогам КПК України.

За таких обставин суд вважає обвинувальний акт та додатки до нього такими, що не відповідають вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав учасників судового провадження.

Діючим кримінально-процесуальним законодавством України, в тому числі статтею 314 КПК України, не передбачено будь-якої можливості виправлення помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування після його надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

Обвинувальний акт, його зміст та форма кримінального правопорушення повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься законність. Під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий та інші зобов'язані додержуватися встановленого порядку і виносити рішення у точній відповідності з нормами права, які підлягають застосуванню у кожному конкретному випадку.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Оскільки у даному випадку обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, його слід повернути.

Разом з тим, скарга обвинуваченого та його захисника щодо порушення слідчим СВ Управління служби безпеки України в Запорізькій області Лимарем С.А. строків початку досудового розслідування, не надання своєчасної відповіді на клопотання про доповнення досудового слідства може бути розглянута виключно на досудовому провадженні. Враховуючи, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні закінчено і справа ухвалою суду призначена до підготовчого судового засідання, зазначені вимоги скарги не підлягають розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження, зокрема на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядається під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Твердження обвинуваченого та його захисника щодо порушення правил підслідності даного кримінального провадження не знайшли свого підтвердження в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 КПК України генеральний прокурор України, його заступники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняні до них прокурори своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого та його захисника про недопустимість доказів по справі, відсутність в діях обвинуваченого складу злочинів, оскільки в підготовчому судовому засіданні суд не вправі вирішувати питання про належність та допустимість доказів, наявність чи відсутність складу злочину в діях обвинуваченого, події злочину, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим (ч. 3 ст. 315 КПК України).

У даному випадку вище згадані клопотання від сторін кримінального провадження не надходили.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.109, 110, 291, 303, 314-315, 369-372, 392-395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу обвинуваченого та його захисника задовольнити частково.

Повернути обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 2201308000000042 від 14.02.2013 р., який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.191, ч. 2 ст. 366 КК України, прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України прокуратури Запорізької області Маміч А.І. для складання обвинувального акту, відповідно до ст.291 КПК України та виконання інших вимог відповідно до діючого КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1, обраний у вигляді підписки про невиїзд, вважати продовженим.

Ухвала може бути оскаржена в частині повернення обвинувального акту прокурору протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя: