Рішення № 32800780, 01.08.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 року 2/425/455/13

425/1401/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Варикаші М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

19 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 12.10.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № LGXRRX10350109 шляхом підписання позичальником заяви. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3965,76 гривень зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.10.2010 року. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між позичальником і Банком договір, про що свідчить підпис позичальника на заяві. В порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та вимог договору позичальник своїх зобов'язань за договором не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 29.03.2013 року у сумі 45765,25 гривень, які й просить стягнути позивач з відповідача, також просить стягнути судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить суд його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач заперечувала проти задоволення позову, зазначала, що кредит вона оформила для свого чоловіка, який знаходиться на час слухання справи у Російській Федерації, по телефону він її запевнив, що кредит повністю погашено. Також, відповідач зазначає, що вона підписувала заяву, але кредит було оформлено в магазині, а ні в банку, жодних умов про надання кредиту фізичним особам вона не отримувала, не була з ними ознайомлена. Подала суду заяву про застосування позовної давності, оскільки на її думку строк звернення до суду давно минув, також подала суду заяву про складне матеріальне становище з додаванням довідок з Управління Пенсійного фонду України про розмір пенсії відповідача та її сина, медичної довідки, та пояснює, що її син є інвалідом ІІ групи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.10.2008 року ОСОБА_1 було підписано заяву позичальника № LGXRRX10350109 про надання строкового кредиту в сумі 3965,76 гривень строком на 24 місяці по 12.10.2010 рік включно, відсоткова ставка 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка

зазначена в Умовах. Відповідно до заяви погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати за який приймається період з 12 по 16 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 282,17 гривень для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсоткам, щомісячної комісії 95,19 гривень, а також інших витрат згідно Умов (а.с. 5, 6, 52).

Відповідно до п. 1.7 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (надалі - Умови кредитування), споживчий строковий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою допомогою) споживачеві на придбання товару. Відповідно до п. 1.5. Умов. Заява позичальника - це документ, який підписується позичальником та передається ним в банк для укладення кредитно-заставного договору. Відповідно до п. 2.1. Умов, банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству; строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені у заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір, розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам.

Відповідно до положень п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Згідно п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, належить вчиняти письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статей 628, 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні відповідач надала пояснення, що заяву про надання кредиту підписувала, товар придбала, одразу за товар сплатила 1000,00 гривень, на 3178,00 гривень отримала кредит.

Також, відповідач зазначила, що підписувала тільки заяву позичальника у магазині, умови надання кредиту не отримувала та не підписувала, з умовами не була ознайомлена.

Судом відхиляються, наведені пояснення відповідача щодо її необізнаності про умови кредитування фізичних осіб, оскільки в заяві позичальника № LGXRRX10350109 від 12.10.2008 року міститься умова наступного змісту: «Я ознайомилася та згодна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були мені надані у письмовій формі. Свої підписом я підтверджую факт надання мені повної інформації про умови кредитування в Приватбанку. Я згодна, що ця заява разом із запропонованими Приватбанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між мною та банком кредитно-заставний договір» та зазначена заява підписана відповідачем особисто.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач придбала у ФОП ОСОБА_2 товар - ПЕВМ у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 4540,00 гривень відповідно до рахунку-фактури № 1-17276 від 12.10.2008 року, частину вартості товару у сумі 1000,00 гривень відповідач сплатила власними коштами, залишок коштів отримала в кредит шляхом перерахування банком кредитних коштів у сумі 3178,00 гривень на відповідний рахунок продавця товару з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою № 1-17276 від 12.10.2008 року», також 635,60 гривень було перераховано за одноразову винагороду банку за надання фінансового інструменту за кредитним договором та 152,16 гривень на оплату страхового платежу (3178,00 + 635,60 + 152,16 = 3965,76 гривень).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» було надано ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 3965,76 гривень, про що було укладено 12.10.2008 року кредитний договір № LGXRRX10350109 шляхом підписання та надання банкові ПАТ КБ «Приватбанк» відповідної заяви позичальника (а.с. 5, 6, 52).

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов'язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 6.1. Умов кредитування у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, але не менше 1 гривні. Відповідно до п. 6.3. Умов кредитування при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідач порушила умови кредитного договору щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і має прострочену заборгованість, яка відповідно до розрахунку, що міститься в матеріалах справи, станом на 28.03.2013 року становить 45765,25 гривень та складається з:

- 3965,76 гривень заборгованість за кредитом;

- 435,69 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1332,52 гривні заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 37375,79 гривень пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 500,00 гривень штраф (фіксована частина);

- 2155,49 гривень штраф (процентна складова).

Вищезазначений висновок суду повністю підтверджується матеріалами справи. Суд відхиляє пояснення відповідача щодо погашення кредиту в повному обсязі її чоловіком з Російської Федерації, оскільки доказів в підтвердження погашення заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач не сплатила ані кредит, ані відсотки за користування ним, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в розмірі 3965,76 гривень та заборгованості по відсоткам у розмірі 435,69 гривен є обґрунтованими та підставними, а тому підлягають задоволенню судом.

Також підлягають задоволенню судом позовні вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1332,52 гривні, оскільки сплата комісії передбачена умовами кредитування, про що зазначено у заяві позичальника (а.с. 52 зворот).

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 37375,79 гривень, суд вважає, що розрахунок пені відповідає вимогам ст.ст. 549, 550 ЦК України та умовам кредитного договору. Через те, що відповідачем було порушено виконання зобов'язань за цим договором, тому підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 37375,79 гривень.

Стосовно стягнення штрафу у розмірі 500,00 гривень та 2155,49 гривень, суд також вважає ці позовні вимоги обґрунтованими та доведеними, оскільки відповідно до умов кредитного договору у позивача є підстави для нарахування цих штрафів у зв'язку з порушенням позивачем умов кредитного договору.

Підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки у вигляді пені та штрафу під час розгляду справи судом встановлено не було. Доводи відповідача про те, що у неї син інвалід та вона як представник за довіреністю свого сина ОСОБА_3, зобов'язана погашати ще й кредит сина, а тому не згодна з стягненням заборгованості по даній справі, не заслуговують на увагу, оскільки з копії довіреності ОСОБА_3, копій довідок УПФУ та копії пенсійного посвідчення сина вбачається, що він є повнолітнім, має дохід, та довіреність на ім'я відповідача не є документом про заміну боржника в зобов'язанні, також наявність інших кредитів у відповідачки та у будь-яких її родичів не є підставою для звільнення її від виконання зобов'язань за кредитним договором від 12.10.2008 року.

Відповідач просить суд застосувати позовну давність до всіх вимог позивача, що містяться в позовній заяві.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно п. 6.6 Умов кредитування, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, за даним договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

З даним пунктом умов відповідач погодилася, про що свідчить її підпис на заяві та вказаний пункт недійсним не визнано.

Суд зазначає, що вказаний п. 6.6. Умов кредитування відповідає ст. 259 ЦК України і не є порушенням ст. 258 ЦК України.

Пояснення відповідача про те, що перебіг строку позовної давності за даним кредитним договором розпочався з дати підписання заява 12.10.2008 року відхиляються судом через те, що вказаний відповідачем строк є датою укладення договору, строк повернення кредиту встановлено 12.10.2010 року, тому саме з цієї дати, у випадку порушення умов договору, повинен рахуватися строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по кредиту, комісії та відсотків за користування ним. Позивач звернувся до суду з даним позовом 19.04.2013 року, а тому строк позовної давності не сплив.

Також не сплив строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки. Оскільки відповідачем не закінчилося порушення умов кредитного договору та це порушення тривало до моменту звернення позивача до суду.

За таких обставин, з врахуванням порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 45765,25 гривень, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 457,65 гривень.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 526, 554, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 93100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, заборгованість за кредитним договором у розмірі 45765,25 гривень (сорок п'ять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 25 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 93100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, судовий збір у сумі 457,65 гривень (чотириста п'ятдесят сім гривень 65 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова