Постанова № 32798414, 30.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3695/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрхолод». Апелянт вважає, що оскільки спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, господарська операція відбулась, сторонами виконані свої обов'язки за договором, позивачем правомірно віднесено сплачений в складі ціни товару податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13 березня 2012 року по 15 березня 2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Поліс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрхолод» за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 березня 2012 року №168/22-3/05479987/53, в якому встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 137658,00 грн., у тому числі за січень 2011 року - 6567,00 грн., за лютий 2011 року - 22533,00 грн., за березень 2011 року - 12775,00 грн., за квітень 2011 року - 44642,00 грн., за травень 2011 року - 19771,00 грн., за червень 2011 року - 25892,00 грн., за липень 2011 року - 4286,00 грн., за серпень 2011 року - 1192,00 грн.; порушення ч.1 ст.202, ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, що свідчить про укладення нікчемного правочину позивача з ТОВ «Укрхолод».

На підставі акту перевірки №168/22-3/05479987/53 від 15 березня 2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року №345/0000410232, згідно якого за порушення п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 140398,00 грн., у тому числі 137658,00 грн. за основним платежем та 2740,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На вищевказане податкове повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до ДПС у Київській області та ДПС України, за результатами розгляду якої рішенням ДПС у Київській області від 14 червня 2012 року №1377/10/10-206/252-687 податкове повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС від 02 квітня 2012 року №345/0000410232 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Повторну скаргу позивача рішенням ДПС України від 23 липня 2012 року №13018/6/10-2115 залишено без розгляду на підставі вимог п.56.7 ст.56 Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки первинні фінансово-господарські документи були відсутні на час проведення контролюючого заходу та на момент розгляду податковим органом питання про прийняття рішення, а тому не можуть прийматись судом до уваги під час надання правової оцінки висновкам податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В силу п.201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Укрхолод» (продавець) та позивачем (покупець) 03 січня 2011 року було укладено договір №03/01, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (кістковий залишок від м'яса птиці механічної обвалки (заморожений), в кількості та за ціною, згідно умов даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Даний товар за домовленістю сторін поставлявся на умовах EXW (самовивіз) згідно з правилами Інкотермс-2000 спеціалізованим автотранспортом позивача, який повинен бути термоізольованим, укомплектованим обладнанням для охолодження товару та пройти санітарну обробку до завантаження.

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано видаткові накладні від 05 січня 2011 року №2, від 23 січня 2011 року №6, від 23 січня 2011 року №7, від 01 лютого 2011 року №10, від 06 лютого 2011 року №13, від 13 лютого 2011 року №18, від 20 лютого 2011 року №25, від 01 березня 2011 року №33, від 03 березня 2011 року №34, від 13 березня 2011 року №38, від 14 березня 2011 року №41, від 01 квітня 2011 року №63, від 07 квітня 2011 року №67, від 11 квітня 2011 року №71, від 13 квітня 2011 року №74, від 17 квітня 2011 року №79, від 19 квітня 2011 року №82, від 21 квітня 2011 року №86, від 26 квітня 2011 року №88, від 28 квітня 2011 року №92, від 15 травня 2011 року №101, від 16 травня 2011 року №103, від 17 травня 2011 року №106, від 20 травня 2011 року №111, від 23 травня 2011 року №112, від 30 травня 2011 року №116, від 05 червня 2011 року №121, від 08 червня 2011 року №125, від 12 червня 2011 року №117, від 13 червня 2011 року №118, від 16 червня 2011 року №121, від 19 червня 2011 року №123, від 14 липня 2011 року №136, від 18 липня 2011 року №139, від 22 липня 2011 року №145, від 29 липня 2011 року №148, від 08 серпня 2011 року №155.

ТОВ «Укрхолод» виписано на користь позивача наступні податкові накладні від 05 січня 2011 року №2, від 23 січня 2011 року №5, від 23 січня 2011 року №6, від 01 лютого 2011 року №9, від 06 лютого 2011 року №12, від 13 лютого 2011 року №17, від 20 лютого 2011 року №22, від 01 березня 2011 року №8, від 03 березня 2011 року №9, від 13 березня 2011 року №13, від 14 березня 2011 року №16, від 01 квітня 2011 року №1, від 08 квітня 2011 року №5, від 11 квітня 2011 року №9, від 13 квітня 2011 року №12, від 17 квітня 2011 року №17, від 19 квітня 2011 року №20, від 21 квітня 2011 року №24, від 26 квітня 2011 року №26, від 28 квітня 2011 року №30, від 15 травня 2011 року №9, від 16 травня 2011 року №11, від 17 травня 2011 року №14, від 20 травня 2011 року №19, від 23 травня 2011 року №20, від 30 травня 2011 року №23, від 05 червня 2011 року №3, від 08 червня 2011 року №7, від 12 червня 2011 року №9, від 13 червня 2011 року №10, від 16 червня 2011 року №13, від 19 червня 2011 року №15, від 14 липня 2011 року №5, від 18 липня 2011 року №8, від 22 липня 2011 року №14, від 29 липня 2011 року №17, від 08 серпня 2011 року №6.

Також позивачем, крім вищезазначених документів, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин надано отвес-накладні, відвантажувальні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення з позначками банку про перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Укрхолод» за поставлений товар, витяг з книги реєстрації довіреностей, подорожні листи вантажних автомобілів, витяг з книги видачі подорожніх листів, посвідчення про якість, ветеринарні свідоцтва на поставлені м'ясопродукти, які видавались в рамках укладеного між ТОВ «Укрхолод» та об'єднанням ветеринарної медицини в м.Києві договору №428 від 01 січня 2011 року про надання державних ветеринарно-санітарних послуг.

Також на підтвердження виконання п.3.4 договору №03/01 від 03 січня 2011 року, укладеного позивачем з ТОВ «Укрхолод», та використання у власній господарській діяльності, основними видами якої є виробництво м'яса, м'ясних продуктів, позивачем надано оборотно-сальдові відомості основних фондів, план цілісного майнового комплексу ТОВ «Поліс» та характеристики систем щодо наявності автотранспорту, холодильного обладнання, устаткування для транспортування, подальшого зберігання, обробки та реалізації придбаного товару.

Крім того, позивачем надано звіти про продаж, договори та інші первинні документи, що складені позивачем та його контрагентами-покупцями, на підтвердження реалізації виготовленого товару з придбаної у ТОВ «Укрхолод» сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було вручено позивачу запит №1334/10/23-2 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому зазначено, що за наслідками перевірок інших платників податків та отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення позивачем податкового законодавства, відповідач просить надати належним чином засвідченні копії первинних документів з питання достовірності, реальності та повноти відображення у податковому та бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Укрхолод» за період з 01 листопада 2009 року по 31 серпня 2011 року.

Листом №285/07 від 29 лютого 2012 року позивачем на запит податкового органу було надано копії договорів, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення на 384 аркушах, однак відповідачем у зв'язку з неподанням усіх витребуваних документів було ініційовано проведення перевірки.

Як вбачається з акту перевірки №168/22-3/05479987/53 від 15 березня 2012 року, під час перевірки відповідачем використано інформаційні бази та документи: інформаційні бази даних АІС РПП, АРМ «Облік», АРМ «ТАХ», БД АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, договори, податкові накладні, прибуткові накладні, відвантажувальні накладні, платіжні доручення по взаємовідносинах з ТОВ «Укрхолод».

В силу п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі, якщо якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи, що на запит відповідача позивачем позивачем надано первинні документи з питання відображення у податковому та бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «Укрхолод» за період з 01 листопада 2009 року по 31 серпня 2011 року, які і були використані під час перевірки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо неповного надання всіх документів, що підтверджують реальність господарської операції, оскільки позивачем надано первинні документи, що надають йому право на включення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображення зазначених операцій в податковій звітності.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхолод» від 07 березня 2012 року №13/3-22-20/35791438, в якому зазначено про відсутність у ТОВ «Укрхолод» достатніх адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а тому і відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювалися правочинами.

Разом з тим, висновки податкового органу, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрхолод» від 07 березня 2012 року №13/3-22-20/35791438 не приймаються, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укрхолод» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Крім того, в акті перевірки від 15 березня 2012 року №168/22-3/05479987/53 відповідачем не зазначено жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами, щодо підтвердження висновків перевіряючих, що договір між позивачем та ТОВ «Укрхолод» укладався без мети реального настання правових наслідків, обумовлених ним, та спрямований на порушення публічного порядку.

Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності контрагентом позивача та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ТОВ «Укрхолод» та позивачем, наявності наміру у сторін щодо уникнення або зменшення оподаткування фінансових результатів виконання господарських операцій, укладання правочину з порушенням компетенції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку - ТОВ «Укрхолод», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 02 квітня 2012 року №345/0000410232, яке підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 02 квітня 2012 року №345/0000410232.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.