Ухвала суду № 32798408, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №812/4316/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника відповідача Назаренко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської об'єднана державна податкова інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 812/4316/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнанні дій неправомірними, стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області (далі - відповідач - 1), Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач - 2), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - відповідач - 3) про визнанні дій неправомірними, стягнення коштів.

Позивач просив визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області Державної судової адміністрації України, Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15%, що складає 14 484,00 грн. з вихідної допомоги судді у відставці.

Зобов'язати Управління Державного казначейства м. Луганська Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області стягнути суму утриманого Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області Державної судової адміністрації України податку з доходу фізичних осіб з вихідної допомоги ОСОБА_3 перерахованого за платіжним дорученням №3932 від 24.11.2010 року в розмірі 14 484,00 грн. з бюджету шляхом безспірного списання з рахунку 33215800700006 ГУДКСУ у Луганській області на його користь.

Стягнути з Державної судової адміністрації України за рахунок коштів державного бюджету України в Державному казначействі України утриманий податок з доходу фізичних осіб з вихідної допомоги при звільнені судді у відставку в розмірі 14 484,00 грн. та судовий збір у розмірі 144 грн. 84 коп.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року позов було задоволено частково.

Визнано противоправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, щодо утримання з ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15%, що складає 14 484, 00 грн.

Визнано противною бездіяльність Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, щодо не направлення подання про повернення надміру зарахованих до місцевого бюджету податку з доходів фізичних осіб стосовно ОСОБА_3.

Стягнуто з місцевого бюджету міста Луганська на користь ОСОБА_3 14 484,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн.00 коп.).

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій неправомірними було відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 держмито у сумі 127 грн. 27 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб (починаючи з 01.04.2004 року) визначається відповідно до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 889), згідно з п.1.2 ст. 1 якого доходом фізичної особи є, зокрема, сума будь яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших актів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з нормами п.п.4.2.9 п.4.2.ст.4 Закону № 889 до загального оподатковуваного доходу відноситься дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (за винятками передбаченими п.4.3 цієї статті), до якого відповідно до норм п.1.1 ст. 1 Закону № 889 відносяться кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеній таким платником податку.

Виходячи із зазначеного, вважається, що виплати суддям, які пішли у відставку, вихідної допомоги за своєю суттю є фінансовою допомогою. Вказаний дохід відноситься до доходів у вигляді додаткового блага, який не виключається із складу загального оподатковуваного доходу згідно з нормами п.4.3 ст. 4 Закону № 889, отже підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах за ставкою, встановленою нормами п. 7 ст. 7 Закону № 889.

Таким чином, утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15% з вихідної допомоги ОСОБА_3 є законним та обґрунтованим та дії Ленінської ОДПІ є правомірними.

26 липня 2013 року до суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної казначейської служби України надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги.

Представник відповідача - 2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач та представники відповідача - 1 та 3 до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - 2, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а судове рішення скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 18 квітня 1990 року позивач працювала суддею Ровеньківського міського суду Луганської області.

Постановою Верховної Ради України №2516-УІ від 09.09.2010 року та наказом голови Ровеньківського міського суду Луганської області №39 від 15 жовтня 2010 року вона була звільнена з посади судді Ровеньківського міського суду Луганської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку (а.с.11-13).

У зв'язку з виходом у відставку позивачу була нарахована вихідна допомога у сумі 96 560,00 грн. та утримано податок з доходу фізичних осіб у сумі 14 484,00 грн., який був зарахований до місцевого бюджету міста Луганська (а.с.8-9, 47).

Ленінська МДПІ, на заяву позивача про повернення коштів - надмірно сплаченого податку з грошової вихідної допомоги, відмовила, пославшись на законність стягнення податку (а.с.10).

13 травня 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а спірна сума в розмірі 14484 грн. була утримана з вихідної допомоги 25.11.2010 року і саме з цієї дати були порушені права позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних причин, тому вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 99,100, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року у справі № 812/4316/13-а - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області, Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управлінні Міндоходів у Луганській області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнанні дій неправомірними, стягнення коштів - залишити без розгляду.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 31 липня 2013 року, в повному обсязі складена 02 серпня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок