Рішення № 32798332, 26.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2013 р.Справа № 916/1417/13

За позовом: приватного акціонерного товариства "МАКРОХІМ"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державний заклад "Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція"

про розірвання договору підряду, стягнення 339 504,66 грн. та витребування документації

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Лазарєв М.О.,довіреність №1-Д від 01.07.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне акціонерне товариство "МАКРОХІМ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ", в якій просить суд:

- розірвати договір підряду №9/1 від 28.03.2011р., укладений між приватним акціонерним товариством "МАКРОХІМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ";

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ" на користь приватного акціонерного товариства "МАКРОХІМ" 339 504,66 грн. авансу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2013р. позовну заяву (вх.№2247/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1417/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.06.2013р. залучено до участі у справі №916/1417/13 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державний заклад "Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція".

Позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№22766/13 від 26.07.2013р.) відповідно до якої виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції, яка судом прийнята до розгляду.

Представник позивача зменшені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ" в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, свою правову позицію щодо позову до суду не довів.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

28 березня 2012р. між приватним акціонерним товариством "МАКРОХІМ" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ" (Підрядник), було укладено договір підряду №9/1, за умовами п.2.1. якого, вбачається, що Підрядник виконує будівельно-монтажні роботи по Проекту "Реконструкція будівлі лабораторного корпусу (буква "В") в діагностичну лабораторію в межах земельної ділянки постійного користування Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції по вул. Уварова, 3".

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. Договору, договірна ціна робіт, поручених по Договору Підряднику складає: 2 711 238,00 (два мільйони сімсот одинадцять тисяч двісті тридцять вісім гривень). Вартість робіт визначається Сторонами на підставі проектно-кошторисної документації та кошторисного розрахунку (Додаток №1). Щомісячно об'єми та вартість фактично виконаних будівельно-монтажних робіт визначається актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), оформлених з виконанням програмного комплексу "АВК-5" (версія 2.11).

Із змісту п.п.4.1.1., 4.2. Договору, вбачається, що оплата Замовником здійснюється щомісячно в розмірі 60% передплати з початку місяця з графіком фінансування (Додаток №2), а залишок суми після підписання акту приймання виконаних робіт протягом 7 (семі) календарних днів з моменту прийняття виконаних робіт. До 25-го числа поточного місяця Підрядник надає на узгодження Замовнику Заявку на фінансування робіт в місяці, наступним за звітним, за формою звітності КБ-2В, що містить повний перелік запланованих робіт та витрат.

Як визначено у п.п.5.1., 5.2., 5.3 Договору, календарний графік (КГ) виконання робіт складається Підрядником протягом 15 календарних днів з моменту підписання договору та в обов'язковому порядку додається до Договору (Додаток №3). Датою початку виконання робіт, вважається дата, отримання авансового платежу на рахунок Підрядника. Строки виконання Підрядником робіт, передбачені КГ, можуть бути продовжені шляхом укладення письмових Додаткових угод до Договору (за умови, що сторони не несуть фінансові втрати) при наступних обставинах:

- зміні Замовником об'ємів Робіт, що тягне за собою збільшення строків виконання робіт;

- настанні обставин непередбаченої сили, що передбачені Договором.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що приймання фактичних виконаних об'ємів робіт оформлюється Актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). Підрядник не пізніше 29 числа звітного місяця оформлює та передає Замовнику для перевірки акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В. Замовник протягом 5-ти днів перевіряє акти приймання напредмет відповідності їх фактичним об'ємам та затратам, оформлює та передає Підрядником оформлені акти приймання виконаних робіт та доводить до відома Підрядника про відмову від оформлення актів приймання робіт, зазначивши обґрунтовану підставу відмови. Відсутність обґрунтування відмови є порушенням строків оплати.

У відповідності до п.п.13.1, 13.1.1., 13.1.2., 13.2. Замовник в односторонньому порядку має право достроково розірвати цей Договір у разі якщо: Підрядник внаслідок своїх дій (або бездіяльності) затримує строки закінчення окремих видів робіт більш 30 (тридцяти) днів відносно строків узгоджених в календарному графіку (Додаток №3). Припинено дію (зупинено фінансування) угод та договорів, зазначених в преамбулі до цього Договору. Підрядник не має права дострокового розірвання Договору, за виключенням випадків, передбачених діючим законодавством.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань за ним в повному обсязі (п.16.1 Договору).

09 квітня 2012р. між державним закладом "Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція" (Замовник, Сторона 1) та приватним акціонерним товариством "Макрохім" (Сторона 2) було укладено договір про часткове делегування повноважень щодо здійснення функцій замовника, згідно умов п.1.1. якого на умовах та порядку, який встановлено цим Договором Сторона 1 передає, а Сторона 2 приймає частину повноважень Замовника та зобов'язується від його імені виконати функції Замовника з Реконструкції споруди лабораторного корпусу (літера "В") в діагностичну лабораторію в межах земельної ділянки постійного користування Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції по вул. Уварова, 3 та забезпечує належне виконання повноважень Замовника, що передані відповідно до цього Договору.

Умовами п.1.2. Договору передбачено характеристику проекту: назва проекту: "Реконструкція споруди лабораторного корпусу (лі. "В") в діагностичну лабораторію в межах земельної ділянки постійного користування Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції по вул. Уварова, 3" (надалі Проект), об'єкт будівництва: Діагностична лабораторія Херсонської обласної санітарно-епідеміологічної станції (надалі - Об'єкт), адреса розташування об'єкту: України, м. Херсон, вул. проф. Уварова, 3.

У відповідності до п.4.2.1. Сторона 2 зобов'язується:

- належним чином, відповідно до умов цього Договору, актів цивільного та господарського законодавства, виконувати зобов'язання, що встановлені статтею 2 цього Договору:

- не пізніше 10 (десять) календарних днів після введення в установленому порядку в експлуатацію закінченого будівництвом Об'єкта та отримання документів, зазначених у пункті 3.2. статті 3 цього Договору, передати стороні 1 за Актом закінчений збудований об'єкт;

- сприяти стороні 1 у виконанні її зобов'язань за цим Договором, в тому числі, але не виключно, передбачених п.3.2. статті 3 цього Договору;

- забезпечити своєчасне і повне виконання фінансування робіт на об'єкті в порядку, що встановлений п.2.5. статті 2 цього Договору.

Строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту підписання його повноваженими представниками Сторін із завіренням їхніх підписів відбитками печаток Сторін (п.п.7.1., 7.2. Договору).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 10.10.2012р. відповідач всупереч вищенаведеному договору в односторонньому порядку зупинив виконання будь-яких робіт на об'єкті, порушив умови п.8.4. Договору, а саме не надав Позивачеві необхідний комплект виконавчої документації:

- сертифікати відповідності використаних матеріалів;

- висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо використаних матеріалів та іншу необхідну документацію, передбачену ДБН 3.1-5-96 "Організація будівництва".

Також позивач зазначає, що станом на 20.05.2013р. приватним акціонерним товариством "МАКРОХІМ" було перераховано відповідачу 1 650 000,00 грн. передплати, а останнім в свою чергу було виконано згідно актів виконаних робіт, підрядні роботи на загальну суму 1 310 495,34 грн., у зв'язку з чим на думку позивача залишок авансу на суму 339 504,66 грн. підлягає поверненню на його користь.

З цього приводу позивач звернувся до відповідача з листом (вх.№1700 від 26.10.2012р.) відповідно до якого повідомив останнього, що у зв'язку з істотним відставанням від графіків виконання робіт, що сталося з вини відповідача, керівництвом ПАТ "Макрохім" прийнято рішення про розірвання договору підряду №9/1 від 28.03.2012р. та договору підряду №9/2 від 12.04.2012р. в односторонньому порядку з 26.11.2012р. Також із змісту вищенаведеного листа вбачається, що позивач вимагав в строк до 23.11.2012 р. повернути отримані неосвоєні суми передплат згідно зазначених договорів.

Проте, як зазначає позивач у позові, даний лист відповідач відмовився отримувати та у зв'язку з закінченням терміну зберігання воно було повернуто на адресу позивача.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач вважає, що безпідставна відмова відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за вищенаведеним договором і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Частини 1, 4 ст. 202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у якості підстави для розірвання оспорюваного договору, зазначає про грубе порушення відповідачем умов договору, зокрема безпідставне відхилення від графіку виконання робіт та безпідставне зупинення виконання робіт.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1,4 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст. 181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Із системного аналізу тексту, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором будівельного підряду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 1 ст. 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (п.2 ст.854 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Умовами ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Приписами ст.652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Із змісту ст.653 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як вбачається із змісту ст.188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Наведене свідчить про те, що чинним законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін цього договору. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Таким чином, за умови встановлення судом, що відповідачем всупереч вимогам закону було порушено умови укладеного договору, що на думку суду є істотною умовою для розірвання вищенаведеного договору в судовому порядку, тому суд вважає правомірними та обґрунтованими заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання договору підряду №9/1 від 28.03.2012р., укладений між приватним акціонерним товариством "МАКРОХІМ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ", у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги позивача в частині розірвання договору підлягають судом задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача авансу в сумі 339 504,66 грн. суд зазначає наступне.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, з врахуванням встановлення судом прострочення відповідачем виконання зобов'язання, позивач правомірно та обґрунтовано вимагає часткове повернення сплаченого ним авансу за оспорюваним договором підряду від 28.03.2012р. №9/1, звідси підлягає судом задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 339 504,66 грн. передплати.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні приватного акціонерного товариства "МАКРОХІМ" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 7937,09 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "МАКРОХІМ" - задовольнити повністю.

2. Розірвати договір підряду №9/1 від 28.03.2011р., укладений між приватним акціонерним товариством "МАКРОХІМ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського,4 код ЄДРЮОФОП 24720905) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ" (65121, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, б.4Д, офіс 412, код ЄДРЮОФОП 35179867).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНДУСТРІЯ" (65121, м. Одеса, просп. Маршала Жукова, б.4Д, офіс 412, код ЄДРЮОФОП 35179867) на користь приватного акціонерного товариства "МАКРОХІМ" (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРЮОФОП 24720905) 339 504 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 66 коп. передплати, 7937 (сім тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 09 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 31.07.2013р.

Суддя Цісельський О.В.