Постанова № 32798224, 30.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/212/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування наказу та актів, -

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та скасування наказу про проведення додаткової службової перевірки обставин нещасного випадку, що стався 25.09.2011 року та акт від 07.02.2011 року №6 про нещасний випадок невиробничого характеру та акт розслідування нещасного випадку від 07.02.2011 року.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що 25.09.2001 року під час виконання службових обов'язків ОСОБА_1 отримав травму, про що були складені висновок службового розслідування по факту отримання травним позивачем від 25.10.2001 року та акт про нещасний випадок № 22 (форма Н-1) від 25.10.2001 року. 14 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про видачу акт за формою Н-5 та завірення ксерокопії акт № 22 від 25.10.2001 року. Відповідачем за результатами розгляду зазначеного рапорту, були складені висновок від 07.02.2011 року, відповідного до якого висновок службового розслідування та акт форми Р-1 від 10.11.2001 року скасовані та акти (форми НТ та форми Р-5) від 07.02.2011 року, відповідно до яких нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Позивач вважає, вказані акти прийняті незаконно та просить суд їх скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Відповідачем надані до суду заперечення на позовну заяву, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у даних запереченнях.

Заслухавши пояснення та доводи представників позивача та його представника, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що особовий склад спеціального окремого взводу супроводження та ескортування з 8.00 до 12.00 проходив чергове тестування. ОСОБА_1 також був проатестований атестаційною комісією та признаний відповідаючим займаній посаді. По закінченні атестації весь особовий склад по розпорядженню командира взводу, згідно розпорядження начальника УМВС України в Полтавській області від 12.09.2001 року №621/Пр "Про переведення всього особового складу ОВС області на посилений варіант несення служби", після інструктажу та отримання табельної зброї, був направлений на відповідні маршрути несення служби. Екіпаж в складі ОСОБА_1 та прапорщика міліції ОСОБА_4 ніс службу у місті Полтава. Рухаючись на службовому автомобілі ВАЗ-2109, д.н. НОМЕР_1 по вулиці Київське Шосе о 13 годині 30 хвилин екіпаж отримав орієнтування, що на вул. Серьогіна в гаражному кооперативі скоєно крадіжку автомобіля і відразу ж направився туди. Прибувши на місце події та опитавши власників гаражів останні встановили, що факт крадіжки не підтвердився, а тому позивач з напарником ОСОБА_4 вирішили повернутися на маршрут несення служби згідно постової відомості. Коли автомобіль розвертався ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почули скрежет металу по кузову автомобіля. Вони зупинилися та оглянули автомобіль і виявили, що сталева проволока із привареними металевими кульками по краям зачепилася за пружину заднього лівого колеса та заважала руху автомобіля. Спочатку ОСОБА_4 намагався витягти цю проволоку, але йому це не вдалося. Тоді ОСОБА_1 взявши монтіровку намагався нею виважити сталеву проволоку із пружини автомобіля і в цей час вона несподівано лопнула, а її частина вилетіла та влучила йому в ліве око, поранивши його.

Після цього прапорщик ОСОБА_4 відразу ж доставив позивача в прийомне відділення обласної лікарні, де мені була надана невідкладна медична допомога з послідуючою госпіталізацією в очне відділення лікарні.

В результаті медичного опосвідчення травми отриманої ОСОБА_1, йому був поставлений діагноз: проникаюче спіральне поранення з випаданням внутрішніх оболонок та сечовідного тіла, рвана рана верхньої частини лівого ока, дана травма відноситься до ряду тяжких виробничих травм.

25 жовтня 2001 року відповідачем був складені висновок про нещасний випадок службового розслідування по факту отримання травми старшим інспектором ДПС окремого спеціального взводу супроводження та ескортування УДАЇ УМВС ст. лейтенантом ОСОБА_1, згідно якого позивач отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків та акт про нещасний випадок № 22 (форма Н-1) від 25.10.2001 року (а.с. 15-16)

14 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про видачу акт за формою Н-5 та завірення ксерокопії акт № 22 від 25.10.2001 року. Відповідачем за результатами розгляду зазначеного рапорту, були складені висновок від 07.02.2011 року, відповідного до якого висновок службового розслідування та акт форми Р-1 від 10.11.2001 року скасовані та акти (форми НТ та форми Р-5) від 07.02.2011 року, відповідно до яких нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Позивач не погодився з даними актами та звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог слід наголосити на наступному.

З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 р. №1346 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з п. 3.5. Порядку керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Розпорядженням заступника начальника УМВС України в Полтавській області від 16.12.2010 року № 614 створено комісію щодо розслідування нещасного випадку з працівником дорожньо-патрульної служби ОСОБА_1

За результатами службового розслідування комісією складено висновок службового розслідування нещасного випадку зі старшим інспектором ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження, підпорядкування УМВС України в Полтавській області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_1

Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що в результаті розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25.09.2001 року, було встановлено ряд розбіжностей щодо отримання останнім травми.

Відповідно до висновку службового розслідування нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, висновок службового розслідування та акт форми Р-1 від 10.11.2001 року були скасовані.

07 лютого 2011 року відповідачем були складені акт № 6 про нещасний випадок невиробничого характеру (форма НТ*) та акт розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року, згідно яких нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків (а.с.24-28).

Згідно висновку Полтавської обласної клінічної лікарні від 19.10.2001 року № 1930/013 встановлений діагноз ОСОБА_1проникаюче спіральне поранення з випаданням внутрішніх оболонок та сечовідного тіла, рвана рана верхньої частини лівого ока, дана травма відноситься до ряду тяжких виробничих травм (а.с.29).

Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до пункту 3.8. Порядку комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю;

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Відповідно до п. 3.9. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 р. № 1346 (далі по тексту - Порядок) комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час:

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час;

- приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни;

- проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час;

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника;

- подання підрозділом шефської допомоги;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища;

- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника;

- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

Пункт 3.11. Порядку визначає, що комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю», якщо він трапився в період проходження служби:

- унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- при ліквідації аварій, пожеж, стихійних явищ або їх наслідків;

- при виконанні службового або громадського обов'язку з рятування людського життя, охорони державного, громадського або особистого майна громадян, захисту їх честі та гідності;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та нормативно-правовими актами МВС України.

Комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11;

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Судом встановлено, що у висновку службового розслідування є посилання на свідчення колишнього працівника УДАІ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_3, який був відповідальний за охорону праці в підрозділі УДАІ, що він чув від колег по роботі, яких не пам'ятає, що позивач отримав кульове поранення в ліве око в результаті неправильного поводження з пристроєм для стрільби резиновими кулями "Корнет"

Але, станом на 25 вересня 2001 року у ОСОБА_1 не було пристроїв для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями, що підтверджується листом УГБ УМВС України в Полтавській області від 26.01.2011 року за №12/206 на запит комісії по розслідуванню отриманої ОСОБА_1 травми 25.09.2001 року, а такого пристрою травматичної дії як "Корнет" у позивача не було і на даний час немає. Пристрій травматичної дії "Ринг" останній придбав в травні 2002 року на який має відповідний дозвіл як і на інші придбані пізніше.

Отже, посилання у висновку на те, що нещасний випадок, який стався ОСОБА_1, отриманий останнім в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, не приймається судом, виходячи з наступного.

На момент виникнення спірного правовідносин, а саме 25.09.2001 року, коли став нещасний випадок з ОСОБА_1, останнім були подані всі документи, які на той час вимагало законодавство та відповідно до яких було складені висновок про нещасний випадок службового розслідування по факту отримання травми старшим інспектором ДПС окремого спеціального взводу супроводження та ескортування УДАЇ УМВС ст. лейтенантом ОСОБА_1, згідно якого позивач отримав травму в період проходження служби при виконанні службових обов'язків та акт про нещасний випадок № 22 (форма Н-1) від 25.10.2001 року (а.с. 15-16)

Під час проведення повторного службового розслідування, відповідачем не було встановлено, чи звертався ОСОБА_1 до МСЕК для отримання відповідної довідки про встановлення отриманої травми, чи було встановлено МСЕК що отримана травма пов'язана із виконанням та службових обов'язків та інше.

Відповідачем ні до суду, ні до заперечень не було надано відповідних доказів.

Таким чином, суд з'ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши наявні докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування акту № 6 від 07 лютого 2011 року (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру та акту від 07 лютого 2011 року (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу УМВС України в Полтавській області про проведення додаткової службової перевірки обставин нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року в період проходження службових обов'язків з ОСОБА_1, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не приймався даний наказ, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, відповідачем було винесено розпорядження про створення комісії щодо розслідування нещасного випадку з працівником дорожньо-патрульної служби.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 35,00 грн., що підтверджується квитанцією № 4161.253.1 від 16 січня 2013 року (а.с. 2), суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає частковому стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування наказу та актів - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт № 6 від 07 лютого 2011 року (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру.

Визнати протиправним та скасувати акт від 07 лютого 2011 року (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку, що стався 25 вересня 2001 року.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 17,20 грн. (сплачений згідно квитанції № 4161.253.1 від 16 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко