Рішення № 32796956, 30.07.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

30.07.2013 р. Справа № 907/501/13

За позовом Заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачева, м. Мукачево

до відповідача Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Мукачево та ОСОБА_3, м. Червоноград Львівської області

про визнання недійсним п. 1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1404 „Про надання земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га поз. 1 по АДРЕСА_1,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники:

Позивача (Міністерства оборони України) - Христенко О.О., довіреність № 220/975

від 11.12.2012 року

Позивача (КЕВ м. Мукачева) - Христенко О.О., юрисконсульт КЕВ м. Мукачево,

довіреність № 331 від 25.02.2013 року

Відповідача - не з'явився

Третьої особи 1 - не з'явився

Третьої особи 2 - не з'явився

В судовому засіданні брав участь Продан О.С., прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юрист 3 класу

СУТЬ СПОРУ: Заступником Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України заявлено позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачева, м. Мукачево до відповідача Ужгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгород про визнання недійсним п. 1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1404 „Про надання земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га поз. 1 по АДРЕСА_1. Ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 20.05.2013 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2, м. Мукачево та ОСОБА_3, м. Червоноград Львівська область.

Підставою для звернення прокурора з позовом стало порушення інтересів держави у сфері оборони в особі Міністерства оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використання земель оборони через місцевий орган - квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево, на який покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних сил України, а також їх облік. Порушення інтересів держави у сфері оборони полягає у вилученні земельних ділянок з постійного користування військових частин всупереч вимог чинного законодавства України.

Прокурор просить задоволити позов, мотивуючи тим, що п. 1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1404 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки за приписами ст. ст. 141, 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Міністерством оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 1,3272 га не приймалось та органу місцевого самоврядування квартирно - експлуатаційним відділом в м. Мукачево не передавалося. Разом з тим, рішенням Ужгородської міської ради від 29.12.2007 року № 565 остання вилучена з постійного користування Збройних сил України. Однак, рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011 року по справі № 5008/645/2011, рішення Ужгородської міської ради № 565 від 29.12.2007 року „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок" визнано недійсним (нечинним).

Уповноважений представник позивачів позов прокурора підтримав в повному обсязі та просить його задоволити з підстав, наведених прокурором у позовній заяві.

Відповідач та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.05.2013 року, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 29.05.2013 року, 04.07.2013 року та 15.07.2013 року надіслані на адресу відповідача та третім особам, зазначену в позовній заяві; повідомлення про вручення ухвали від 20.05.2013 року долучено до матеріалів справи) у судові засідання 29.05.2013 року, 04.07.2013 року, 15.07.2013 року та 30.07.2013 року явку уповноважених представників не забезпечили, витребувані ухвалами суду документи не подали. Згідно приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивачів,

суд встановив:

Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород проведено перевірку з питань додержання службовими особами КЕВ м. Мукачево вимог Закону України „Про використання земель оборони" щодо законності використання земель оборони. Вказаною перевіркою встановлено, що п.1.9 рішення Ужгородської міської ради від 16.04.2010 року № 1404 „Про надання земельних ділянок" ОСОБА_2 відведена та надана в приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га, що входить до складу земельної ділянки військового містечка № 42. На підставі вказаного рішення 04.06.2010 року Ужгородською міською радою ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 534811.

2 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу земельної ділянки, згідно п. 1.1 якого продавець (ОСОБА_2) передала, а покупець (ОСОБА_3І.) прийняв у власність спільну земельну ділянку.

Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України „Про Збройні Сили України" органи військового управління, об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил України дислокуються на території держави відповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосування і завдань Збройних Сил України з урахуванням військово-адміністративного поділу території України та соціально-економічних умов районів дислокації. При цьому, відповідно до вимог ст. 77 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України „Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Вимогами ст. 10 Закону України „Про оборону України" ст. ст. 3, 10 Закону України „Про Збройні Сили України", п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використанням земель оборони.

Із врахуванням вимог ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України" квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево являється органом влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який покладено відомчий контроль за використанням за цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Відповідно до вимог ст. ст. 20, 21, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, в тому числі земель оборони, в межах населених пунктів здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними відповідних рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Зважаючи на викладені норми законодавства, особливості передачі та надання згоди на вилучення земель, наданих для потреб Збройних Сил України, визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року № 483.

Так, згідно п.п. 44, 45, 50 вказаного Положення згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень). Передачу землі (земельних ділянок) органам місцевого самоврядування, у разі надання згоди Міністром оборони України, здійснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Незважаючи на те, що Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 1,3272 га не приймалось та органу місцевого самоврядування квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево не передавалася, рішенням Ужгородської міської ради від 29.12.2007 року № 565 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок" остання вилучена з постійного користування Збройних Сил України.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2011 року у справі № 5008/645/2011 господарським судом Закарпатської області прийнято рішення, яким визнано нечинним п. 4 рішення Ужгородської міської ради від 29.12.2007 року № 565 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок", яким припинено право користування квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево (далі - КЕВ м. Мукачево) на земельну ділянку площею 1,3272 га та переведено вказану територію до земель запасу міста. Вказаним рішенням встановлено, що земельна ділянка площею 1,3272 га входить до складу земельної ділянки площею 15,5528 га по вул. Гагаріна - Лавріщева в м. Ужгород, що згідно Державного акту на право постійного користування землі від 16.08.2002 року І-ЗК № 0011247 належить КЕВ м. Мукачево. Ні Міністерство оборони України (до компетенції якого віднесено узгодження таких дій) так і безпосереднім користувачем КЕВ м. Мукачево, у відповідності до встановленого порядку згоди на припинення землекористування вказаному органу місцевого самоврядування не надавали, і земельна ділянка площею 15,5528 га землі (в тому числі площею 1,3272 га) по вул. Гагаріна - Лавріщева в м. Ужгород перебуває на обліку КЕВ м. Мукачево і Ужгородській міській раді не передавалося.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.

Частина 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач незаконно прийняв спірне рішення у частині відведення та надання у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га, що входить до складу земельної ділянки військового містечка № 42, а тому таке рішення підлягає визнанню недійсним. Таким чином, позовні вимоги належним чином обґрунтовані, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, тому позов щодо визнання недійсним п. 1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1404 „Про надання земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га поз. 1 по АДРЕСА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України в розмірі 1 147 грн.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним п. 1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010 року № 1404 „Про надання земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га поз. 1 по АДРЕСА_1.

3. Стягнути з Ужгородської міської ради, м. Ужгород пл. Поштова, 3 (код ЄДРПОУ 33868924) в доход Державного бюджету України (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1 147 (Одна тисяча сто сорок сім гривень) грн. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.08.2013 року

Суддя Пригара Л.І.