Постанова № 32796185, 05.08.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/875/13-п Головуючий у І інстанції Корбут В. М.Провадження № 33/780/500/13 Доповідач у 2 інстанції ЛевчукКатегорія 147 05.08.2013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2013 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Левчука О.Д., з участю: правопорушника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає в АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 22.05.2013 року о 08 год. в м. Богуславі по вул. Миколаївська, повторно протягом року, керував автомобілем марки ВАЗ-21063 державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою алкотестера 6810 «Драгер» ARBL-0643, результат тесту 1,55%, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказано на незаконність постанови та необхідність її скасування і застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді громадських робіт на строк шістдесяти годин. Крім того, ОСОБА_2 просить поновити йому строк на оскарження зазначеної постанови суду.

В обґрунтування скарги, ОСОБА_2 послався на те, що суд при накладенні стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу помилково застосував зазначену санкцію, оскільки власником зазначеного автомобіля являється ОСОБА_3, який не продав зазначений автомобіль, а уповноважив керувати ним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі довіреності, а тому суд порушив права володільців та користувачів вказаного транспортного засобу. Крім того зазначає, що строк на оскарження був пропущений ним з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову він отримав лише 27 червня 2013 року, а з 27.06 по 16.07.2013 року перебував на амбулаторному лікуванні в Богуславській районній поліклініці.

У судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи, просив постанову судді скасувати та накласти стягнення у виді громадських робіт.

Вислухавши пояснення правопорушника, який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.

Як вбачається із пояснень ОСОБА_2, копія постанови була ним отримана 27 червня 2013 року, а з 27.06 по 16.07.2013 року він перебував на амбулаторному лікуванні в Богуславській районній поліклініці. Наведені апелянтом причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, внаслідок чого суд приходить до висновку про необхідність поновлення даного строку.

Висновки судді про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та винності ОСОБА_2І у вчиненні цього правопорушення за обставин, наведених у постанові, стверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються правопорушником.

Разом з тим, при накладенні стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд належним чином не врахував ту обставину, що власником легкового автомобіля марки «ВАЗ-21063», 1986 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія САЕ, № НОМЕР_3 видане 17 березня 2011 року Миронівським РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області є ОСОБА_3 і зазначений автомобіль є зареєстрованим в Миронівському РЕВ при УДАІ ГУ МВС України у Київській області на його ім'я, саме як на власника зазначеного транспортного засобу.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» таке стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка хоч і вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, але він належить іншій особі.

Крім того, оплатне вилучення транспортного засобу є додатковим стягненням, яке застосовується з основним стягненням, що не було дотримано суддею при накладенні стягнення щодо особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

За таких обставин приходжу до висновку, що суд неправильно застосував вказаний вид стягнення щодо ОСОБА_2, який не являється власником вказаного транспортного засобу і без призначення основного стягнення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 вже позбавляли за рішенням суду права керування транспортними засобами, повинно бути застосовано інший вид адміністративного стягнення, зазначеного в санкції статті 130 ч.2 КУпАП.

У зв'язку з наведеним вважаю, що апеляція ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду в частині накладеного стягнення підлягає зміні та накладенні на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді громадських робіт.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 поновити строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 20 червня 2013 року в частині накладеного стягнення змінити та накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 60 годин.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О.Д. Левчук