Рішення № 32794214, 26.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8704/13 26.07.13 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Про стягнення 9684,99 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Павленко М.М., довіреність № Є.37.7.0.0/Д-433 від 28.11.2011

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач ) про стягнення 9684,99 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № К3Н1АК22091358 від 26.07.2007 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 9684,99 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 13.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8704/13 та призначено розгляд на 17.06.2013 р.

17.06.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 26.07.2013р.

26.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

26.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 26.07.2013р.

22.07.2013р. до суду через канцелярію надійшла відповідь по полісу від МТСБУ.

25.07.2013р. до канцелярії суду надійшло клопотання від відповідача про розгляд справи без участі його представника, згідно якого відповідач визнав позов позивача у повному обсязі.

26.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007р. між ПрАТ «СК «Інгосстрах» (далі - позивач) та Кравченко І.М. як страхувальником, було укладено договір страхування № К3Н1АК22091358, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «ВАЗ 21112», державний номерний знак АА 1833 ЕА.

01.02.2011р. в м. Києві по вул. Столичне шосе сталася ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ 21112», державний номерний знак АА 1833 ЕА, під керуванням Кравченко І.М., та транспортного засобу «Опель Омега», державний номерний знак АА 2214 ВС, під керуванням Середи В.В., відповідальність якого на момент ДТП була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», згідно полісу № АА/1726656.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва № 3/1779/11 від 05.04.2011р., копію якої долучена до матеріалів справи, встановлено вину гр. Середи В.В. у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 1197 від 10.02.2011р. про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «ВАЗ 21112», державний номерний знак АА 1833 ЕА, внаслідок ДТП склав 9915,24 грн., позивачем було виплачено своєму страхувальнику кошти у розмірі 9 684,99 грн., згідно платіжних документів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно полісу № АА/1726656 франшизу встановлено у розмірі 0,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 9684,99 грн. боргу та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У судових засіданнях відповідач проти позовних вимог позивача заперечував, посилаючись на те, що в порушення вимог чинного законодавства України застрахована особа, а саме КП «Київпастранс» не повідомив відповідача про настання ДТП.

Суд не погодився з зазначеними запереченнями, оскільки відповідно до п.г ст. 38.1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (в даному випадку відповідач) після виплати (в даному випадку стягнення з нього в судовому порядку) страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника (КП «Київпастранс») або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 п.33.1 ст. 33 вказаного Закону. Тобто в даному випадку не повідомлення страхувальником відповідача не є підставою для суду відмовити позивачу у задоволенні позову, а дає право відповідачу після виплати страхової суми позивачу звернутись з регресним позовом до КП «Київпастранс» (страхувальник відповідача), у зв'язку з порушенням умов договору обов'язкового сттахування.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська 75) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (код ЄДРПОУ 33248430, адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 32, офіс 402) суму заборгованості в розмірі 9684 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 99 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст рішення складено: 01.08.2013р.)

Суддя Мельник В.І.