Ухвала суду № 32794115, 09.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 У Х В А Л А

ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

№ 5011-28/16389-2012 09.07.13за заявою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі

Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна

фірма "Бізнесторгсервіс" (код 19029756)

про визнання банкрутом

Суддя Копитова О.С.

Секретар с/з Атарщікова А.М.

За участю представників сторін:

від заявника: Зайцева І.В., представник за довіреністю № 28/12/09 Н від 01.02.2012

від боржника: не з'явився

розпорядник майна: арбітражний керуючий Фесенко Є.М.

В судовому засіданні присутні:

1) представник ПАТ "Таскомбанк" - Шубін О.Л., довіреність б/н від 13.01.2013;

2) представник ПАТ швейна фабрика "Воронін" - Моргунова А.В., довіреність б/н від 18.12.2012.

Згідно п. 11 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що набула чинності 19.01.2013, при розгляді справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції станом на 18.01.2013.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс", з урахуванням приписів ст. 1, 3-14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2012 № 05-5-43/3515 заяву про порушення справи про банкрутство було повернуто заявнику без розгляду (суддя Пасько М.В.)

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-43/3515 від 07.07.2012 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 05-5-43/3515 від 29.08.2012 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції, залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 05-5-43/3515 від 29.08.2012 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 05-5-43/3515 від 30.10.2012 касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду № 05-5-43/3515 від 29.08.2012 та ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-43/3515 від 07.07.2012 скасовано. Матеріали передано до Господарського суду міста Києва для розгляду.

07.11.2012 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 05-5-43/3515 були передані для розгляду судді Копитовій О.С.

Враховуючи те, що в зазначених вище матеріалах за № 05-5-43/3515 був відсутній оригінал самої заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції про порушення провадження у справі про банкрутство з доданими до неї документами, яка була подана до Господарського суду міста Києва (з резолюцією керівництва, відміткою канцелярії суду про її отримання та реєстрацію), що виключало можливість порушення провадження у справі та її призначення до розгляду. Листом Господарського суду міста Києва від 09.11.2012 зазначені матеріали витребувано у заявника.

21.11.2012 до загального відділу суду від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції надійшли оригінали витребуваних документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2012 порушено провадження по справі № 5011-28/16389-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника та призначено підготовче судове засідання на 20.12.2012.

Підготовче судове засідання відкладалось.

Ухвалою підготовчого засідання від 29.01.2013 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на загальну суму 5 834 848,48 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Фесенка Євгена Миколайовича (ліцензія серії АВ № 566958 від 27.09.2011) та призначено попереднє засідання на 25.04.2013.

Розпорядженням в. о. голови Господарського суду міста Києва від 25.04.2013, у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С у відпустці, справу № 5011-28/16389-2012 було передано судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою суду від 25.04.2013 справу № 5011-28/16389-2012 було прийнято до свого провадження суддею Мандичевим Д.В. та призначено розгляд справи на 16.05.2013.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 справу № 5011-28/16389-2012 було передано для розгляду судді Копитовій О.С., у зв'язку із виходом судді Копитової О.С. з відпустки.

Ухвалою суду від 13.05.2013 справу № 5011-28/16389-2012 було прийнято до свого провадження суддею Копитовою О.С.

Попереднє судове засідання відкладалось.

Матеріалами справи встановлено, що оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" було опубліковано в газеті "Голос України" № 36 (5536) від 22.02.2013.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено повноваження розпорядника майна щодо включення вимог кредиторів, визнаних боржником або господарським судом, до реєстру вимог кредиторів. Крім того, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Згідно ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу, зокрема задовольняються вимоги забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Під час проведення попереднього судового засідання судом встановлено, що до загального відділу суду надійшли заяви з грошовими вимогами до ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс".

З вимогами до боржника звернулось публічне акціонерне товариство швейна фабрика "Воронін" (надалі по тексту ПАТ ШФ "Воронін") на суму 503 020,37 грн.

При цьому, заявник посилається на рішення господарського суду м. Києва від 23.01.2013 про стягнення з боржника зазначеної суми.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва № 5011-52/16166-2012 від 23.01.2013, позов заявника задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" на користь публічного акціонерного товариства швейна фабрика "Воронін" 448 866,71 грн. боргу, 33 297,08 грн. пені, 10 993,44 грн. 3 % річних та 9 863,14 грн. судового збору. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Представник ПАТ ШФ "Воронін" зазначає, що станом на день звернення до суду рішення господарського суду м. Києва не виконано, заборгованість не погашена.

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником зазначеного рішення суду.

Розпорядником майна подано пояснення, в яких останній зазначає про часткове визнання боржником вимог ПАТ ШФ "Воронін" на суму 490 040,21 грн. Часткове визнання вимог розпорядник майна обґрунтовує тим, що ПАТ ШФ "Воронін" включило до складу кредиторських вимог відсотки річних та пеню нараховану після порушення провадження по справі.

В додаткових поясненнях ПАТ ШФ "Воронін" здійснило перерахунок відсотків річних та пені станом на дату порушення провадження по справі про банкрутство - 21.11.2012 року, однак заяви про зменшення заявлених кредиторських вимог не подавало.

Вимоги ПАТ ШФ "Воронін" включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів на суму 490 040,21 грн., з яких 467 596,8 грн. - вимоги четвертої черги, 22 443,41 грн. - вимоги шостої черги.

Суд не погоджується з розпорядником майна в силу наступного. Як вбачається з поданих пояснень розпорядник майна, окрім основного боргу і відсотків річних до четвертої черги вимог кредиторів включив суму судового збору в розмірі 9 863,14 грн., що присуджена до стягнення рішенням господарського суду м. Києва від 23.01.2013 року.

В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що присуджена до стягнення рішенням суду сума судового збору лише з моменту набрання рішенням по справі законної сили набуває статусу боргу, тобто грошового зобов'язання боржника перед кредитором і повинна задовольнятись в загальному порядку, однак, в зв'язку з тим, що рішення господарського суду м. Києва по справі № 5011-52/16166-2012 набрало законної сили вже після порушення провадження по справі про банкрутство зазначені вимоги є поточними і не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів. При цьому слід зазначити, що час сплати зазначених витрат кредитором (до чи після порушення провадження по справі) не впливає на момент виникнення у боржника обов'язку їх відшкодування, оскільки, такий обов'язок виникає у боржника лише з дати набрання рішенням по справі законної сили.

За таких обставин, господарським судом визнаються та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ ШФ "Воронін" в розмірі 480 177,07 грн., з яких 457 733,66 грн. вимоги четвертої черги, 22 443,41 грн. вимоги шостої черги. Вимоги в розмірі 22 843,30 грн. відхиляються судом.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 1 147,00 грн.

15.03.2013 з вимогами до боржника звернулось публічне акціонерне товариство "Таскомбанк" (надалі по тексту ПАТ "Таскомбанк") на суму 49 528 510,99 грн.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ "Таскомбанк" посилається на укладений 18.12.2007 між акціонерним банком "ТАС-Бізнесбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Таскомбанк" та ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № ДП 33-2007 зі змінами та доповненнями до нього, а також укладений між банком і боржником договір поруки № 31-2007 від 06.12.2007 року зі змінами та доповненнями.

05.07.2013 року банком подано пояснення до заяви з грошовими вимогами до боржника в яких банк зменшує розмір заявлених вимог, в зв'язку з погашенням частини заборгованості за рахунок заставного майна та майна поручителів та просить визнати його кредитором на суму 41 271 755,19 грн., з яких 2 544 639 дол. США, що в еквіваленті складає 20 339 301,44 грн. заборгованість за кредитним договором № 33-2007 від 18.12.2007 року та 2 616 848,21 дол. США, що в еквіваленті складає 20 932 454,75 грн. за договором поруки № ДП 31-2007.

Судом встановлено наступне:

1) 18.12.2007 року між Акціонерним банком «ТАС-Бізнесбанк» правонаступником якого по всіх правах та обов'язках є ПАТ «Таскомбанк» (надалі за текстом - Банк) та боржником було укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №КР 33-2007 зі змінами та доповненнями відповідно до Договору №1 від 03.03.2008 року; Договору №2 від 17.04.2008 року; Договору №3 від 27.06.2008 року; Договору №4 від 01.08.2008 року; Договору № 5 від 31.10.2008 року; Договору №6 від 29.12.2008 року; Договору №6/1 від 18.03.2009 року; Договору №7 від 29.07.2009 року; Договору №8 від 26.02. 2010 року; Договору №9 від 30.04.2010 року; Договору №10 від 10.08. 2010 року (надалі за текстом - кредитний договір №КР 33-2007).

Відповідно до умов зазначеного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 2 174 700 дол. США на термін до 17.12.2013 року, відповідно графіку, з оплатою відсотків та комісій обумовлених кредитним договором.

Банк свої зобов'язання виконав та видав боржнику кредит у визначеному розмірі, однак боржник своїх зобов'язань в повному обсязі не виконав.

Згідно п. 3.13 кредитного договору № КР 33-2007 в редакції Договору № 3 про внесення змін до кредитного договору № КР 33-2007 від 27.06.2008 року забезпеченням за кредитом є іпотека нежилих приміщень, загальною площею 482,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 12, заставною вартістю 31 348 373 грн., товари в обороті, що належать позичальнику балансовою вартістю 15 000 000 грн., порука юридичних осіб ТОВ «Текстильпромсервіс», ПП «Коллаж» та фізичної особи Сучика В.Є., обладнання, що належить ПП «Фірма «Каток», балансовою вартістю 2 656 845,52 грн.

Матеріалами справи встановлено, що в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № КР 33-2007 між банком та Сучиком В.Є. 31.05.2013 року було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого банку в рахунок погашення заборгованості було передано нерухоме майно на загальну суму 3 028 091,62 грн, що еквівалентно 378 842,94 дол. США. 31.05.2013 року між банком та Сучиком Б.В. було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого банку в рахунок погашення заборгованості було передано нерухоме майно на загальну суму 1 521 020,50 грн, що еквівалентно 190 294,07 дол. США. 31.05.2013 року між банком та Сучиком А.В. було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого банку в рахунок погашення заборгованості було передано нерухоме майно на загальну суму 2 541 925,55 грн, що еквівалентно 318 018,96 дол. США.

Згідно пояснень банку, з урахуванням погашення заборгованості за рахунок майна поручителів розмір заборгованості перед банком складає 1 194 025,91 дол. США, що в еквіваленті складає 9 543 849,10 грн. - тіло кредиту, 840 722,46 дол. США, що в еквіваленті складає 6 719 894,62 грн. Також банк нарахував боржникові пеню в розмірі 509 890,87 дол. США, що в еквіваленті складає 4 075 557,72 грн.

В зв'язку з простроченням сплати відсотків банк звертався до господарського суду м. Києва з відповідним позовом і рішенням господарського суду м. Києва № 27/253 від 13.03.2013 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто солідарно з ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс", ПП фірма "Коллаж" та ТОВ "Текстільпромсервіс" на користь ПАТ "Таскомбанк" заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 6 709 553,74 грн., пеню у розмірі 38 713,52 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32539415 від 16.05.2012, однак, згідно даних банку станом на дату прийняття ухвали рішення суду не виконано, заборгованість не погашено.

При цьому, в своїх пояснення банк зазначає, що 29.09.2011 року між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «БЛИК-СЕРВІС» було укладено Договір № 1 відступлення права вимоги відповідно до якого банк відступив зазначеному підприємству право вимоги по сплаті пені в сумі 1 075 547,74 грн., яка виникає з кредитного договору № КР33-2007 від 18.12.2007 року. Зазначений факт, було також встановлено Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 27/253 від 13.03.2013 року.

Як убачається з рішення суду пеня, що відступлена банком товариству з обмеженою відповідальністю «БЛИК-СЕРВІС» була розрахована за період 07.05.2011 року по 07.11.2011 року.

Незважаючи на зазначені обставини, банком заявляє кредиторські вимоги до боржника в частині пені без вирахування відступленої товариству з обмеженою відповідальністю «БЛИК-СЕРВІС» суми.

За таких обставин вимоги банку в частині пені зменшуються судом на 1 075 547,74 грн.

В силу викладеного суд визнає вимоги банку до боржника по кредитному договору № 33-2007 на загальну суму 19 263 753,7 грн., з яких 9 543 849,10 грн. - тіло кредиту, 6 719 894,10 грн. - заборгованість по відсоткам, 3 000 009,98 грн. - пеня. Вимоги в розмірі 1 075 547,74 грн. відхиляються судом.

Розподіляючи черговість задоволення визнаних судом вимог суд звертає увагу на наступні обставини.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № КР 33-2007 від 18.12.2007, між банком та боржником, 26.02.2010 було укладено договір застави № ДЗ 203-2010, згідно якого в заставу банку було передано рухоме майно, а саме: комплект обладнання для виробництва полістирольної опалубки PLASTBAU-3 та пінополістирольних блоків згідно опису, що додається до договору та є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 1.3 зазначеного Договору сторони оцінили майно заставною вартістю, що дорівнює балансовій вартості 3 529 573,77 грн.

Згідно п. 1.1 Договору застави № ДЗ 203-2010 цей договір застави забезпечує виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору № КР 33-2007 від 18.12.2007 щодо повернення кредиту, сплатити відсотків за користування ним в розмірі, визначеному кредитним договором, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплати неустойки (пені, штрафу), плати за управління кредитом, а також відшкодування заставодержателю всіх збитків, понесених ним внаслідок невиконання позичальником умов Кредитного договору у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором, а також інших зобов'язань, що виникають в силу цього договору.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № КР 33-2007 між банком та боржником 18.12.2007 було укладено договір застави № ДЗ 34-2007, відповідно до якого предметом застави є майно - готова продукція, а саме: чоловічий одяг згідно опису.

У відповідності до п. 1.3 Договору в редакції Договору № 3 про внесення змін до Договору застави № Д3-34-2007 від 27.06.2008 року вартість застави сторони оцінили в розмірі 15 000 000 грн. Зазначена ціна відображає вартість предмету застави на момент укладення Договору і не може бути розцінена як обмеження розміру відповідальності застоводавця. Сторони дійшли згоди, що вказана в цьому Договорі вартість майна є орієнтовною і реалізація майна буде здійснюватись за цінами, визначеними уповноваженими експертами на момент звернення стягнення на майно, причому заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в обсязі, передбаченому цим договором та визначеному на момент звернення стягнення, за рахунок всієї суми, що буде виручена від реалізації майна.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави № Д3 34-2007 від 18.12.2007 року цей договір забезпечує виконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору № КР 33-2007 від 18.12.2007 щодо повернення кредиту, сплатити відсотків за користування ним в розмірі, визначеному кредитним договором, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом, сплати неустойки (пені, штрафу), плати за управління кредитом, а також відшкодування заставодержателю всіх збитків, понесених ним внаслідок невиконання позичальником умов Кредитного договору у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором, а також інших зобов'язань, що виникають в силу цього договору.

Таким чином, згідно умов Договорів застави вони забезпечують всі вимоги заставодержателя за кредитним договором, зокрема і щодо сплати неустойки (пені, штрафу).

При цьому, слід зазначити, що окрім боргових зобов'язань боржника договір застави № ДЗ 34-2007 забезпечує і виконання зобов'язань приватного підприємства фірми «Колаж», що випливають з кредитного договору № КР 29-2007 від 06.12.2007 року. Матеріалами справи встановлено, що частина майна, що передано в заставу згідно договору застави № ДЗ 34-2007 була реалізована органами державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості приватного підприємства фірми «Колаж», а саме згідно протоколу № 4-К-013-ПР-з від 04.03.2013 року про проведення аукціону з продажу майна виконавчою службою було реалізовано 4 843 найменування одягу (5 479 одиниць) на суму 540 600 грн. Згідно даних банку на його рахунки від органів виконавчої служби надійшли кошти в загальному розмірі 418 227,82 грн. За таких обставин вартість розміру застави згідно договору № ДЗ 34-2007 зменшилась і складає 14 581 772,18 грн.

За таких обставин загальний розмір забезпечення за № ДЗ 203-2010 та за договором № ДЗ 34-2007, що визначена сторонами під час їх укладання складає 18 111 345,95 грн., однак, враховуючи межі забезпечення вимог згідно умов зазначених договорів застави та приймаючи до уваги відсутність проведеної оцінки заставного майна станом на дату проведення попереднього засідання, суд вважає вимоги банку згідно кредитного договору № К 33-2007 забезпеченими в повному обсязі та включає їх до реєстру вимог кредиторів першої черги.

2). 06.12.2007 між банком та приватним підприємством фірмою "Коллаж" (надалі по тексту ППФ «Коллаж») укладено кредитний договір № КР 29-2007 зі змінами та доповненнями відповідно до Договору №1 від 25.12.2008 року; Договору №2 від 18.03.2009 року; Договору №2/1 від 20.04.2009 року; Договору №3 від 29.07.2009 року; Договору №4 від 31.07.2009 року; Договору №5 від 31.08.2009 року; Договору №6 від 30.10. 2009 року; Договору №7 від 30.11.2009 року; Договору №8 від 26.02.2010 року; Договору №9 від 30.04. 2010 року; Договору №10 від 10.08.2010 року.

Відповідно до умов зазначеного договору, банк надає позичальнику кредит у сумі 2 000 000,00 доларів США на умовах, передбачених цим договором з терміном погашення не пізніше 17.12.2013, згідно графіку встановленого договором. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № КР 29-2007 від 06.12.2007, між банком та ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" 06.12.2007 було укладено договір поруки № ДП 31-2007, згідно якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання боржником зобов'язань згідно кредитного договору № КР 29-2007 від 06.12.2007.

В зв'язку з невиконанням основним боржником умов кредитного договору щодо своєчасної сплати відсотків банк звертався до суду. Рішенням господарського суду м. Києва № 54/352 від 23.12.2011 позовні вимоги задоволено та стягнуто солідарно з ПП фірма "Коллаж", ТОВ "Текстільпромсервіс" та ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" на користь ПАТ "Таскомбанк" 3 520 610,01 грн. заборгованості за процентами, 8 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32018850 від 10.04.2012.

Як убачається з матеріалів справи в рамках виконавчого провадження в рахунок погашення заборгованості було реалізовано з прилюдних торгів майно, що належить поручителю ТОВ «Текстильпромсервіс», а саме об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою м. Київ, бульвар І. Лепсе, 31.

Також, як встановлено вище в рахунок погашення заборгованості приватного підприємства фірми «Колаж», було реалізовано майно боржника передане в заставу згідно договору № ДЗ 34-2007, а саме 4 843 найменування одягу (5 479 одиниць).

Згідно даних банку на його рахунки від органів виконавчої служби, в зв'язку з реалізацією майна поручителів надійшли кошти в загальному розмірі 1 548 201,09 грн.

Згідно пояснень банку, з урахуванням часткового погашення заборгованості за рахунок майна поручителів, заборгованість ППФ «Колаж» згідно кредитного договору № КР 29-2007 від 06.12.2007 складає 20 932 453,75 грн., з яких 15 986 000 грн. - тіло кредиту, 2 185 919,49 грн. - відсотки, 2 760 534,26 грн. - пеня.

Враховуючи той факт, що боржник є поручителем ППФ «Колаж» за виконання останнім умов кредитного договору № КР 29-2007 від 06.12.2007, суд визнає вимоги банку в цій частині в повному обсязі та включає їх до реєстру вимог кредиторів в розмірі 18 171 919,49 грн. - четверта черга, 2 760 534,26 грн. - шоста черга.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати понесені за розгляд грошових вимог по справі про банкрутство в розмірі 1 147,00 грн.

27.03.2013 з вимогами до боржника звернулось Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на суму 1 297,30 грн.

В обґрунтування своїх вимог Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, посилається на те, що ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" має заборгованість перед фондом по перерахуванню внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2012 року по січень 2013 року в розмірі 1 297,30 грн.

Вимоги фонду відхилені боржником в повному обсязі. Боржник вважає, що вимоги заявлені фондом є поточними, а не конкурсними.

Суд погоджується з думкою боржника виходячи з наступного.

Частиною 6 ст. 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через двадцять календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Враховуючи той факт, що справу про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" було порушено 21.11.2012, а строк виконання зобов'язання боржника перед фондом настав 21.12.2012, суд дійшов висновку, що зазначені кредиторські вимоги є поточними, а не конкурсними та відмовляє Управлінню Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва у визнанні кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" на суму 1 297,30 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно абз. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися лише в межах ліквідаційної процедури.

Ухвалою підготовчого засідання від 29.01.2013 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 5 834 848,48 грн., в зв'язку з чим зазначені вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в розмірі 5 834 848,48 грн. та відносяться до вимог четвертої черги.

Крім того, підлягають погашенню в першу чергу витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подачу заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в розмірі 5 365,00 грн. Зазначені вимоги не є конкурсними вимогами кредитора до боржника в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відповідно не впливають на кількість голосів на зборах кредиторів, однак, відображаються в реєстрі та задовольняються в першу чергу.

Розпорядником майна складено реєстр вимог кредиторів, який поданий на затвердження господарському суду.

09.07.2013 у попередньому засіданні було розглянуто реєстр вимог кредиторів. Згідно поданого реєстру, розпорядником майна внесено відомості про наявність заборгованості із заробітної плати на суму 1 381,27 грн.

Матеріалами справи встановлено, що заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надходило.

При цьому, розпоряднику майна необхідно подати уточнений реєстр з урахуванням ухвали попереднього судового засідання.

Керуючись ст.ст. 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" публічне акціонерне товариство швейна фабрика "Воронін" на суму 480 177,07 грн., з яких 457 733,66 грн. - 4 черга, 22 443,41 грн. - 6 черга. Вимоги в розмірі 22 843,30 грн. відхилити.

Визнати кредитором товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" публічне акціонерне "Таскомбанк" на суму 40 196 207,45 грн., з яких 19 263 753,7 грн. - 1 черга, 18 171 919,49 грн. - 4 черга, 2 760 534,26 грн. - 6 черги. Вимоги в розмірі 1 075 547,74 грн. відхилити.

Включити до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", які визнані ухвалою підготовчого засідання від 29.01.2013, в розмірі 5 834 848,48 грн. - 4 черга.

Включити до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суму заборгованості із заробітної плати згідно даних боржника в розмірі 1 381,27 грн.

Вимоги Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" на суму 1 297,30 грн. відхилити.

Затвердити реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" на загальну суму 46 512 614,27 грн., з яких 46 511 233 грн. є конкурсними вимогами, а 1 381,27 грн. включені до реєстру вимог кредиторів на підставі ч. 3 п. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" арбітражного керуючого Фесенка Є.М. протягом 10 днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

Зобов'язати розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича, контрактна фірма "Бізнесторгсервіс" арбітражного керуючого Фесенка Є.М. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

СуддяО.С.Копитова