Постанова № 32794089, 01.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2013 р. справа №5009/1965/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:Левіна О.О.- за дов., від відповідача: від третьої особи:не з'явився, не з'явився,розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гасанбекової Людмили Вікторівни м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід18.06.2013 рокуу справі№ 5009/1965/12 (суддя Мірошниченко М.В.)за позовомКомунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачафізичної особи-підприємця Гасанбекової Людмили Вікторівни м.Запоріжжя Запорізької обласної ради м.Запоріжжя,проусунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселенняРішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2013 року у справі №5009/1965/12 позов Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя задоволено та виселено фізичну особу-підприємця Гасанбекову Людмилу Вікторівну м.Запоріжжя з нежитлового приміщення, вбудованого на першому поверсі нежитлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 57-а, (приміщення спортивного залу), що знаходиться на балансі позивача.

Рішення мотивоване доведеністю позивачем факту незаконного знаходження відповідача у спірному приміщенні після припинення дії договору оренди.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для звільнення приміщення через продовження дії договору оренди на тих же умовах та на той же строк. Такий висновок відповідач обґрунтовує відсутністю у встановлений законом місячний строк після дати припинення дії договору з боку орендодавця заперечень щодо його продовження та виставлення останнім рахунків з орендної плати та комунальних послуг після 15.05.2012 року.

Як у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.145-148), так і під час судового засідання представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказану правову позицію позивача підтримано і третьою особою у відзиві на апеляційну скаргу №2351/01-17 від 24.07.2013 року.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з находженням його адвоката на медичному обстеженні.

Розглянувши зазначене клопотання, вислухавши думку представника позивача, та зважаючи на те, що про час i місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, а надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено певним колом осіб, суд вважає за необхідне клопотання відповідача відхилити. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а також, відповідно до ст.102 ГПК України, суд обмежений строком розгляду справи в апеляційній інстанції.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.05.2002 р. між Запорізьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (Орендодавцем) та СПД Гасанбековою Л.В. (Орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець на підставі наказу управління з питань державних корпоративних прав облдержадміністрації № 75 від 23.04.2002 р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі будівлі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-а, яке знаходиться на балансі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, загальною площею 388,9 м2, вартість якого визначена відповідно до Акта оцінки вартості нерухомого майна і становить 120 776,00 грн. станом на 30.01.2002 р. (п. 1.1, Договору).

Згідно п. 1.3 Договору призначення приміщення: розміщення спортивно - оздоровчого комплексу та організація бару. Враховуючи зміни внесені додатковою угодою № 1 від 16.06.2004 р. призначенням приміщення є : розміщення спортивно - оздоровчого комплексу та організація кафетерію.

Пунктом 2.1 Договору сторонами узгоджено, що вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного нежитлового майна.

В силу п. 2.4 Договору Майно вважається поверненим Орендодавцеві з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.1.8 Договору Орендар зобов'язався у разі припинення договору оренди або його розірвання повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду.

Відповідно до п. 8.1 Договору, цей Договір діє з 15 травня 2002 р. по 14 травня 2012 р. строком на 10 років.

В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені цим Договором (п. 8.5 Договору).

Згідно п. 8.7Договору, чинність цього Договору припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; банкрутства Орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін, або за рішенням арбітражного суду (суду)

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 388, 9 м2, розташованого на першому поверсі будівлі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-а, підтверджується Актом прийому-передачі нежитлового приміщення, який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.

13.02.2012 р. позивачем відповідачу було направлено лист за вих. № 59, в якому Орендодавець повідомив Орендаря, що термін дії Договору закінчується 14.05.2012 р. і продовжуватися не буде.

Відповідач відповіді на вказаний лист позивача не надав, свої зобов'язання по поверненню орендованого майна не виконав, займане орендоване приміщення позивачу не повернув.

За умовами того, що відповідачем спірне майно з оренди позивачу не повернуто, останній звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Гасанбекової Людмили Вікторівни м.Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 388, 9 м2, розташованого на першому поверсі будівлі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-а, що знаходиться на балансі позивача, шляхом виселення відповідача, що є предметом судового розгляду у даній справі.

Правовідносини, що стосуються оренди комунального майна, до якого відноситься об'єкт оренди за договором від 07.05.2002р., врегульовані Законом України „Про оренду державного та комунального майна", Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положенням ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України та п.8.5 спірного договору оренди.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється (що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2008 р. у справі № 2-11/9948-2007).

Господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку договору оренди мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, про що свідчить лист позивача від 13.02.2012 р. (вих. № 59), в якому позивач повідомляв відповідача про закінчення терміну дії договору оренди і про відсутність у нього намірів щодо його продовження у зв'язку із необхідністю використання спортивного залу для навчального процесу. Факт отримання вказаного листа відповідачем підтверджується відповідною відміткою повноважної особи про її отримання та не заперечується відповідачем (а.с.18).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів визнає безпідставними доводи відповідача про продовження дії спірного договору оренди на тих же умовах та на той же строк. При цьому виставлення позивачем рахунків на сплату платежів за користування майном не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди від 07.05.2002р.

Таким чином, термін дії договору оренди від 07.05.2002р. скінчився 14 травня 2012 року.

Отже, оскільки підставою для звернення Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради м.Запоріжжя до суду з даним позовом є припинення дії договору оренди від 07.05.2002р. у зв'язку із закінчення строку його дії, суд першої інстанції обґрунтовано встановив доведеність позивачем належними засобами доказування факту повідомлення відповідача про припинення строку договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Доказів звільнення орендованого приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії договору відповідачем ні місцевому суду, ні суду апеляційної інстанції не надано; інших доказів щодо наявності підстав для користування відповідачем спірним нежитловим приміщенням також з матеріалів справи не вбачається.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд підтримує висновок суду першої інстанції щодо правомірності вимог позивача про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, вбудованим на першому поверсі нежитлового будинку по вул. 40 років Радянської України, 57-а, (приміщення спортивного залу), що знаходиться на балансі Комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради шляхом виселення ФОП Гасанбекової Людмили Вікторівни, які фактично є вимогами про звільнення приміщення внаслідок неналежного виконання орендарем договірних зобов'язань з повернення об'єкту з оренди у зв'язку з припиненням договірних відносин.

На підставі вищевикладеного, а також з огляду на те, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, апеляційний суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гасанбекової Людмили Вікторівни м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2013 року у справі №5009/1965/12 - залишити без змін.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 третій особі

4. у справу

5 ДАГС

6. ГСЗО