Постанова № 32793219, 30.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року 10 год. 55 хв.Справа № 0870/1387/12 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання О.О. Корольові,

за участю представників сторін :

від позивача: Луньов С.М.;

Поліщук С.В.;

від відповідача: Гордєєв М.С.;

Барвінський В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство»

до: Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

про: скасування пунктів обов'язкових до виконання вимог про усунення недоліків порушень

ВСТАНОВИВ:

07.03.2012 ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (далі - позивач, ДП «Запорізьке ЛМГ» звернулося до суду з позовною заявою до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області, в якій просив суд скасувати п. 2, 3, 4, 5 обов'язкових до виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 01.11.2011 №08-07-14-14/11539 від 23.12.2011.

Ухвалою суду від 26.04.2012 за клопотанням представника відповідача було замінено відповідача по справі Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області на його правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області.

02.07.2012 позивач надав до суду письмову заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, в яких просить суд:

1. Визнати незаконними (неправомірними) висновки Відповідача (Державної фінансової інспекції в Запорізькій області) викладені в акті від 15.11.2011 № 070/0015 ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» за період з 01.01.2009 по 01.09.2011 щодо:

1.1 використання ДП «Запорізьке ЛМГ» коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 1901070 за КЕКВ 1171 на виконання робіт із заліснення земель за відсутності державних актів на право користування земельними ділянками та на землях, які не включено до матеріалів лісоупорядкування та які належать іншим користувачам, є порушенням п. 4 Порядку від 21.02.2007 №253 - 2; ст.17, 82, 98 та п.5 «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України та т. 125, 126 Земельного кодексу України. Заліснення земель, які не належать до сфери управління Держлісагенства призвело до необґрунтованого витрачання протягом 2009, 2010 років та січня-серпня 2011 року коштів державного бюджету та нанесення матеріальної шкоди (збитку) державному бюджету на загальну суму 516 017,80 гривень. Порушення допущені з вини директора Підприємства ОСОБА_2 В результаті у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» по КПКВ 1901070, КЕКВ 1171 завищено касові видатки за 2009 рік на 155 661,88 грн., за 2010 рік на 234 590,08 грн. та за 8 місяців 2011 року на 125 765,84 грн., що є порушенням п.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 2, 3 Порядку від 25.03.2009 № 123, п.1.2 Порядку від 25.05.2010 № 164 та п. 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.01.2011 № 2;

1.2 придбання та використання препарата Максимарин-гель-К та Фляги Ф-50Х (в яких транспортувався та зберігався вказаний препарат) в порушення п.3 Порядку від 21.02.2007 №253-2, ч.1 ст.12 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР, абз.5 ст.4 Закону України «Про захист рослин» від 14.10.1998 № 180-XIV, Підприємством у квітні 2011 року по КПКВ 1901070 за КЕКВ 1171 у кількості 1500 л та 30 штук відповідно загальною вартістю 21 180,00 грн., який не занесений до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні та який не передбачений нормативно-технологічними картами щодо вирощування лісу, розрахунками до кошторису за КПКВ 1901070 на 2011 рік, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) загальному фонду державного бюджету на відповідну суму. Внаслідок допущених Підприємством здійснено викривлення даних бухгалтерського обліку, а саме завищено витрати по бухгалтерському рахунку 23 "Виробництво" станом на 01.09.2011, та, як наслідок, у формі «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д, №2м)» за січень-серпень 2011 року за КПКВ 1901070 КЕКВ 1171 завищено касові видатки на суму 21 180,00 грн., що є порушенням п.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV та п. 1.2 Порядку від 05.01.2011 № 2;

1.3 зайвого нарахування та виплати заробітної плати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» працівникам, які займали посаду міжрайонного мисливствознавця, затверджену понад норматив в порушення п.2.14 Тимчасових нормативів № 96, в 2009-2010 роках в ДП «Запорізьке ЛМГ», на загальну суму 23 423,22 грн. (в тому числі: в січні-грудні 2009 року - в сумі 16682,14 грн., в січні-лютому 2010 року - в сумі 1360,31 грн., в липні-вересні 2010 року - в сумі 5380,77 грн.) та, як наслідок, зайво перераховані внески до державних цільових фондів за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в сумі 7 165,68 грн. (в 2009 році - 6222,44 грн., в 2010 році - 943,24 гривень). Внаслідок допущеного порушення загальному фонду Державного бюджету нанесено шкоди (збитків) на загальну суму 30 588,90 гривень. В результаті у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (форма № 2д) завищено касові видатки по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 у 2009 році на 16682,14 грн., у 2010 році на 6741,08 грн., за КЕКВ 1120 у 2009 році на 6222,44 грн., у 2010 році на 943,24 грн., що є порушенням п.1 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 2, 3 Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2009 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.03.2009 № 123 (далі - Порядок від 25.03.2009 № 123) та п.1.2 Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2010 № 164 (далі - Порядок від 25.05.2010 № 164).

1.4 укладання договору від 22.04.2011 № 82 з порушенням вимог ч.2,3,5 ст.180 та ч. 2 ст.189 Господарського кодексу України ДП «Запорізьке ЛМГ» зайво сплачено ТОВ «О.П.С.» за символіку, а саме: «Фото Президента» (24х18), «Фото Президента» (42х56), «Герб лісу» та «Герб малий» кошти у сумі 20 487,14 гривень. В результаті Підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20 487,14 гривень. Зазначене призвело до викривлення даних бухгалтерського обліку станом на 01.09.2011 та фінансової звітності підприємства, зокрема, завищення в Звіті про фінансові результати (форма № 2) рядка 160 «Інші» витрати на загальну суму 20,19 тис.грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV та п. 5, 10, 27 П(с)БО № 2 «Баланс» та п. 5, 12, 31 П(с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати.

1.5 в розділі «12 Дотримання законодавства у сфері охорони, захисту, використання і відтворення лісів, заготівлі та експорту лісоматеріалів» щодо дотримання законодавства у сфері охорони, захисту, використання і відтворення лісів, заготівлі та експорту лісоматеріалів.

2. Визнати незаконними (неправомірними) вимоги Відповідача (Державної фінансової інспекції в Запорізькій області) викладені в п. 2, 3, 4 ,5 обов'язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23.12.2011 № 08-07-14-14/11539.

3. Визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність Відповідача (Державної фінансової інспекції в Запорізькій області) щодо не залучення до проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» за період з 01.01.2009 по 01.09.2011, за результатами якої складено акт ревізії від 15.11.2011 № 070/0015, на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для визначення розміру збитків (шкоди) та визначення винних осіб у порушеннях чинного законодавства викладених в п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 обов'язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23.12.2011 № 08-07-14-14/11539.

4. Скасувати вимоги Відповідача (Державної фінансової інспекції в Запорізькій області) викладені в п. 2, 3, 4 ,5 обов'язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23.12.2011 № 08-07-14-14/11539.

5. Стягнути з Державного бюджету України судові витрати, здійснені ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», пов'язані з розглядом справи.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Законом України про «Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» не передбачено право відповідача під час проведення ревізії здійснювати розрахунки розмірів заподіяних збитків.

Пункт 2 Вимоги вважає неправомірним через те, що зі змісту повноважень що викладені у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» функція контролю не належить до компетенції органів ДКРС, натомість такі повноваження належать до компетенції органів виконавчої влади із земельних ресурсів, з боку яких приписів та вимог щодо зазначених в акті ревізії від 15.11.2011 №070/0015 порушень до позивача не надходило. Крім того, позивач зазначає, що бюджетні кошти на виконання робіт із заліснення земельних ділянок використовувались за цільовим призначенням відповідно до програми «Ліси України» та «Ліси Запоріжжя» на 2009-2015 роки. Органами виконавчої влади та місцевого самоврядування приймались відповідні рішення щодо виділення земельних ділянок для заліснення, на підставі яких підприємством укладались договори щодо розробки проектів землеустрою. Тому твердження про витрачання бюджетних коштів в сумі 516 017,80 грн. с порушенням вимог законодавства вважають необґрунтованими та безпідставними.

Пункт 3 Вимоги вважає неправомірними виходячи із того, що придбання та використання препарату Максимарин-гель загальною вартістю 21 180,0 грн. здійснювалося на підставі вказівок вищестоящої установи (Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства) за наявності дозволів та висновків уповноважених органів (Мінприроди України, Кіровоградської санітарно-епідеміологічної станції, Держкомлісгоспу України) відповідно до нормативно-технологічної карти впровадженої на підприємстві.

Пункт 4 Вимоги вважає неправомірними через те, що затвердження та прийняття до штату працівників підприємства на посаду міжрайонного мисливствознавця здійснювалося за погодженням та з дозволу вищестоящої установи (Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства), до компетенції якого належить прийняття та затвердження кошторисів та штатних розписів підприємства. Визначення кількості посад міжрайонних мисливствознавців здійснювалося підприємством виходячи із типових нормативів з урахуванням адміністративно-територіальних утворень, що входять до сфери управління та обслуговування підприємства, що визначені у проекті організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ».

Пункт 5 Вимоги вважає неправомірним оскільки придбання сувенірної продукції в сумі 20 487, 14 грн. здійснювалося на підставі укладеного відповідно до вимог Цивільного законодавства договору на поставку товару в кількості та за ціною що була попередньо узгоджена між покупцем та продавцем. Крім того у відповідача були відсутні підстави для визначення розміру збитків на підставі застосування методики визначення звичайної ціни оскільки договором поставки було передбачено, що ціна попередньо узгоджується сторонами і встановлюється рахунком-фактурою. Поки договір не скасований судом він діє і є чинним, сторони зобов'язані виконувати його умови.

Позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Держфінінспекцією в Запорізькій області надано письмові заперечення проти позову.

Пункт 2 Вимоги вважає правомірними оскільки законодавством визначено можливість використання бюджетних коштів лише на землях підприємств, що належать до сфери управління Держкомлісгоспу. В супереч статям 125, 126 Земельного Кодексу України використання бюджетних коштів відповідачем впродовж 2009-2011 років здійснювалося без наявності правовстановлюючих документів на землю, а саме державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, на загальну суму 516 017,80 грн.

Пункт 3 Вимоги вважає правомірним, виходячи з того, що під час ревізії було здійснено запит до Міністерства охорони навколишнього середовища на який отримано відповідь, що препарат Максимарин-гель потребує державної реєстрації в Мінприроди згідно Закону України «Про пестициди і агрохімікати». У зв'язку з чим придбання та використання препарату Максимарин-гель за бюджетні кошти на суму 21180,0 грн. не відповідає вимогам частини 1 ст.12 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», де зазначено що переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджуються уповноваженим органом з питань охорони навколишнього природного середовища, через те що препарат не було включено до такого переліку.

Пункт 4 Вимоги вважає правомірним через те, що кількість посад міжрайонних мисливствознавців не відповідає проекту організації та розвитку державного лісогосподарського об'єднання «Запоріжжяліс» щодо в частині кількості адміністративних районів мисливських господарств. Зокрема на три адміністративні райони (Запорізький, Новомиколаївський та Василівський) відповідно до типових нормативів чисельності працівників лісового господарства, затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 30.07.2002 №96, передбачено одну посаду міжрайонного мисливствознавця замість двох посад, які були затверджені на підприємстві.

Пункт 5 вимоги вважає правомірним через те, що сувенірна продукція була придбана відповідачем за завищеними цінами без попереднього узгодження вартості одиниці товару з порушенням статей 180 та 189 Господарського кодексу України, перевищення звичайних цін підтверджується висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.11.2011 №14039-11. Розмір збитків становить 20487,14 грн.

В судових засіданнях відповідач проти позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити в повному обсязі.

На запит суду від 28.05.2013 Державне агентство земельних ресурсів України надало роз'яснення від 27.06.2013 №11533/13/12-13, що порядок надання земельних ділянок у користування регулюється ст.123 Земельного кодексу України. Надання земельних ділянок у користування здійснюється Верховною Радою АР Крим, Радою Міністрів АР Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Статтями 125 та 126 Земельного кодексу визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу.

Відповідно до ст. 5 та 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд вважає позовні вимоги задовольнити виходячи із наступного:

В судовому засіданні встановлено, що ДП «Запорізьке ЛМГ» зареєстровано юридичною особою (код ЄДРПОУ 33431745) засновано на державній власності та створене на підставі наказу Держкомлісгоспу України від 20.10.2004 №178, належить до сфери управління держкомлісгоспу (з 30.05.2011-Держлісагенства) України та входить до сфери управління Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства. В своїй діяльності керувалося статутами затвердженими наказами Держкомлісгоспу України від 17.09.2007 №545 та від 20.10.2010 №336.

У період з 06.09.2011 по 15.11.2011 на підставі направлень на проведення ревізії від 06.09.2011 №1100, від 21.09.2011 №1150-1152, від 22.09.2011 №1156-1158, від 23.09.2011 №1165, від 26.09.2011 №1181, від 29.09.2011 №1199, від 17.10.2011 №1257, від 24.10.2011 №94-95, від 09.11.2011 №1387 працівниками КРУ в Запорізькій області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізьке ЛМГ» за період з 01.01.2009 по 01.09.2011, результати якої викладені в акті ревізії №07/0015 (витяг арк. 9-11 том 1 справи).

За наслідками ревізії КРУ в Запорізькій області винесено обов'язкову до виконання вимогу щодо усунення порушень, виявлених ревізією ДП «Запорізьке ЛМГ» від 23.12.2011 №08-07-14-14/11539 (арк. 48-52 том 2 справи), яким позивача зобов'язано вчинити ряд дій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 8 Закону «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» однією з функцій, яку виконують контрольно-ревізійні управління, є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності. За змістом ч.5 ст.2 Цього Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає в документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення фінансового законодавства, встановлення причетних у їх допущенні посадових і матеріально-відповідальних осіб. Згідно ст.10 Закону визначено права органів ДКРС зокрема: контрольно-ревізійним управлінням в областях надано право залучати кваліфікованих фахівців органів державної виконавчої влади з проведення інших перевірок з питань що входять до компетенції таких органів, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Зокрема в п.2 Вимоги зазначено що в порушення п.4 Порядку використання у 2007 році коштів державного бюджету, що виділяються для створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2007 №253 (далі Порядок №253), статей 17, 82, 98 та п.5 прикінцевих положень Лісового Кодексу України та статей 125 та 126 Земельного кодексу України позивачем по КПКВ 1901070 «Створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг» за КЕКВ 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» впродовж 2009-2010 років та січня-серпня 2011 року проведені витрати на заліснення земель загальною площею 643, 4 га, на які в установленому порядку не оформлено правовстановлюючі документи та які не внесено до матеріалів лісовпорядкування, що призвело до незаконного використання бюджетних коштів в сумі 516 017, 80 грн. у зв'язку з чим стягнути з осіб, винних у проведені безпідставних витрат на заліснення земель кошти в сумі 516 017,80 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 КЗПП України та ст.1166 ЦК України, або оформити право користування земельними ділянками.

Паспортами бюджетної програми за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки та програмою «Ліси Запоріжжя» на 2009-2015 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 26.02.2009 визначено конкретне завдання та напрями використання бюджетних коштів, що мають забезпечити досягнення мети, а саме забезпечення подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації - ерозії ґрунтів та виснаження річок, шляхом створення захисних лісових насаджень на невкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду і не угіддях, що вийшли з сільськогосподарського використання: пісках, ярах, балках, кам'янистих землях, крутосхилах, згарищах та інше. При цьому з метою збалансованого розвитку лісового господарства країни, спрямованого на посилення екологічних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств та прийняття нового земельного законодавства постановою КМ України від 29.04.2002 №58 затверджено державну програму Ліси України на 2002-2015 роки. На основі державної програми Запорізькою облдержадміністрацією затверджено заходи від 23.12.2002 №528 щодо створення, відновлення і збереження полезахисних смуг і захисних лісонасаджень на 2003-2015 роки, а також прийнято розпорядження від 09.01.2003 №4 «Про прискорення передачі земель лісового фонду реформованих колективних сільгосппідприємств держлісгоспам», якими районні державні адміністрації області зобов'язано передати, а Запорізькому державному лісогосподарському об'єднанню «Запоріжжяліс» (правонаступник - ДП «Запорізьке ЛМГ») запропоновано прийняти землі лісового фонду та землі, які підлягають залісненню в 2003-2015 роках, за матеріалами попереднього погодження з подальшим оформленням відповідно до чинного законодавства. Крім того відповідно до розпорядження Запорізької облдержадміністрації від 31.10.2005 №379 затверджено комісії з питань передачі лісів колишніх сільськогосподарських підприємств держлісгоспам для створення нових лісів, лісопарків, лісних зон і водозахисних насаджень на період 2006-2015 роки.

Одним із основних напрямків даних програм та заходів є збільшення лісистості України за рахунок захисного лісорозведення. Обласним управлінням лісового та мисливського господарства в рамках завдань і заходів з виконання державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки, затверджених наказом Держкомлісгоспу від 20.01.2010 №2 розроблялись бюджетні запити на отримання коштів з державного бюджету для виконання робіт по створенню нових лісів. У зв'язку з цим в бюджетних запитах підприємство позивача згідно назви державної цільової програми «Ліси України» зазначала короткий зміст заходів де планувалось створення захисних лісових насаджень та полезахисних смуг на землях не державного лісового фонду (арк.105-132 том 1 справи).

Порядок використання коштів у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг, затверджений постановою КМ України №253 від 21.02.2007.

В ході ревізії було встановлено, що підприємством позивача в порушення п.4 порядку №253 ст.125, 126 Земельного Кодексу України були витрачені кошти в розмірі 516 017,80 грн. на заліснення земель на земельних ділянках на які у ДП «Запорізьке ЛМГ» відсутні правовстановлюючі документи (арк. 10-11 т.1 справи).

Судом встановлено, що відповідачем під час проведення ревізії та складання акту за результатами ревізії помилково до вказаних правовідносин застосовано п.4 Порядку №253, відповідно до якого невідкладні заходи, пов'язані із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель здійснюються на підставі звернення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. На зазначені цілі може бути спрямовано до 10 % загальної суми коштів за бюджетною програмою. Дані приписи регулюють відносини з приводу звернення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування і наявності висновків органів Мінприроди до підприємств щодо вжиття невідкладних заходів, пов'язаних із захисним лісорозведенням, зокрема захистом деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського та іншого призначення.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що державні кошти, отримані підприємством позивача згідно паспортів бюджетної програми та кошторисів за КПКВ 1901070 на 2009, 2010 та 2011 роки були витрачені на виконання робіт із заліснення та догляд за лісовими насадженнями, за цільовим призначенням, а також на роботи, пов'язані зі створенням нових лісів у відповідності до регіональної програми «Ліси Запоріжжя» на 2009-2015 роки, розпоряджень Запорізької облдержадміністрації від 23.12.2002 №528, від 09.01.2003 №4, від 31.10.2005 №379, на землях, щодо яких органами виконавчої влади були прийняті рішення щодо забезпечення передачі таких земельних ділянок для заліснення, створення лісних зон і водозахисних насаджень, на які з травня 2011 року позивачем з Запорізьким міським виробничим відділом Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» укладено договори №23-21-22-0551, №23-21-22-0552, №23-21-22-1814, №23-21-16-2552, №23-21-22-2807 (арк. 133-147 том 1 справи) на виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району, Степнянської, Кушугумської та Біленьківської сільських рад Запорізького району, а також на території Новомиколаївського району.

Відповідно до приписів Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів, затвердженої наказами Мінлісгоспу України від 08.07.97 № 62 та Держкомлісгоспу України від 19.08.2010 № 260 (далі - Інструкція лісокультурних об'єктів), заліснення земельних ділянок здійснювалось позивачем за результатами детального обстеження земельних ділянок з обов'язковим проектуванням лісокультурних об'єктів шляхом узгодження обраних малопродуктивних, деградованих земельних ділянок та інших неугідь з урахуванням господарського призначення лісів, типу лісо рослинних умов та місцезнаходження, природно-кліматичних умов з місцевими органами виконавчої влади (уповноваженими спеціалістами районних державних адміністрації) та органами місцевого самоврядування (землевпорядниками сільських та селищних рад), а саме за наслідками проектування лісокультурних об'єктів уповноваженими працівниками позивача складались відомості попереднього проектування ділянок лісокультурного фонду, що підлягають залісенню або залишенню під природне поновлення, після чого головним лісничим (не пізніше 25 грудня року що передує проведенню лісокультурних робіт) здійснювалась перевірка та затвердження проектних матеріалів зі складанням проектів лісових культур, промислових плантацій на весну, осінь наступного року (форма 03).

В зазначених проектах відображаються плани земельних ділянок, які підлягають залісненню, відомості про розташування таких земельних ділянок - планово-картографічні зображення (а саме: категорія земель, квартал, відділ, урочище, район, місцева назва ділянки, її призначення), а також записи журналу зйомки ділянки за наслідками польових вимірювань, площа та інші характеристики щодо типу лісистих умов, типу лісу, категорії лісокультурної площі, рельєфу, ґрунтів та їх вологості, ґрунтового покриву, спосіб, сезон та строки підготовки ґрунту, характеристики посівного матеріалу, схема зміщування порід, витрати садивного матеріалу та інш.).

Бюджетні кошти витрачались позивачем у відповідності до Проектних матеріалів зі складанням проектів лісових культур, промислових плантацій на весну, осінь наступного року (форма 03) на конкретні види робіт, здійснювались на конкретних земельних ділянках, та виконувались конкретними посадовими та службовими особами ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», що підтверджується складеними та оформленими письмовими документами: обліковими листками тракториста-машиніста за 2009-2011 роки та нарядами-актами на виконання робіт за 2009-2011 роки, а також з дотриманням нормативно-технологічних карт.

В подальшому, після проведення робіт із заліснення спеціально-уповноваженими працівниками позивача здійснювалось технічне приймання висаджених лісових культур і захисних насаджень, що підтверджується актами технічного приймання лісових культур, промислових плантацій і захисних насаджень, створених у поточному році (форма 09), в яких відображаються відомості про місцезнаходження (урочище, землекористувач, село, район, місцева назва земельної ділянки, квартал, виділ), зазначаються інші характеристики площа висадки, фактично виконані обсяги проведених робіт із заліснення (порода, схеми змішування і розміщення, стан якості та приживлюваності на час обстеження).

Крім того, судом встановлено, що з метою контролю за дотриманням умов заліснення та створення нових лісових насаджень відповідно до приписів п. 3.9 Інструкції лісокультурних об'єктів щороку позивачем було проведено щорічні інвентаризації садивного матеріалу, які проходили наприкінці вегетаційного періоду після закінчення основних лісокультурних робіт починаючи з 01 жовтня звітного року, під час яких здійснювалось поточний облік та оцінка лісових культур та складались польові акти інвентаризації лісових культур, промислових плантацій одно-, дво- та трирічного віку по всіх лісництвах Держлісгоспу (форма 16), а саме по підприємству позивача видавались накази про проведення щорічної інвентаризації лісових культур, лісорозсадників та плантацій, де визначались відповідальні виконавці та строки проведення інвентаризацій, зокрема від 27.08.2009 № 140, від 30.08.2010 № 161 та від 21.09.2011 № 136. При цьому проведення інвентаризації лісових культур у 2011 році здійснювалось в присутності працівників КРУ в Запорізькій області (п. 3 наказу за 2011 рік).

В зазначених польових картах інвентаризації лісових культур зазначались встановлені відомості про місцезнаходження (урочище, землекористувач, село, район, місцева назва земельної ділянки, квартал, виділ), зазначались інші характеристики площа висадки, рік створення, фактично обстежені земельні ділянки де виконані роботи із заліснення (порода, схеми змішування і розміщення) стан якості та приживлюваності на час обстеження, визначається клас якості та намічуються наступні господарські заходи по догляду.

Крім того суд зазначає, що за змістом повноважень, що викладені у Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» функція з контролю за використанням земель не належить до компетенції та повноважень органів ДКРС. Натомість Державним агентством земельних ресурсів України у роз'ясненні від 27.06.2013 №11533/13/12-13 повідомлено, що відповідно до ст. 5 та 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, про що також зазначалося в листі ГоловКРУ України від 04.06.2009 №25-18/670 (арк. 234 том 1 справи), в якому зобов'язано було відкликати направлені до об'єктів контролю вимоги в частині відшкодування витрат на заліснення земельних ділянок, щодо яких відсутні акти на право постійного користування землею та які не включено до матеріалів лісовпорядкування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача викладені в акті ревізії та вимозі про завдання позивачем матеріальної шкоди (збитків) на суму 516 017,80 грн., оскільки проведення робіт ДП «Запорізьке ЛМГ» із заліснення на нелісовпорядкованих землях (на які в установленому порядку не оформлено правовстановлюючі документи) підтверджується матеріалами справи, про те не береться до уваги, через те що оформлення дозвільних документів перебувало в процесі виконання. На момент вирішення справи по суті, в матеріалах справи наявні усі дозвільні документи для використання спірних земель.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога в цій частині не може бути законною та відповідати ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується пункту 3 Вимоги, сформованої у зв'язку з встановленим порушенням, викладеним в акті ревізії щодо придбання та використання препарату Максимарин-гель-К та Фляги Ф-50Х (в яких транспортувався та зберігався вказаний препарат), Підприємством у квітні 2011 року по КПКВ 1901070 за КЕКВ 1171 у кількості 1500 л та 30 штук відповідно загальною вартістю 21 180,00 грн., чим порушено п.3 Порядку від 21.02.2007 №253-2, ст.12 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», абз.5 ст. 4 Закону України «Про захист рослин» та нанесено, на думку відповідача, матеріальну шкоду (збитки) загальному фонду державного бюджету на відповідну суму, відповідальною особою за вказане порушення є директор Підприємства ОСОБА_2, Внаслідок допущених порушень Підприємством здійснено викривлення даних бухгалтерського обліку, а саме завищено витрати по бухгалтерському рахунку 23 «Виробництво» станом на 01.09.2011, та, як наслідок, у формі «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д, №2м)» за січень-серпень 2011 року за КПКВ 1901070 КЕКВ 1171 завищено касові видатки на суму 21 180,00 грн. (арк.11 т.1 справи), через що вимагалось стягнути з осіб, винних у проведенні безпідставних виплат на суму 21180,0 грн. шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 КЗпП України та ст.1166 ЦК України .

Суд встановив, що придбання та використання позивачем препарату Максимарин-гель-К та Фляги Ф-50Х здійснювалось на підставі листів Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства, які отримані електронною поштою, та зареєстровані Підприємством позивача 15.03.2011 вх. № 01-07/175 (арк. 67 том 2 справи) та від 18.03.2011 № 01-08/325 зареєстрований 23.03.2011 вх. № 01-07/207 (арк. 68 том 2 справи) та інших дозвільних документів, а саме:

- листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.07.2007 № 1890/20/2-7 (арк. 152 т. 1 справи);

- сертифіката якості продукції (арк. 143 т. 1 справи);

- висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданого Кіровоградською санітарно-епідеміологічною станцією згідно протоколу № 154 від 14.09.2007, термі діє якого до 14.09.2012 (арк. 154 т. 1 справи);

- листа Державного комітету лісового господарства України від 16.02.2011 № 02-39/681 отриманий та зареєстрований нашим Підприємством 23.02.2011 вх. № 01-07/122 (арк. 69 т. 2 справи);

- акта приймання передачі від 15.04.2011 № 12/2 (арк. 70 т. 2 справи);

- товарно-транспортної накладної від 15.04.2011 № 45 ААБ (арк. 71 т. 1 справи).

Позивачем було укладено Договір поставки з ТОВ «Будімперія» від 19.04.2011 № 04/43 (арк. 148 т. 1 справи), відповідно до якого постачальник зобов'язаний був поставити товар після підписання договору в кількості 1,5 тис. літрів біопрепарату Максімарін-К по ціні 10,83 грн. без ПДВ та фляги Ф-50Х в кількості 30 штук по ціні 46,67 грн. без ПДВ. Загальна сума договору 21180,0 грн. Оплата здійснюється в триденний строк з моменту отримання товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно видаткової накладної.

Товар позивачем було отримано за видатковою накладною від 19.04.2011 № РН-0000107 та здійснено розрахунок згідно платіжного доручення від 22.04.2011 № 38, в повному обсязі (арк. 149, 150 т. 1 справи).

Використання препарату здійснювалося на підставі нормативно-технологічної карти №1 «Садіння лісу на 2011 рік», яка розроблена працівниками ДП «Запорізьке ЛМГ»: головний лісничий Кобзар В.О., головний економіст Гладиш І.С., інженер з лісових культур Юзюк Т.В. (арк.163 т.1 справи).

Відповідно до листа Мінохорони навколишнього природного середовища України від 19.07.2007 №1890/20/2-7 - продукція «Суперабсорбент теравет» не відноситься до пестицидів та агрохімікатів, а тому не потребує державної реєстрації в Мінприроди.

Відповідно до п.15 Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 №420 державній реєстрації не підлягає сумішева продукція, яка повинна проходити санітарно-гігієнічну експертизу відповідно до положень про державну експертизу проектів нормативної документації та про порядок видачі гігієнічного висновку на продукцію в органах, установах та закладах держаної санітарно-епідеміологічної служби. А саме відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданого Кіровоградською облСЕС від 14.09.2007 №05.03.02-04/46282, покращував грунтів - виріб мінеральних сполучень «Максимарін» відповідає встановленим медичним критеріям безпеки. Термін дії висновку до 14.09.2012 (арк.153-154, т.1 справи). Також згідно сертифікату якості продукції органічний виріб желеподібний «Максимарин-К» відповідає державному стандарту ДСТУУ 26.8-33615114-002/2007 згідно протоколу досліджень та висновку Дніпропетровського державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів та якості продукції «Облдержродючість».

Також висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи - вироби мінеральні случені «Максимарин» за ТУ У 26.8-33615114-002/2007 відповідає вимогам діючого санітарного законодавства і може бути використаний як покращувач ґрунтів в сільському, лісовому господарствах, побуті (присадибні ділянки, декоративне та кімнатне рослинництво).

Судом встановлено, що застосування вологонакопичуючого препарату Максимарин- гель в господарській діяльності підприємства позивача сприяло утриманню вологи в початковий період росту сіянців, швидкому розвитку кореневої системи і проникнення її в глубину до більш вологих шарів ґрунту, що надало сіянцям можливість не загинути у перший- другий місяці після посадки, враховуючи відсутність природних опадів у травні-червні 2011 року в умовах сухого степу, коли температура навколишнього повітря сягала 40-43 С, а на поверхні ґрунту - 58-68С. Осіння інвентаризація лісових культур показала набагато кращу збереженість лісових культур, що були попередньо оброблені препаратом Максимарин-гель. Приживлюваність лісових культур у 2011 році склала 58%, в той час, коли на деяких площах, де не використовувався препарат приживлюваність не досягала і 20%.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога не може бути законною та відповідати в ч.3 ст.2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.

Що стосується пункт 4 Вимоги, сформованої у зв'язку з встановленим порушенням, викладеним в акті ревізії щодо зайвого нарахування та виплати заробітної плати за рахунок коштів загального фонду державного бюджету по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» працівникам, які займали посаду міжрайонного мисливствознавця, затверджену понад норматив на загальну суму 23 423,22 грн. (в т.ч.: в 2009 р. -16 682,14 грн., в січні-лютому 2010 року - 6 701,08 грн.) та, як наслідок, зайво перераховані внески до державних цільових фондів за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в сумі 7 165,68 грн. (в т.ч. в 2009 р. - 6 222,44 грн., в 2010 р. - 943,24 грн.), порушення, на думку відповідача, допущені з вини директора Підприємства ОСОБА_5 (у 2009 році) та директора Підприємства ОСОБА_2 (у 2010 році). Внаслідок допущеного порушення загальному фонду Державного бюджету нанесено шкоди (збитків) на загальну суму 30 588,90 гривень. В результаті у формі «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (форма № 2д) завищено касові видатки по КПКВ 1901060 за КЕКВ 1110 у 2009 р. - 16682,14 грн., у 2010 р. - 6741,08 грн., за КЕКВ 1120 у 2009 р. - 6222,44 грн., у 2010 р. - 943,24 грн. (арк. 9 том 1 справи).

Судом встановлено, що підприємством позивача прийняття (призначення) на посаду та здійснення посадових обов'язків мисливствознавцями здійснювалось впродовж 2009-2010 років та січня-серпня 2011 року на підставі штатних розписів затверджених та/або погоджених вищестоящою установою (Запорізьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства), а саме:

-від 16.01.2009 штатний розпис на 2009 рік з 01.01.2009 погоджений начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Латою М.П. щодо головного (в кількості 1 одиниця) та міжрайонних мисливствознавців ІІ категорії (в кількості 2 одиниці) (арк. 42-43 т. 2 справи);

-від 13.01.2010 штатний розпис на 2010 та 2011 роки з 01.01.2010 (арк. 40-41 т. 2 справи) затверджений начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Полуліхом М.С. щодо головного (в кількості 1 одиниця) та міжрайонних мисливствознавців ІІ категорії (в кількості 2 одиниці) (арк. 40-41 т. 2 справи);

-штатний розпис на 2011 рік з 01.08.2011 погоджений начальником Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Полуліхом М.С. щодо головного (в кількості 1 одиниця) та міжрайонних мисливствознавців ІІ категорії (в кількості 2 одиниці) (арк. 38-39 т. 2 справи).

Так, відповідно до п.2.14 Тимчасових нормативів чисельності працівників лісового господарства, затверджених наказом Держкомлісгоспу України від 30.07.2002 №96 передбачено створення та введення посад міжрайонного мисливствознавця на 2-3 адміністративні райони та в містах обласного значення в кількості однієї штатної одиниці (арк. 168-174 т.1 справи).

Зокрема згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства ДП «Запорізьке ЛМГ» (за 2008 рік) адміністративно-організаційна структура підприємства позивача складається із п'яти адміністративних районів (Запорізький, Василівський, Великобілозірський, Вільнянський, Новомиколаївський ) та міста обласного значення (м. Запоріжжя), загальна площа лісових угідь 11358 га (арк.64 -66 т.2 справи).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази суд приходить до висновку що оскаржувана вимога в цій частині не може бути законною та відповідати в ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Що стосується пункту 5 Вимоги, щодо укладання договору від 22.04.2011 № 82 ДП «Запорізьке ЛМГ» зайво сплачено ТОВ «О.П.С.» за символіку, а саме: «Фото Президента» (24х18), «Фото Президента» (42х56), «Герб лісу» та «Герб малий» кошти у сумі 20 487,14 гривень. В результаті Підприємству, на думку відповідача, завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20 487,14 грн., відповідальною особою за вказане порушення є директор Підприємства ОСОБА_2, Зазначене призвело до викривлення даних бухгалтерського обліку станом на 01.09.2011 та фінансової звітності підприємства, зокрема, завищення в Звіті про фінансові результати (форма № 2) рядка 160 «Інші» витрати на загальну суму 20 487,14 грн.

Судом встановлено, що Підприємством позивача було укладено договір на поставу товару від 22.04.2011 № 82 (арк. 175 том 1 справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема є договори і інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України є господарський договір.

Тобто правовідносини між ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (покупцем) та ТОВ «О.П.С.» (постачальник) виникли на підставі укладеного 22.04.2011 договору поставки № 82 (далі - договір № 82).

Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю символіку (товар), а покупець - прийняти цей товар та оплатити його вартість (п. 1.1 договору).

Найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю, кількість товару, що поставляється за договором, завчасно узгоджується між сторонами та визначається у рахунку-фактурі постачальника на кожну одиницю товару (п. 1.2 Договору).

За змістом п. 3.1 Договору загальна вартість договору складається з загальної суми всіх пропечатаних та підписаних сторонами видаткових накладних. Ціна на товар узгоджується і визначається у рахунку фактурі, виставленого постачальником п. 1.2, 3.1 та 3.2 Договору. Так, перелік та вартість товару були узгоджені сторонами, а саме:

Герб малий у кількості 19 шт. ціна за одиницю 780,83 без ПДВ,

Герб лісу у кількості 19 шт. ціна за одиницю 780,83 без ПДВ,

Фото президента (24х18) у кількості 16 шт. ціна за одиницю 125,0 без ПДВ,

Фото президента (50х37) у кількості 14 шт. ціна за одиницю 291,67 без ПДВ,

Фото президента (70х51) у кількості 1 шт. ціна за одиницю 416,67 без ПДВ.

Таким чином всього сума договору склала 43 406,0 грн. (з ПДВ).

Пунктами 2.1.5 та 5.2 Договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний протягом 3 (трьох) місяців з моменту оплати вартості товару поставити покупцю товарі із відповідними супровідними документами у узгоджені з покупцем строки і місце.

ДП Запорізьке лісомисливське господарство було здійснено оплату що підтверджується платіжними дорученнями 13.05.2011 № 223, 08.06.2011 № 279, 07.07.2011 № 93 та 22.07.11 № 118, а ТОВ «ОПС» було поставлено товар 29.08.2011 що підтверджується видатковою накладною № ОПС 011139 (арк. 177-179 т. 1 справи).

При цьому будь-яких зауважень щодо своєчасності та повноти оплати або своєчасності, якості та повноти постачання товару ні у позивача (покупця), ні у ТОВ «ОПС» (постачальника) спору не виникало.

Зокрема, КРУ в Запорізькій області у своєму акті зазначило, що у зв'язку із завищенням ТОВ «ОПС» ціни товару (символіки), ДП «Запоірзьке лісомисливське господарство» було завдано збитків, а саме було сплачено зайві державні кошти у розмірі 20 487,14 грн.

З вказаними висновками суд не може погодитись, виходячи із наступного:

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. За змістом ст.. 661 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробили або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту правопорушення, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на суб'єкта владних повноважень (ч. 2 ст. 71 КАС України), якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В підтвердження завищення ціни на товар, який поставляється відповідно до умов договору на суму 20 487,14 грн. відповідач посилається на висновок комплексного експертно-товарознавчого хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.09.2011 № 10350/11-16/10366/11-14, який містить експерті висновки стосовно:

1) породи дерева із якого зроблено вироби - деревина дубу;

2) ринкової вартості на вересень 2011 року, яку може складати відповідно сувенірна продукція (з ПДВ):

-герб малий - 5000 грн. за одиницю товару;

-герб лісу - 500 грн. за одиницю товару;

-фото президента (22х29) - 56,60 за одиницю товару;

-фото президента (42х56) - 179,50 за одиницю товару;

А також даним висновком встановлено, що досліджувані вироби відносяться до категорії товарів по яких здійснюється вільний режим ціноутворення згідно зі ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення», та визначено ціну яку може складати сувенірна продукція станом на вересень 2011 року.

Однак, в договорі від 22.04.2011 ціни за одиницю товару погоджені між покупцем та продавцем відповідають середнім ринковим цінам, що склалися на момент вчинення господарських операцій - тобто на квітень 2011 року, а не вересень 2011 року як зазначено у висновку комплексного експертно-товарознавчого хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.09.2011 № 10350/11-16/10366/11-14.

Так, судом встановлено, що позивачем придбано сувенірну продукцію яка по фізичним характеристикам (розмірам) не відповідає тій продукції, яка була досліджена при складані експертного висновку, а саме досліджувалося сувенір «Фото Президента (22Х29 см)» - 56,60 грн. (фактично закуплено 18Х24 см за 150,0 грн.), сувенір «Фото Президента (42х56 см)» - 179,5 грн. (фактично закуплено 37х50 см за 350 грн.), сувенір «Герб лісу» - 500,0 грн. (фактично закуплено за 937,0 грн.), сувенір «Герб малий» - 500,0 грн. (фактично закуплено за 937,0 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що товарознавча експертиза сувенірної продукції, закупленої позивачем, згідно договору від 22.04.2012 №82 не проводилася, а інформація зазначена у висновку комплексного експертно-товарознавчого хімічного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.09.2011 № 10350/11-16/10366/11-14 не є підставою для визначення завищення ціни на товар поставлений згідно з умовами вказаного договору та визначення матеріальних збитків позивачу.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана вимога в цій частині також не може бути законною та відповідати ч.3 ст.2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню, через необґрунтованість висновку відповідача про завдання позивачем матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20 487,14 грн.

Що стосується вимоги позивача про визнання незаконними (неправомірними) висновків Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, викладених в акті від 15.11.2011 № 070/0015 ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» за період з 01.01.2009 по 01.09.2011, то суд зазначає наступне.

Згідно роз'яснень президії Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Крім того, як вбачається з позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача, при проведенні перевірки.

Суд з приводу даного питання зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 070/0015 від 15.11.2011.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.1 роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів».).

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акт № 070/0015 від 15.11.2011 не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.

Також цей акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача.

Тобто, в акті перевірки № 070/0015 від 15.11.2011 не містяться вимоги та приписи відповідача, які обов'язкові для виконання позивачем, отже й дії відповідача при проведенні перевірки та складанні акту за результатами перевірки не порушують прав позивача та не породжують для нього обов'язків.

Отже, вимога про визнання незаконними (неправомірними) висновків Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, викладених в акті від 15.11.2011 № 070/0015 ревізії фінансово-господарської діяльності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області викладені в п. 2, 3, 4 ,5 обов'язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23.12.2011 №08-07-14-14/11539.

3. Скасувати вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області викладені в п. 2, 3, 4, 5 обов'язкової для виконання вимоги по усуненню порушень від 23.12.2011 № 08-07-14-14/11539.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» витрати на сплату судового збору у сумі 16 (шістнадцять) грн. 10 коп.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький