Рішення № 32792909, 23.07.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Державний Реєстратор К-Святош. РДА

Справа № 369/5496/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Дубас Т.В.

при секретарі - Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», третя особа - Державна реєстраційна служба Києво-Святошинської районної адміністрації, про визнання рішення загальних зборів недійсним та поновлення на посаді, -

в с т а н о в и в :

12 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інцест», третя особа - Державна реєстраційна служба Києво-Святошинської районної адміністрації, про поновлення на посаді.

В позовній заяві від 12 червня 2013 року вона просила: Визнати рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інцест» про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 з посади директора TOB «Білгород інцест» з 28.05.2013 року, оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року, недійсним та скасувати. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест». Зобов'язати державну реєстраційну службу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області скасувати державну реєстрацію змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, пов'язаних зі зміною керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інцест» на підставі рішення, прийнятого загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород інцест», оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року.

Свої вимоги мотивувала наступним. Між нею, ОСОБА_1, та загальними зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» (Вищий орган), в особі голови Товариства Недбайло Ольги Сергіївни, що діє на підставі статуту, було укладено трудовий контракт на управління TOB «Білгород Інвест» (Підприємство) від 04 листопада 2012 року (Контракт), відповідно до якого вона, як керівник підприємства, здійснює поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечує його прибуткову діяльність, реалізацію предмета діяльності та досягнення статутних цілей Підприємства, а Вищий орган зобов'язується створювати необхідні умови для роботи Керівника, сплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові блага. 28 травня 2013 року рішенням загальних зборів учасників TOB «Білгород Інвест» , оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року її було тимчасово відсторонено з посади директора TOB Білгород Інвест» з 28.05.2013 року, у зв'язку з невиконанням нею як директором, положення статуту Товариства, передбаченого п.11.8. стосовно підзвітності зборам учасників Товариства та організації виконання їх рішень. Вважаю таке рішення безпідставним, а моє відсторонення із займаної посади незаконним з наступних причин. Відповідно до п.11.8. статуту «Білгород Інвест» редакції від 29 жовтня 2012 року, затвердженого загальними зборами учасників протокол № 10, виконавчим органом Товариства є директор. З директором Товариства укладається контракт. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Відповідно до розділу 2 Контракту «Трудова функція та посадові обов'язки керівника», керівник у питаннях щодо звітності Вищому органові зобов'язаний: п. 2.7. за письмовою вимогою надавати щорічно Вищому органу доповіді про результати роботи Підприємства за звітний рік і про планові роботи на наступний; п.2.8. за письмовою вимогою надавати щорічно Вищому органу по одному примірнику виданих ним нормативних документів, наказів і розпоряджень або їх копії (окрім кадрових); п.2.9. за письмовою вимогою передавати Вищому органу поточну інформацію про діяльність Підприємства у формі звіту; п.2.10. за письмовою вимогою Вищого органу надавати звіт про його дії, які були доведені, у випадку недбалого ставлення керівника до виконання своїх обов'язків з управління Підприємством і розпорядження його майном, та придбання, передачу іншим особам, втрату або розтрату майна Підприємства. Тобто, фактично, відповідно до вищезазначених нормативних актів, підзвітність Керівника здійснюється тільки за наявності письмової вимоги Вищого органу - загальних зборів учасників TOB Білгород Інвест» . Однак, таких письмових вимог не було. Про своє відсторонення вона випадково дізналася зі слів співробітників 06 червня 2013 року, тобто вже після проведення зборів і прийняття рішення. Відповідно до п.3.10. Контракту, керівник має право бути присутнім на всіх засіданнях Вищого органу. Даним правом керівника було знехтувано. Жодних повідомлень щодо проведення зборів Відповідач не надавав, тим самим позбавив мене можливості подати обґрунтовані заперечення та звітність. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» передбачає, що спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України, до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 Господарського кодексу України у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Ст. 46 Кодексу законів про працю України містить перелік підстав для відсторонення працівника від роботи та виконання ним своїх посадових обов'язків, однак таких порушень, як і підстав для відсторонення, не було. Отже, здійснено з порушенням закону. За своєю юридичною природою Контракт є зобов'язанням. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином. Ст. 610 Цивільного кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). П. 3.11. Контракту передбачає, що Вищий орган не має права приймати рішення, що не відповідають цьому Контрактові, тобто рішення Відповідача про відсторонення Позивача від виконання ним своїх обов'язків, у зв'язку з порушенням положень статуту про звітність керівника, порушує умови контракту, оскільки мною не допущено жодних порушення звітності (жодних порушень обов'язків передбачених Контрактом). Отже, прийняте загальними зборами учасників TOB «Білгород Інвест» рішення про відсторонення ОСОБА_1 з посади директора TOB «Білгород Інвест», оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року, суперечить положенням статуту Товариства, Контракту б/н від 04 листопада 2012 року, а також нормам цивільного та трудового законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Заявою від 17 липня 2013 року представник позивача уточнила позовні вимоги. Вона просила: Визнати рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 з посади директора TOB «Білгород Інвест» з 28.05.2013 року, оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року, недійсним та скасувати. Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест».

Відповідач проти позову заперечує. У відповідності до п. 11.6. Статуту Відповідача, Голова Товариства обирається зборами учасників на 5 років з правом переобрання. Голова товариства підписує від імені Товариства контракт з директором Товариства. Контракт б/н від 04.11.2012 р. підписаний від імені Товариства Недбайло Ольгою Сергіївною, але вона ніколи не обиралась Головою TOB „Білгород Інвест". Взагалі питання про обрання Голови TOB „Білгород Інвест" жодного разу не включалось до порядку денного зборів учасників Відповідача і жодного рішення з цього приводу не приймалось. У відповідності до Протоколу № 7 від 04.11.2011 р., яким закріплено рішення загальних зборів учасників про призначення Позивача на посаду директора TOB „Білгород Інвест", Недбайло Ольга Сергіївна не була обрана Секретарем зборів, а ні Головою Товариства. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженим їм органом. Контракт є особливою формою трудового договору. Згідно п. З ст. 24 Кодексу законів про працю України додержання письмової форми при укладанні контракту є обов'язковою. У відповідності до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 2 статті 208 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин між фізичною та юридичною особою повинен вчинятися в письмовій формі. Згідно із частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Представництвом відповідно до положень статті 237 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Таким чином, підписуючи Контракт б/н від 04.11.2012 р. Недбайло Ольга Сергіївна не мала будь - яких повноважень на його підписання. За таких умов зазначений контракт є нікчемним правочином і не створює будь - яких прав та обов'язків для сторін. У відповідності до п. З ст. 11.4. Статуту Відповідача, до виключної компетенції зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства. Статутом TOB „Білгород Інвест" не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. Згідно з ч. З ст. 99 ЦК України члени виконавчого органу господарського товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків. Усунення членів виконавчого органу товариства від виконання обов'язків на підставі ст. 99 ЦК України за своєю правовою природою та предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі ст. 46 КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання ним обов'язків міститься не в приписах КЗпП України, а у ст. 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання нормами трудового права. У зв'язку із цим усунення або відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання повноважень є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення ним у межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Тобто право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу треба розуміти як його право усунути члена виконавчого органу від виконання обов'язків, які він йому визначив, у будь-який час на свій розсуд, з будь-яких підстав за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, они довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині юго права, зокрема в аспекті ст. 46 КЗпП України. Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 р. № 1 -рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. З ст. 99 ЦК України роз'яснив, що реалізація учасниками, товариства корпоративних прав на участь, у його управлінні, шляхом, прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбаввлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. У зв'язку з цим «усунення» відповідно до ч. З ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, оспрямованою на унеможливлений здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Наведена в цьому Відзиві правова позиція Відповідача підтверджується існуючою судовою практикою. Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України, приймаючи рішення від 37 листопада 2010 р. по касаційній скарзі TOB «ТД «Полтаванафтопродукт» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави та рішення апеляційного суду Полтавської області від 04 листопада 2009 р. мотивувала рішення по аналогічній справі тими ж самими нормами діючого законодавства України, на які посилається і дач в цьому Відзиві на позов. Таким чином, твердження Позивача про те, що відсторонення від виконання обов'язків эра товариства є відстороненням від роботи в розумінні ст. 46 КЗпП України та порушує трудові права, не ґрунтується на вимогах закону і не відповідає фактичним обставинам. Крім того, треба зазначити, що в позовній заяві Позивач вимагає поновити його на посаді директора TOB „Бїлгород Інвест". Ця вимога є досить незрозумілою, з оглядом на те, що Позивач не був звільнений з посади Директора, а лише тимчасово відсторонений від виконання обов'язків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час і місце проведення засідання попереджений.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» було укладено трудовий контракт на управління TOB «Білгород Інвест» (Підприємство) від 04 листопада 2012 року (Контракт), відповідно до якого вона, як керівник підприємства, здійснює поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечує його прибуткову діяльність, реалізацію предмета діяльності та досягнення статутних цілей Підприємства, а Вищий орган зобов'язується створювати необхідні умови для роботи Керівника, сплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові блага.

28 травня 2013 року рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року ОСОБА_1 було тимчасово відсторонено з посади директора TOB Білгород Інвест» з 28.05.2013 року, у зв'язку з невиконанням нею як директором, положення статуту Товариства, передбаченого п.11.8. стосовно підзвітності зборам учасників Товариства та організації виконання їх рішень.

П. 3 ст. 11.4. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» до виключної компетенції зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства.

Ст. 11.8. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» передбачено, що виконавчим органом товариства є директор, з яким укладається контракт.

Статутом TOB „Білгород Інвест" не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Згідно з ч. 3 ст. 99 ЦК України члени виконавчого органу господарського товариства можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 р. № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч. З ст. 99 ЦК України роз'яснив, що реалізація учасниками, товариства корпоративних прав на участь, у його управлінні, шляхом, прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. У зв'язку з цим «усунення» відповідно до ч. З ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлений здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності.

За вказаних обставин усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків не є предметом регулювання нормами трудового права, зокрема ст. 46 КЗпП України, а тому підстави для визнання рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 з посади директора TOB «Білгород Інвест» з 28.05.2013 року, оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року, недійсним та його скасування відсутні.

Що стосується вимоги поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», то з матеріалів справи вбачається, що рішення про її звільнення з вказаної посади не приймалось.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 11, 15,16,97 - 99, 140, 143, 145, 146 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 21, 23, 39-1, 36, 231 КЗпП України, керуючись ст.ст.15, 15-1, 30, 62, 202, 202-1, 203 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест», третя особа - Державна реєстраційна служба Києво-Святошинської районної адміністрації, про визнання рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 з посади директора TOB «Білгород Інвест» з 28.05.2013 року, оформленого протоколом № 15 від 28 травня 2013 року, недійсним та про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Білгород Інвест» - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Дубас Т.В.