Рішення № 32791687, 30.07.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 0538/10172/2012

Провадження № 2/265/336/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

при секретарі Тушкановій Л.В.,

за участю представника відповідачів - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на будинок

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на будинок.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на ті обставини, що вона є власником 5/6 часток будинку АДРЕСА_1 . Також власниками будинку є ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким належить кожній по 1/18 частки будинку. Загальна площа вказаного домоволодіння складає 72,2 кв.м., житлова 49,5 кв.м. Відповідачки зареєстровані та проживають разом у будинку АДРЕСА_2, отже не мають потреби у житлі. Враховуючи неприязні стосунки між нею та відповідачами спільне проживання в спірному будинки не можливо. Враховуючи вищенаведене, просить суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/18 частку, ОСОБА_4 на 1/18 частку та ОСОБА_5 на 1/18 частку в будинку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги повністю та пояснила, що їй на підставі договору дарування від 05.04.2007 року належить будинок АДРЕСА_1. За відповідачами було визнано право власності в порядку спадкування за законом після ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 за кожною по 1/18 частині спірного будинку. У зв'язку з тим, що виділення часток відповідачок в натурі є неможливим через їх незначущість (1/18 частина житлової площі становить 2,75 кв.м.), порядок користування 1/18 частиною жилого будинку також не можливо встановити через над малу частку, спільне проживання є неможливим через їх неприязні стосунки, які склалися та продовжуються вже тривалий час. Вона провела оціночну експертизу, згідно якої ринкова вартість спірного домоволодіння складає 191918 грн. Згідно з цього розрахунку кожному відповідачів належить по 10662 гривні. Вона поклала вказані гроші на депозитний рахунок Територіального управління судової адміністрації та готова сплатити вказані гроші кожній стороні. Просить суд припинити право власності відповідачок у спірному домоволодіння, визнав за нею право власності 1/6 частки спірного домоволодіння. Стягнути з неї на користь кожної із відповідачок по 10662 грн. в рахунок компенсації їх частки.

Відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, надавши суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю за участю їх представника.

Представник відповідачів ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, висловлюючи думку своїх довірителів позовні вимоги не визнала, пояснив, що відповідачі протягом тривалого часу оспорюють своє право власності у частці спірного домоволодіння по провулку Кузбаському в м. Маріуполі. Вони вважають, що недобросовісними діями позивачки був оформлений договір дарування і вони претендують на 5/6 частки цього будинку. Було винесено рішення Орджонікідзевським районним судом, яке було скасовано рішенням Донецького апеляційного суду, який визначив відповідачкам по 1/18 частки спірного домоволодіння. У зв'язку з тим, що відповідачі звернулися із касаційною скаргою, вважає, даний позов передчасним. Також заперечувала, посилаючись на відсутність експертизи, яка б свідчила, що частка відповідачів незначна та не може бути виділена в натурі, що не були надані з боку позивачки доказі, які б свідчили про неможливість проживання разом.

Однак, після проведення судової будівельно-технічної експертизи та надання з боку позивачки квитанцій, які свідчать, що визначені у грошовому розмірі частки кожної із відповідачок покладені на депозитний рахунок Територіального управління судової адміністрації, не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наданні докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони у справі є співвласниками будинку АДРЕСА_1.

Згідно договору дарування від 05.04.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 1541, ОСОБА_8 від імені ОСОБА_9 подарував житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 05.12.2012 року, був визнаний недійсним договір дарування від 05 квітня 2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_7, реєстровий номер 1541, за яким ОСОБА_8 від імені ОСОБА_9 подарував ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 в частині дарування 1/6 частин житлового будинку. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 за кожною на 1/18 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.14-16).

Вказаний факт сторонами визнається.

У спірному будинку постійно проживає ОСОБА_2 разом зі своєю родиною.

Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами ОСОБА_3 зареєстрована та постійно проживає в будинку АДРЕСА_2, її доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, також зареєстровані та проживають за даною адресою.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦПК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно до ст. 364 ЦК України та роз'яснень, викладених у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок ", у разі неможливості поділу в натурі жилого будинку (квартири), що знаходиться у спільній частковій власності, суд може за відповідним позовом установити порядок користування сторонами цією частиною, при якому відособленні приміщення передаються їм у користування відповідно до частки кожної з них у праві власності, а інші приміщення і будівлі залишаються у спільному користуванні.

Згідно технічного паспорту БТІ будинок АДРЕСА_1 складається з приміщень: жилих кімнат, площею 9,7 кв.м, 8,3 кв.м, 18,8 кв.м., 12,7 кв.м.; коридору, площею 2,9 кв.м., 2,3 кв.м.; кухні, площею 4,8 кв.м; туалету площею 0,8 кв.м., ванної кімнати площею 2,9 кв.м, комора площею 1,3 кв.м.; сіни, площею 3,5 кв.м., 4,2 кв.м., всього 72,2 кв.м, з яких 49,5 кв.м є жилою площею. Отже, виходячи з вимог закону на належну ОСОБА_3, 1/18 частину спірного домоволодіння припадає 2,75 кв.м. жилої площі (49,5 кв.м.), ОСОБА_4 1/18 частину спірного домоволодіння припадає 2,75 кв.м. жилої площі (49,5 кв.м.), і ОСОБА_5, 1/18 частину спірного домоволодіння припадає 2,75 кв.м жилої площі (49,5 кв.м.).

Спірне домоволодіння не містить кімнати саме такої жилої площі, найменша жила кімната має площу 9,7 кв.м, що на 6,95 кв.м. більше ніж 1/18 частка. Відступ від частки у домоволодінні 6,95 кв.м. є значним, що буде порушувати права іншого співвласника. При цьому суд звертає увагу, що відповідачі дорослі люди, які і не зможуть проживати в одній кімнаті. Більш того, доньки відповідачки є інвалідами дитинства, що підтверджується наданими посвідченнями.

Наразі, законодавцем передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності кількох або будь-якої з них можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Так, відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Як вже зазначалося, виділити в натурі 1/18, 1/18, 1/18 та 5/6 частки домоволодіння з утворенням окремих входів та окремих ізольованих квартир, які б відповідали вимогам діючих будівельних норм, не уявляється можливим. Отже, домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м., складається з чотирьох суміжних кімнат площею 49,5 кв.м, є неподільною в натурі.

Судом встановлено, що між сторонами склалися такі стосунки, що спільне користування домоволодінням є неможливим: неприязні стосунки між сторонами, не бажання спільного спілкування та таке інше.

За таких певних обставин, враховуючи, що домоволодіння є неподільним, 1/18 частка, що належить ОСОБА_3, 1/18 частка, що належить ОСОБА_4 та 1/18 частка, що належить ОСОБА_5 є незначною, а спільне володіння та користування ним є неможливим, суд приходить до висновку про можливість припинення права власності ОСОБА_3 на 1/18 частку, ОСОБА_4 на 1/18 частку та ОСОБА_5 на 1/18 частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Визначаючи розмір грошової компенсації за припинення права на частку в спільному майні, суд виходить з наступного.

Як роз'яснено в абз. 3, 4 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку. При цьому, під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за якої він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Як зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 березня 2013 року, дійсна ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_1 станом на 28 березня 2013 року складає 191918 гривен, а 1/18 частка відповідно 10662 гривен.

Відповідачами висновки даної експертизи, щодо визначення вартості спірного будинку та вартості 1/18 частини будинку, не оспорювалися.

За змістом ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно квитанцій №№ 2240.94.2, 2240.93.1, 2240.94.4 від 25 червня 2013 року на депозитний рахунок Територіального управління судової адміністрації в Донецький області внесено вартість 1/18 частини вартості домоволодіння 61 по провулку Кузбаський в місті Маріуполі, в сумі 10662,00 гривень кожній із відповідачок.

Враховуючи наведене, грошові кошти в сумі 31986 гривен, попередньо внесені позивачкою ОСОБА_2 на депозитний рахунок окремо по 10662 грн., підлягають зверненню на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в рахунок компенсації кожному вартості 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Оскільки право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на 1/18 частину спірного домоволодіння припинено, а ОСОБА_2 сплачена грошова компенсація цієї частки, право власності на 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 має бути визнано за ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

У судовому засіданні з боку позивачки була надана квитанція про сплату вартості судової технічно-будівельної експертизи та заявлено клопотання про стягнення вартості в сумі 2000 грн. із відповідачок.

Суд вважає, що вказана сума вартості експертизи, сплачена позивачкою повинна бути стягнута із відповідачок на її користь.

На підставі ст. ст. 358, 364, 365 ЦК України,п.6 Постанови верховного Суду України № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок», керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на будинок, задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 на 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати право власності на 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 10662 (десять тисяч шестисот шістдесят дві) гривни, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецької області № 37317004001000 код 26288796 ГУ ДКУ в Донецькій області 834016 (платник ОСОБА_2), шляхом виплати вказаних коштів ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 10662 (десять тисяч шестисот шістдесят дві) гривни, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецької області № 37317004001000 код 26288796 ГУ ДКУ в Донецькій області 834016 (платник ОСОБА_2), шляхом виплати вказаних коштів ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок компенсації 1/18 частини домоволодіння АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 10662 (десять тисяч шестисот шістдесят дві) гривни, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецької області № 37317004001000 код 26288796 ГУ ДКУ в Донецькій області 834016 (платник ОСОБА_2), шляхом виплати вказаних коштів ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНД НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ІНД НОМЕР_2), ОСОБА_5 (ІНД НОМЕР_3) на користь ОСОБА_2 (ІНД НОМЕР_4) витрати по сплаті експертизи в сумі 2000 гривень, в рівних частках.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мельник І.Г.