Постанова № 32790583, 19.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 р. Справа № 804/6249/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РАКЕТА» до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РАКЕТА» звернулося з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поверненні позивачеві помилково сплачених грошових коштів в сумі 8138 грн. 75 коп., а саме: збору на обов'язкове держане пенсійне страхування при набутті права власності на автомобіль, який позивач помилково сплатив 10.10.2012р. під час реєстрації транспортного засобу;

- зобов'язати відповідача повернути помилково сплачені грошові кошти в сумі 8138 грн. 75 коп., а саме: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на автомобіль, який позивач помилково сплатив 10.10.2012р. під час реєстрації транспортного засобу шляхом перерахування коштів на п/р№26009120336001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО 19099917.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час придбання автобусу сплатив 3% від вартості автомобіля, що становить суму у розмірі 8138 грн. 75 коп. на рахунок відповідача згідно платіжного доручення від 10.10.2012р. № 670, після чого при проведенні реєстрації автомобіля було встановлено, що обов'язок сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування для даного автомобіля не розповсюджується у зв'язку з тим, що даний автомобіль відноситься до типу - автобус, який не є легковим автомобілем. Позивач звернувся до відповідача 17.10.2012р. з заявою про повернення помилково сплачених коштів, однак відповідачем у листопаді 2012р. отримано від відповідача відповідь в якій відповідач повідомив, що питання повернення збору можливо вирішити в судовому порядку, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення категорії автомобіля. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у поверненні помилково сплачених коштів протиправними посилаючись на норми ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п.12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. № 1740.

Позивач також в судове засідання не з'явився, однак 18.06.2013р. надав до канцелярії суду клопотання про перенесення розгляду справи посилаючись на участь представника позивача в іншому судовому засіданні у господарському суді Дніпропетровської області (а.с.34).

Розглянувши зазначене клопотання, суд не находить підстав для його задоволення, оскільки зазначене клопотання не обґрунтовано доказами щодо участі представника позивача в іншому судовому засіданні та позивач, як юридична особа, міг та мав можливість направити іншого представника в судове засідання з урахуванням строків розгляду справи, встановлених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з чим суд визнає неявку представника позивача не поважною.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак 14.06.2013р. надав до канцелярії суду клопотання в якому просить розглядати справу у письмовому провадженні без участі представника відповідача. При цьому, також надані письмові заперечення на позов в яких відповідач не згоден з позовними вимогами, оскільки згідно п.п.5 п.1 Порядку повернення коштів помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 повернення помилково зарахованих до бюджету зборів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету та відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення категорії автомобіля, тому питання повернення збору можливо вирішити лише в судовому порядку, інше чинним законодавством не передбачено(а.с.31, 33).

Згідно ч.4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Також, у відповідності до вимог ч.6 ст. 128 вказаного Кодексу, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився без поважної причини, відповідачем надано клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні без участі представника відповідача, відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених ст. 128 вказаного вище Кодексу, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні з урахуванням вимог ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наданих наявних у справі документів, судом встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ракета» зареєстровано 23.05.1997р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як юридична особа за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Шосе Криворізьке, будинок 18-А, що підтверджується копією виписки з ЄДРПОУ від 26.09.2011р. та копією довідки статистики від 23.08.2012р. (а.с.13-16).

02.10.2012р. позивач придбав транспортний засіб Ford transit, тип - Автобус -D, колір - білий, реєстраційний номер АЕ 6167 ЕЕ, що підтверджується копією видаткової накладної від 02.10.2012р. №РН-0000239, копією платіжного доручення № 647 від 02.10.2012р. на суму 325550,00 грн., а також копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО 1145101 від 17.10.2012р. (а.с.6-8).

Також, позивачем 10.10.2012р. було сплачено на рахунок відповідача збір у розмірі 3% від вартості автомобіля, що становить 8138 грн. 75 коп. на виконання вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затвердженого постановою КМУ від 03.11.1998р. № 1740 (далі - Порядок № 1740), що підтверджується копією платіжного доручення №670 від 10.10.2012р.(а.с.9).

Під час проведення реєстрації автомобіля було з'ясовано, що придбаний автомобіль відноситься до типу - автобус, а тому обов'язок сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування для даного автомобіля не розповсюджується.

08.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з заявою №086/10-12 від 17.10.2012р. щодо повернення помилково сплачених коштів у розмірі 8138 грн. 75 коп.(.с.10).

08.11.2012р. відповідач листом за № 10536/02-28 повідомив позивача про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення категорії автомобіля, а тому питання повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування можливо вирішити в судовому порядку, інше чинним законодавством не передбачено (а.с.11-12).

Позивач не погоджується з такими діями відповідача щодо відмови йому у повернення помилково сплачених коштів у сумі 8138 грн. 75 коп., вважає їх протиправними, просить зобов'язати відповідача вчинити дії щодо повернення вказаних коштів позивачеві посилаючись на норми ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та п.12 Порядку № 1740.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Порядок сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій регулюють Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затверджений постановою КМУ від 03.11.1998р. № 1740.

Пунктом 7 ст. 1 Закону України ««Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п.12 Порядку № 1740 ( чинного в редакції на момент виникнення спірних відносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.

Отже,з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язок сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на підприємства, установи й організації, які набувають право власності лише на легкові автомобілі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно; автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрації транспортного засобу, позивачем було придбано не легковий автомобіль, а тип транспортного засобу - Автобус-D з кількістю сидячих місць з місцем водія - 17 - (а.с.6).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що згідно до вимог вищенаведеного законодавства України на позивача не покладено обов'язку щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час набуття ним права власності на автобус, оскільки автобус не є легковим автомобілем, а тому сплачені позивачем самостійно кошти в сумі 8138 грн. 75 коп. як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3 % від вартості автомобіля є сплаченими помилково.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чим бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій щодо відмови у поверненні помилково сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне соціальне страхування при набутті ним права власності на автобус в сумі 8 138 грн. 75 коп. будь-яких обґрунтованих підстав не наведено та жодних доказів не надано, а також не спростовано і докази, які надані позивачем.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, перевіривши вчинені відповідачем дії щодо відмови у поверненні позивачеві помилково сплаченого збору з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дії відповідача вчинені не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без врахування всіх обставин, що мали значення для вчинення дії, а тому позовні вимоги позивача в частині визнання дій відповідача протиправними щодо відмови у поверненні позивачеві помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на автобус в сумі 8138 грн. 75 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на встановлення судом протиправності дій відповідача щодо відмови у поверненні вказаної вище суми помилково сплаченого збору, суд приходить до висновку про те, що слід відновити порушене право позивача іншим способом, ніж обрав позивач, та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшовши при цьому за межі позовних вимог про захист яких просить позивач, стягнути з відповідача шляхом списання з відповідного рахунку органу Державної казначейської служби на користь позивача помилково сплачену суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при набутті права власності на транспортний засіб - автобус в сумі 8138 грн. 75 коп. з урахуванням того, що згідно копії платіжного доручення №670 від 10.10.2012р. отримувачем вказаних коштів є відповідач (а.с.9) та виходячи з того, що згідно ст.3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платники збору, визначені у п.7 ст. 1 цього Закону сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в Управліннях Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №270 від 26.04.2013р. та №303 від 17.05.2013р. позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 149,11 грн.(а.с. 18, 25), а тому зазначені судові витрати підлягають відшкодуванню позивачеві із Державного бюджету України з урахуванням вимог ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РАКЕТА» до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у поверненні ТОВ «ВКФ «РАКЕТА» помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під час набуття ним права власності на транспортний засіб - автобус в сумі 8138 грн. 75 коп.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська (49064, м. Дніпропетровськ, пр.Калініна, 52, і.к.21928077) шляхом списання з відповідного рахунку органу Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РАКЕТА» (49035, вул. Шосе Криворізьке, 18А, п/р №26009120336001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО 19099917) - помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування під час набуття права власності на транспортний засіб - автобус в сумі 8138 грн. 75 коп. (вісім тисяч сто тридцять вісім грн. 75 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «РАКЕТА» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 30, п/р №26009120336001 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ОКПО 19099917) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 149 грн. 11 коп. (сто сорок дев'ять грн. 11 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва