Постанова № 32790570, 05.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року Справа № 5019/40/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Бугай Н.С.

за участю представників:

органу прокуратури:Криворучко А.О.

позивача: Горчак Ю.П.

відповідача: Пушанко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.06.13 р. у справі № 5019/40/12 (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року позов заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2005 року № 040558300188, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" задоволено /а.с.71-74/.

Внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2005 року, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), та викладено пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 79 405,20 грн.".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі № 5019/40/12 рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року залишено без змін /а.с.111-120/.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2012 року у справі 5019/40/12 рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року залишено без змін /а.с. 150-153/.

20.05.2013 року ПАТ "Укрнафта" подано заяву про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у справі № 5019/40/12 за нововиявленими обставинами /а.с.159-162/.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.06.2013 року у справі № 5019/40812 (суддя Пашкевич І.О.) в задоволенні заяви ПАТ "Укрнафта" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2013 року за нововиявленими обставинами у справі № 5019/40/12 за позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ПАТ "Укрнафта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки відмовлено. Рішення господарського суду Рівненської області від 03 березня 2012 року у справі № 5019/40/12 залишено без змін /а.с.214-215/.

Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач ПАТ "Укрнафта" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.06.2013 року у справі № 5019/40812 скасувати; заяву про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у справі № 5019/40/12 за нововиявленими обставинами задоволити /а.с.220-222/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує:

- на момент прийняття рішення про внесення змін до договору оренди землі, рішення Рівненської міської ради № 1104 існувало, а отже існувала й обставина на підставі якої суд вніс зміни до договору оренди землі;

- при прийнятті рішення у справі № 5019/40/12 ПАТ "Укрнафта" неодноразово повідомляло суд про оскарження відповідного пінкту рішення рішення Рівненської міської ради №1104, проте провадження у справі не було зупинено до встановлення факту правомірності чи неправомірності п.п.2.2.10 п.2.2 розділу 2 Положення.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у справі № 5019/40/12 за нововиявленими обставинами відсутні; просить заяву задоволити, рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні ухвали правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законну та обгрунтовану ухвалу, а тому просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2013 року /а.с.219/.

22.07.2013 року через канцелярію суду безпосередньо в судовому засіданні заступником начальника управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із перебуванням повноважного представника позивача у відпустці. Дане клопотання судом відхилено з огляду на те, що подано воно управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, яке, у свою чергу, не є строною у справі, повноваження якого підтверджені довіреністю, виданою відповідним державним органом.

22.07.2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2013 року та зобов'язано орган прокуратури повідомити Рівненську міську раду про оголошення перерви в судовому засіданні.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року у справі № 5019/40/12 розгляд справи відкладено на 05.08.2013 року в зв'язку з нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та продовжено строк розгляду справи на 15 календарних днів.

В судовому засіданні 05.08.2013 року представники органу прокуратури, позивача та відповідача підтримали свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін, з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року позов заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2005 року № 040558300188, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" задоволено /а.с.71-74/.

Внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 27 липня 2005 року, укладений між Рівненською міською радою та ВАТ "Укрнафта" (правонаступником якого є ПАТ "Укрнафта"), та викладено пункт 9 договору, що стосується розміру орендної плати, в наступній редакції: "Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 79 405, 20 грн.".

Господарський суд Рівненської області вмотивував рішення тим, що:

- 27.05.2005 року між Рівненською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрнафта") укладено договір оренди земельної № 040558300188, відповідно до п.1 якого згідно з ст.ст.93, 124 Земельного кодексу України та Рішення Рівненської міської ради (30 сесія 4 скликання) від 28 квітня 2005 року за № 1388 "Про оформлення права користування земельними ділянками та скасування окремих пунктів рішень Рівненської міської ради", орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул. Чернишова, 11 загальною площею 1200 кв.м. для обслуговування автозаправної станції /а.с.7-8/.

- пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 248 522 грн. 46 коп., грошова оцінка 1 кв.м. становить 207 грн. 10 коп., згідно з довідкою № 03-20/86 від 01 липня 2005 року, виданою Рівненським міським управлінням земельних ресурсів. Розмір орендної плати в рік складає 19 881 грн. 76 коп. (п.9 Договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням діючої індексації (п.10 Договору).

- Рівненською міською радою на адресу відповідача було відправлено пропозицію про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 р. з проектом додаткового договору від 26.10.2011 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.07.2005 року № 040558300188., за яким відповідачу пропонувалося внести зміни до вказаного договору оренди та викласти його окремі пункти в наступній редакції:

"п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 721 865 грн. 48 коп.- розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, виконаний управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01 січня 2011 року;

п.9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 79 405 грн. 20 коп. -розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, виконаний управлінням Держкомзему у м. Рівному станом на 01 січня 2011 року.".

- встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі у зв'язку з підвищенням тарифів, ставок (коефіцієнтів), місцевий господарський суд дійшов висновку, що Рівненська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору у відповідність до рішення міської ради, яке є обов'язковим до виконання всіма землекористувачами м.Рівне, шляхом внесення відповідних змін до договору, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

ПАТ "Укрнафта" заяву про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2012 року у справі № 5019/40/12 за нововиявленими обставинами обгрунтовує рішенням господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.04.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 року, яким позовні вимоги Рівненського відділення Антимонопольного комітету України до Рівненської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПАТ «Укрнафта», задоволені в повному обсязі та визнано недійсним підпункт 2.2.10 пункту 2.2 розділу 2 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 1104 від 18.08.2011 року, за яким диференціюється розмір орендної плати залежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання та зобов'язано Рівненську міську раду встановити однакові відсоткові ставки орендної плати за землю незалежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання /а.с.167-171, 172-177/.

Судом встановлено, що про наявність рішення Рівненської міської ради № 1104 від 18.08.2011 року, яким затверджено Положення про визначення ставок з орендної плати відповідачу при зверненні з позовом до господарського суду у справі № 5019/40/12 було відомо.

Однак, рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 року у справі № 5019/1724/12 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке було покладено в основу рішення господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року, не існувало на час розгляду останньої, а тому суд приходить до висновку, що дана обставина, не є нововиявленою, оскільки вказане рішення суду від 12.03.2013 року не могло бути враховане судом при винесенні рішення суду від 06.03.2013 року.

При цьому, істотною є відмінність між встановленою судом незаконністю індивідуальних та нормативно-правових актів і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності таким актами. У разі визнання незаконним, індивідуальний акт є таким, що діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Згідно пункту 1 част.2 ст.112 ГПК України, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, а тому є підставою для нового звернення до суду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

За змістом ст.114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення. За результатами перегляду судового рішення приймається, зокрема, ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

За наведеного, рішення господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 року є новим доказом у справі; той факт, що визнанння недійсним підпункт 2.2.10 пункту 2.2 розділу 2 Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, затвердженого рішенням Рівненської міської ради № 1104 від 18.08.2011 року, за яким диференціюється розмір орендної плати залежно від місця реєстрації суб'єкта господарювання не може вважатися нововиявленою обставиною, поскільки даний доказ не був відомий та досліджений місцевим господарським судом станом на дату прийняття рішення по справ № 5019/40/12, а саме 06.03.2012 року.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 20.06.2013 р. у справі № 5019/40/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5019/40/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.