Рішення № 32790443, 30.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 925/1121/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Дубовик О.І. за довіреністю, відповідача - Павленко В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Астарта Агро", м.Бердянськ Запорізької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП", с.Мліїв Городищенського району Черкаської області про стягнення 69930,19 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ПП "Астарта Агро" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (далі - відповідач) - 69930,39 грн., у тому числі: 66003,40 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, 3149,98 грн. договірної пені, 642,31 грн. три проценти річних та 134,50 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку із простроченням виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору поставки №180213 від 18.02.2013 року (далі - Договір) позивач поставляв відповідачу товар, який останній прийняв, однак його вартість у повному обсязі не оплатив, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за поставлений товар в сумі 66003,40 грн., на який нараховані договірна пеня, три проценти річних та інфляційні за весь період прострочення.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

- представник відповідача визнав наявність заборгованості з оплати за отриманий товар.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

18 лютого 2013 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) укладено Договір поставки №180213, відповідно до якого постачальник зобов'язався протягом дії цього Договору передавати у власність покупцю шрот соняшниковий (у подальшому - товар), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- загальна вартість цього Договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами Специфікаціями (пункт 1.2);

- датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній (пункт 2.7);

- розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах визначених у підписаних сторонами Специфікаціях (пункт 4.1);

- у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 5.3).

На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 387768,10 грн., що підтверджується специфікаціями №1 від 18.02.2013 р., №2 від 21.02.2013 р., №3 від 25.02.2013 р., №4 від 01.03.2013 р., видатковими накладними №РН-0000017 від 20.02.2013 р. на суму 93900,00 грн., №РН-0000016 від 23.02.2013 р. на суму 91364,70 грн., №РН-0000018 від 02.03.2013 р. на суму 98219,40 грн., №РН-0000021 від 06.03.2013 р. на суму 104284,00 грн. та рахунками-фактурами. Специфікації та видаткові накладні підписані представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

У Специфікаціях зазначено, що розрахунки за поставлений згідно Договору товар здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного банківського дня після розвантаження товару.

В порушення умов Договору відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, на суму 321764,70 грн., заборгованість становить 66003,40 грн. (387768,10 грн. - 321764,70 грн.), що також підтверджується актами звірки розрахунків, які на вимогу суду подані обома сторонами.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений по Договору товар, договірної пені, трьох процентів річних та інфляційних, нарахованих у зв'язку із порушенням строку виконання грошових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються юридичними особами, суб'єктами господарювання в розумінні ст.ст.2, 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (скорочено - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву, представник відповідача у судовому засідання визнав наявність та суму заборгованості.

З огляду на вищенаведені докази у справі, встановлені обставини справи та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 66003,40 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за поставлений товар.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У Договорі сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пеня в сумі 3149,98 грн. позивачем нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, по останніх двох поставках окремо, вартість товару яких не оплачена: 02.03.2013 (накладна №18 на суму 98219,40 грн.) і 08.03.2013 (накладна №21 на суму 104284,00 грн.), із врахуванням здійснених відповідачем платежів, за період прострочення з 05.03.2013 року по 26.06.2013 року. Розрахунок пені перевірений судом, він зроблений вірно. Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для звільнення відповідача від встановленої договором відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 134,50 грн. позивачем зроблений по кожній партії поставленого товару окремо, із врахуванням здійснених відповідачем платежів за період березня - червня 2013 року. Розрахунок інфляційних нарахувань перевірений судом, він зроблений вірно.

Сторони у Договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані 642,31 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період прострочення з 26.02.2013 року по 26.05.2013 року, з врахуванням здійснених відповідачем платежів за поставлений товар. Розрахунок трьох процентів річних перевірений судом, він зроблений вірно.

З огляду на наведені норми законодавства та докази у справі, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 66003,40 грн. основного боргу, 3149,98 грн. пені, 134,50 грн. інфляційних нарахувань, 642,31 грн. три проценти річних, отже задовольняє позов повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (с.Мліїв, вул.Леніна, 245, Городищенського району Черкаської області, ідентифікаційний код 35013940) на користь приватного підприємства "Астарта Агро" (м.Бердянськ вул.Комунарів, 96, офіс 7, Запорізької області, ідентифікаційний код 35547282) - 66003,40 грн. основного боргу, 3149,98 грн. пені, 134,50 грн. інфляційних нарахувань, 642,31 грн. три проценти річних та 1720,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05 серпня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко