Ухвала суду № 32789718, 24.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3810/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Олавтекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Олавтекс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішенння № 0000742202, № 0000752202 від 06 лютого 2013 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 20 травня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що договори між позивачем та його контрагентом є нікчемними, а право позивача на податковий кредит з податку па додану вартість та бюджетне відшкодування ПДВ на підставі податкових накладних, виданих на виконання таких угод, не виникає.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ на підставі Наказу № 116 від 23.01.2013 року (далі Наказ), проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача при взаємовідносинах із ТОВ «Сід-Маріне» з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати ПДВ за період із 01.10.2011 року по 30.10.2011 року та податку на прибуток за період із 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 252/22-2/16290804 від 23.01.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6-201.8, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, за жовтень 2011 року у розмірі 54 900 грн.;

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2011 року у розмірі 63 135 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.02.2013 року: № 0000742202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 54 900 грн. за основним платежем та 13 725 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000752202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 63 135 грн. за основним платежем.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та ТОВ «Сід-Маріне» були здійсненні реально.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «НВП «Олавтекс» (Покупець) з ТОВ Сід-Маріне» (Продавець) здійснювалися на підставі договору купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № Б/Н від 01.08.2011 року, згідно якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - силікон пластифікований.

На підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин позивача із ТОВ «Сід-Маріне» у матеріалах справи містяться копії первинних документів, а саме: рахунок-фактура № 03101 від 03 жовтня 2011 року; видаткова накладна № 100311 від 03 жовтня 2011 року; податкова накладна № 100311 від 03 жовтня 2011 року; виписки банку за особовим рахунком позивача, які підтверджують сплату позивачем грошових коштів за договором; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за 2011 рік; оборотно-сальдові відомості; податкові декларації з ПДВ за жовтень 2011 року разом із розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) (жовтень 2011 року) та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (жовтень 2011 року); документів, які підтверджують реалізацію придбаного позивачем у ТОВ «Сід-Маріне» товару за договором у своїй господарській діяльності.

Виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сід-Маріне» мали на меті настання реальних правових наслідків, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договір виконаний сторонами в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що основною підставою для висновків ДПІ про порушення позивачем вимог норм матеріального права є Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 916/22-9/37001628 від 19.03.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сід-Маріне» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків з 24.02.2010 року по 31.03.2012 року, яким встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій при придбанні та продажу товарів (Том 1, а.с.109-121).

Проте, суд першої інстанції також правильно звернув увагу, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, посилання в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва № 916/22-9/37001628 від 19.03.2013 року на порушення ТОВ «Сід-Маріне» статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 20 ПК України, органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Отже, доказів того, що позивач мав господарські відносини з його контрагентом, що на думку відповідача має ознаки нікчемності, ДПІ суду не надало, не вбачаються вони і з матеріалів справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в Акті перевірки зазначено, що Наказ на адресу позивача направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення 23.01.2013 року, тобто у день проведення перевірки, що означає те, що позивач не повідомлений належним чином про рішення відповідача щодо перевірки до початку її проведення.

Підпунктом 78.4. статті 78 ПК України передбачено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, позивач не знав і не міг знати про наміри відповідача стосовно проведення перевірки та відповідно про перелік документів, які потрібно надати на перевірку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 29.07.2013 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.