Постанова № 32787980, 31.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року Справа № 813/4493/13-а

15 год.58.хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов"язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди в розмірі 75000 грн., -

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання виконавчого провадження ВП №36193858 від 25.01.2013 року і наступні дії по його виконанню неправомірними через неналежне повідомлення, зобов"язання відповідача повернути виконавче провадження ВП №36193858 та затримане майно, автомашину, кошти ОСОБА_1 для відновлення підприємницької діяльності.

В судовому засіданні 17.07.2013 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36193856 від 25.01.2013 року, вдану ВДВС Жовківського РУЮ згідно ст26. п.6 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження" та скасувати її;

- зобов"язати відповідача скасувати арешт та повернути його майно, автомашину, кошти стягнені в банках в сумі 10638 грн. 28 коп., кошти в сумі 25000 грн., вилучені 26.04.2013 року під час арешту в Тернопільській області;

- відшкодувати йому відповідачем ст.87 ч.2 Закону України "Про виконавче провадження" "збитки, завдані державним виконавцем фізичним та юридичним особам під час прведення виконавчого провадження..." 1. 15000 грн. через неотримані доходи, внаслідок вимушеного безробіття; 2. 15000грн. - завдану шкоду здоров"ю; 3. 15000 грн.- завдану шкоду автомашині через непрофесійну доставку більше 100 км своїм ходом ( тривалий запуск двигуна, що скоротив ресурс годності стартера та двох акумуляторів), витрати пального, руйнування, ржавіння, металевих частин, тенту, шин при зберіганні на відкритій стоянці тривалий час; 4. 15000 грн. - за моральні збитки йому та його сім"ї; 5. 15000 грн. - за втрату роботи у працедавця внаслідок тривалого невиконання своїх обов"язків згідно договору та майбутнє безробіття поки не знайде нову роботу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що йому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №36193858 від 25.01.2013 року не надсилалась ,про неї йому стало відомо від третіх осіб, хоч працівники відповідача йому повідомили про скерування постанови поштою. Вказує, що згідно його паспорта та виписки з ЄДРПОУ державою встановлено його адрес проживання і реквізити: АДРЕСА_1.Зазначає, що згідно Податкового законодавства йому дозволяється мати дві адреси - реєстрації і фактичного місця проживання. У податковій звітності він вказував дві адреси. У справі №13/303А ,що розглядалась Господарським судом Львівської області, позивач - орган податкової служби невірно вказано фактичне місце його проживання, хоча правильно вказав адресу його будинку, тобто знав де він живе. Вказує, що ці факти свідчать про те, що у нього відсутній борг, при цьому зазначає, що ним оскаржено в касаційному порядку постанову Господарського суду Львівської області та рішення апеляційного суду. До обставин, які призвели до порушення його прав відносить те, що державний виконавець відмовляє йому ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, про яке він дізнався 27.04.2013 року від третіх осіб, що вважає порушенням ст.11 ч.2, ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що відповідач незаконно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження , оскілки він знав про його місце проживання, реєстрацію, перебування його майна, чим порушив с.26 п.6 ч.1 вказаного Закону. Вважає незаконним лист від 01.04.2013 року про розшук майна боржника та лист про розшук автомашини боржника, скеровані державним виконавцем Тернопільському ДАІ 26.04.2013 року о 14 год. 22 хв. факсовим зв'язком для затримання майна боржника і його арешту. Зазначає, що арешт, який відбувся 26.04.2013 року порушив його права згідно ст.20,29,40 цього Закону ,оскільки його проводили невідомі особи, які не представились і не надали письмові підстави про свої дії, без присутності державного виконавця чи інших осіб, уповноважених це робити на території, на якій не поширюється компетенція Жовківського державного виконавця. Зазначає, що спочатку його побили, потім без опису заволоділи його документами (паспортом автомашини, посвідченням водія), ключами запалювання, автомашиною, грошима та майном, які знаходились в автомашині, забороняли вільно пересуватись застосовуючи фізичну силу, отримати медичну допомогу, на чужій автомашині вивезли з місця затримання у невідоме місце на відстань більше 100 км, висадили у невідомому місці і в темноті вручили паспорт автомашини, посвідчення водія і два аркуші паперу, які він зміг прочитати вранці 27.04.2013 року, оскільки боліла голова і він частково втратив зір від отриманих побоїв. Ці дії він оскаржив Жовківській міліції та прокуратурі, однак до сьогодні жодних результатів по його заяві немає. Вважає, що внаслідок незаконних дій державного виконавця в нього склалась безвихідна ситуація: через побиття і вилучення грошей він не може відновити своє здоров'я, матеріально забезпечити себе і свою сім'ю, позбавлений праці через арешт автомашини та банківських рахунків, не може звернутись за правовою допомогою і інше.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, просить позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з витягу - інформації про виконавче провадження ВП №36193856 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 22.01.2013 року до відповідача надійшов виконавчий лист №13/303А від 20.12.2012 року, виданий Господарським судом Львівської області.

25.01.2013 року державним виконавцем Бакум Н.М. органу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36193856 по примусовому виконанню виконавчого листа №13/303А від 20.12.2012 року, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з СПД ФО ОСОБА_1 в дохід державного бюджету 46864,29 грн. податкового боргу за рахунок активів (далі - оскаржувана постанова). В оскаржуваній постанові зазначено боржником - ОСОБА_1, АДРЕСА_2, а стягувачем - Державу, встановлено строк для добровільного виконання рішення до 01.02.2013 року.

На підставі відповіді Жовківського ВРЕР ДАІ відповідачу стало відомо, що за боржником ОСОБА_1 зареєстровано ЗИЛ 431612, відтак 01.04.2013 року відповідачем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та постанову про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з винесенням постанови про розшук майна боржника.

01.04.2013 року листом №В5/327 відповідач надіслав позивачу, Начальнику УДАІ ГУМВСУ у Львівській області, Начальнику ВРЕР ДАІ Жовківського району постанову державного виконавця про розшук майна боржника від 01.04.2013 року до виконання.

26.04.2013 року працівниками ДПС в Тернопільській області відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» в присутності свідків здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу вантажного ЗИЛ 431612, д.н.з.НОМЕР_1 на підставі постанови у ВП№36193856 від 01.04.2013 року, у власника транспортного засобу - ОСОБА_1, про що складено акт огляду і тимчасового затримання транспортного засобу, копія якого є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» із змінами і доповненнями, у виконавчому документі зазначається зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено підстави для відкриття виконавчого провадження, а саме: державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Таким чином, адреса боржника у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначається державним виконавцем та, яка зазначена у виконавчому документі, вданому випадку у виконавчому листі Господарського суду Львівської області.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Підставами для відмови у відкритті виконавчого провадження згідно ст.26 вказаного Закону є: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Позивач не навів належних та допустимих доказів наявності обставин, що передбачені ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Твердження позивача про те, що в оскаржуваній постанові зазначена невірна адреса позивача, то суд такі до уваги не бере, оскільки позивач не навів доказів того, що на момент прийняття Господарським судом Львівської області рішення у справі №13/303А (2007 рік) у нього була адреса реєстрації інша, ніж зазначена у виконавчому листі. Крім того, згідно вимог статей 25,26 вказаного Закону, не передбачено серед підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження невірне зазначення у виконавчому документі адреси боржника.

Оскільки судом не встановлено наявності обставини, передбачених ст.25,26 вказаного Закону, зокрема того, що закінчився строк пред'явлення виконавчого листа №13/303А від 20.12.2012 року до виконання, він не відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання не до відповідного органу державної виконавчої служби, відтак підстав для визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №36193856 від 25.01.2013 року немає.

Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Таким чином, відповідачем у ВП №36193856 з метою забезпечення виконання виконавчого документу в порядку ст.57 казаного Закону, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне боржнику (позивачу).

Підстави для зняття відповідачем арешту з майна, визначені ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», до яких віднесено зокрема у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, яке належить іншій особі, а не боржникові, за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Позивач не надав належних та допустимих доказів наявності обставин, що передбачені ст.60 вказаного Закону для зняття арешту з майна боржника державним виконавцем.

Відтак, підстав для зобов'язання відповідача скасувати арешт та повернути майно позивачу, автомашину, кошти стягнені в банках в сумі 10638 грн. 28 коп., кошти в сумі 25000 грн., вилучені 26.04.2013 року під час арешту в Тернопільській області - немає.

Позивач в судовому засіданні повідомив, що при тимчасовому затриманні транспортного засобу та при його затриманні, державний виконавець ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області не був присутній особисто.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 75 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, яким є ступінь вини заподіювача, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав документи: договір про надання транспортних послуг, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії накладних.

Також в судовому засіданні було допитано в якості свідка дружину позивача ОСОБА_2, яка повідомила, що в наслідок неправомірних дій щодо затримання її чоловіка у Тернопільській області та належного йому транспортного засобу, йому та його сім'ї завдано моральної шкоду, з розміром якої погоджується.

При цьому судом враховуються також пояснення позивач про те, що дії щодо завдання йому побоїв та щодо незаконного затримання він оскаржив до Жовківській міліції та прокуратури, однак до сьогодні жодних результатів по його заяві немає.

Позивач не надав жодного доказу та не довів, що існує причинно-наслідковий зв'язок між моральними стражданнями та діями відповідача, не доведено, що саме дії відповідача призвели до заподіяння моральних страждань позивачу.

При вказаних обставинах, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 75000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди та не надано належних доказів заподіяння йому моральної шкоди.

З врахуванням наведеного суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди належить відмовити.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши обставини, визначені ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат судом враховується те, що ухвалою від 10.06.2013 року клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору було задоволено шляхом відстрочення його сплати до розгляду справи по суті. Оскільки суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, в порядку ст.94 КАС України та ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд присуджує з позивача 784,41 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) 784 (сімсот вісімдесят чотири) гривні 41 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 05.08.2013 року.