Ухвала суду № 32785843, 02.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2013 року справа №805/3276/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання Білоцерковець Д.О.

з участю представника позивача Нудьги І.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/3276/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби ( далі СДПІ інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №53 від 28 січня 2013 року про повідомлення Державного підприємства «Донецька залізниця» Вагонне депо Костянтинівка про суму податкового боргу станом на 28 січня 2013 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств за основним платежем 1001218 гривень 00 копійок, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 502309 гривень 00 копійок, загалом 1503527 гривень 00 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Основним доводом апеляційної скарги є посилання відповідача на неправильне обрахування судом строків для визначення дати набуття статусу податкового боргу податковими зобов'язаннями позивача ( а. с. 226, 227).

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції 31.07.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмові заперечення на апеляційну скаргу ( а. с. 242 - 245), в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Представник позивача вважав доводи апеляційної скарги не обґрунтованими та неспроможними.

Від третьої особи надійшло письмове клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Колегія суддів заслухала суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила матеріали справи та обговоривши їх в сукупності, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Відповідачем відносно позивача були винесені наступні податкові повідомлення рішення: від 03 березня 2009 року № 000222342/0-5395, від 27 березня 2009 року №000222342/1-8968, від 04 серпня 2009 року № 0000222342/2-20074, від 12 серпня 2009 року №0000222342/3-20074, на загальну суму 1503527,00 гривен.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку та за результатами судового розгляду постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2010 року по справі №2а-13577/09/0570 було відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства "Донецька залізниця" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (а. с. 16 - 17). Апеляційний розгляд справи №2а-13577/09/0570 здійснений з участю представників від позивача і відповідача.

Вищезазначені постанова в розумінні ст. 254 КАС України (в редакції чинній на час винесення рішення) набрала законної сили 13 січня 2010 року.

28 січня 2013 року відповідачем прийнята податкова вимога №53 від 28 січня 2013 року про повідомлення Державного підприємства «Донецька залізниця» Вагонне депо Костянтинівка про суму податкового боргу станом на 28 січня 2013 року за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток підприємств за основним платежем 1001218,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 502309,00 гривень, загалом 1503527,00 гривень (далі - податкова вимога №53) (а. с. 7).

30 січня 2013 року відповідач направив податкову вимогу №53 позивачу рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (а. с. 132).

Податкова вимога №53 була отримана позивачем 13 лютого 2013 року, про що свідчить довідка Центру поштового зв'язку №2 Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (а. с. 185).

Позивач оскаржив податкову вимогу №53 від 28.01.2013 року до вищестоящого податкового органу. Рішенням Державної податкової служби у Донецькій області №1998/00/10-512-5 від 28 лютого 2013 року скаргу позивача залишено без розгляду (а. с. 20-21).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на дату прийняття податкової вимоги №53 стосовно податкового боргу позивача сплинуло 1100 днів, тобто минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, а тому оскаржувана податкова вимога є протиправною.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Згідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон №2181), який був чинний на час набрання законної сили рішенням у справі №2а-13577/09/0570, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України (в редакції від 17.11.2009 року), постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове зобов'язання, визначене позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень відповідача від 03 березня 2009 року № 000222342/0-5395, від 27 березня 2009 року №000222342/1-8968, від 04 серпня 2009 року № 0000222342/2-20074, від 12 серпня 2009 року №0000222342/3-20074, на загальну суму 1503527,00 гривен, вважається узгодженим 13 січня 2010 року, тобто в день проголошення (набрання законної сили) постанови Донецького апеляційного адміністративного суду по справі №2а-13577/09/0570.

Згідно підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону №2181 встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про те, що сума податкового зобов'язання, визначена позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень відповідача від 03 березня 2009 року № 000222342/0-5395, від 27 березня 2009 року №000222342/1-8968, від 04 серпня 2009 року № 0000222342/2-20074, від 12 серпня 2009 року №0000222342/3-20074, на загальну суму 1503527,00 гривен, набула статусу податкового боргу 24 січня 2010 року.

Згідно статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Доказів стосовно того, що відповідачем в 2010 році надсилалися позивачу податкові вимоги у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання за правилами, встановленими Законом №2181 відповідачем не надано.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стаття 95 Податкового кодексу України встановлює, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що податковий борг у позивача на суму 1503527,00 грн. виник 24.01.2010 року, а оскаржувана податкова вимога винесена 28.01.2013 року, тобто з пропуском 1095 днів, внаслідок чого колегія суддів погоджує з висновок суду першої інстанції про протиправність податкової вимоги №53 від 28 січня 2013 року, оскільки остання сформовано в порушення приписів пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України.

Посилання апелянта на те, що податкові зобов'язання позивача набули статусу податкового боргу лише 15.04.2010 року, тобто в день надходження судового рішення по справі № 2а-13577/09/0570 до відповідача та перенесення відомостей з реєстру податкових повідомлень-рішень до картки особового рахунку позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вимоги законодавства пов'язують узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, та в разі його оскарження в судовому порядку з моментом набрання законної сили судового рішення (5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкової вимоги відповідача від 20.06.2012 року № 688, оскільки податковий орган при її формуванні діяв не на підставі та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 2 серпня 2013 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.196, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1 п.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі № 805/3276/13-а за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Головуючий суддя Л.А. Василенко

Судді С.В. Білак

Т.Г. Гаврищук