Постанова № 32784978, 01.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 року Справа № 904/3750/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

прокурора: Мусієнко А.О.- прокурор відділу, посвідчення №004946 від 21.09.2012 року

позивача: не явився

відповідача: Лисак А.О.- предст., дов.№57 від 01.01.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі №904/3750/13

за позовом: прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 3043215 грн. 69 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2013 року (підписано 11.06.2013р.) у справі №904/3750/13 (суддя Петрова В.І.) частково задоволений позов прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 3043215 грн. 69 коп. Зазначеним рішенням стягнено з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 39984,51грн., 3% річних у розмірі 7978,26грн., 7% штрафу в розмірі 128176,85грн. В частині стягнення основного боргу в розмірі 2867071,99 грн. провадження у справі припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України (відсутність предмету спору). Крім того, з відповідача на користь державного бюджету стягнений судовий збір у сумі 60864,23 грн.

Відповідач - державне підприємство «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) частково не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду від 06.06.2013 року по справі №904/3750/13 скасувати частково та постановити нове рішення, яким зменшити нараховані штрафні санкції. Відповідач посилається на ті обставини, що прокурор взагалі не міг заявляти позов в інтересах державного підприємства в силу п.2 ст.121 Конституції України; у позові прокурор не обґрунтував, у чому полягає порушення інтересів держави, оскільки спір виник між двома державними підприємствами. Крім того, суд не врахував клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК України і п.3 ст.83 ГПК України. Відповідач також вважає, що з нього було неправильно стягнений судовий збір (у більшому, ніж встановленому законом, розмірі).

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу у відзиву на апеляційну скаргу і в судовому засіданні зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими. При цьому, прокурор посилається на рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, в якому зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям і прокурор самостійно визначає в чому відбулося або могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Прокурор вважає, що несвоєчасна сплати коштів на надану теплову енергію призвела до відсутності обігових коштів у паливно-енергетичному комплексі, нанесла істотної шкоди інтересам держави у виробництві, постачанні, передачі і використанні теплової енергії, негативно вплинула на забезпечення життєдіяльності регіону та економіки держави. Прокурор вважає, що суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені, штрафу та 3% річних. Розмір судового збору, який стягнено судом, також відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір». Прокурор вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Позивач - державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) - відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судове засідання не явився і заявив клопотання про перенесення слухання справи на інший час у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у засідання суду. Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для її розгляду, позивач був завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, у судовому засіданні присутній прокурор, який заявляв позов, будь-яких додаткових документів від позивача не вимагалося, справа розглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора і представника відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 16.10.2009р. між Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» (продавець - теплопостачальна організація) та Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (покупець - споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №1143ПР/БМЕС 091157ню, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.12.2010р., продавець взяв на себе зобов'язання постачати покупцю теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №3 до договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляція - в період опалювального періоду, гаряче водопостачання - протягом року.

Пунктами 11.1., 11.2., 11.3. договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє з 01.10.2009р. до 01.10.2010р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

За п. 6.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або розрахунковим способом (опалення, гаряче водопостачання).

Відповідно до п. 6.6. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 13.12.2010р., продавець-теплопостачальна організація і покупець - споживач щомісячно до 10 числа оформляють двосторонній акт прийому-передачі теплової енергії та акт звірки взаєморозрахунків.

Згідно п. 7.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 27.12.2011р., тариф на постачання теплової енергії з 01.10.2011р. складає 844,82 грн. за 1 Гкал з ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 7.3. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав і поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді у період з грудня 2012р. по березень 2013р. на суму 4923338,59 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг №0013 від 29.12.2012р., №0013 від 31.01.2013р., №0013 від 28.02.2013р., №0013 від 29.03.2013р., підписані сторонами (а.с. 21 - 24).

За п. 7.1., в редакції додаткової угоди №2 від 27.12.2011р., оплата за теплову енергію здійснюється покупцем-споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70 відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується покупцем-споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Згідно п.3.2.5. договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах та в терміни, передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як правильно встановив суд при розгляді справи, відповідач оплату за відпуск теплової енергії здійснив частково у розмірі 2056266,60грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.12.2012р. по 01.04.2013р. складала 2867071,99грн.

Припиняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в зазначеному розмірі на підставі п.11 ч. 1 ст. 80 ГПК України місцевий господарський суд виходив з того, що сума боргу у розмірі 2867071,99 грн. сплачена відповідачем після подання позову.

Позов був поданий до господарського суду 08.05.2013 року, про що свідчить відмітка канцелярії місцевого господарського суду на позовній заяві. Як вбачається із матеріалів справи (у тому числі актів звірки і банківських виписок), відповідач сплачував грошові кошти (заборгованість) у період квітня-травня 2013 року і після подання позову ним було сплачена заборгованість у сумі 1836500 грн. Заборгованість в розмірі 1030571 грн. 90 коп. сплачена до подання позову, що повністю підтверджується матеріалами справи. Отже, господарський суд повинен був припинити провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у справі в частині позовних вимог в сумі 1836500 грн. (стягнувши при цьому судовий збір, виходячи із зазначеної суми, оскільки станом на день подання позову ця заборгованість існувала і була підтверджена матеріалами справи). В частині стягнення заборгованості в сумі 103571,90 грн. слід було відмовляти в позові, оскільки станом на день подання позову зазначена заборгованість була відсутня.

Щодо стягнення штрафних санкцій і 3% річних, то місцевий господарський суд правильно зазначив, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2.9. договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок пені за подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 15.01.2013р. по 22.04.2013р. у розмірі 39988,59 грн. і 7% штрафу у розмірі 128176,85 грн., суд обґрунтовано стягнув з відповідача пеню в розмірі 39984,51 грн. і штраф в сумі 128176,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, поданий прокурором є обґрунтований і сумі 3% річних за період з 15.01.2013р. по 22.04.2013р. у розмірі 7978,26 грн. стягнута відповідно до норм законодавства.

Доводи скаржника щодо неврахування судом його клопотання про зменшення штрафних санкцій не може бути підставою для скасування або зміни рішення суду в цій частині, виходячи із наступного: як вбачається із матеріалів справи відповідач 06.06.2013 року (в день судового засідання) подав до суду відзив на позовну заяву, у якому відсутні будь-які клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с. 35-37). До відзиву була додана копія довідки про фінансово-економічний стан ДП «Придніпровська залізниця», у якій зазначено, що зменшення штрафних санкцій дозволить стабілізувати фінансовий стан підприємства. Але надана довідка не є заявленим клопотанням в розумінні процесуальних норм, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, тому не могла бути розцінена як клопотання. Це також підтверджується і відсутністю у довідці конкретного розміру суми або процентів, на які слід зменшити штрафні санкції, посилання на відповідні норми матеріального і процесуального права. Крім того, зазначена довідка не представлена в оригіналі, не засвідчена належним чином і не містить найменування особи, якій вона надана.

Із протоколу судового засідання від 06.06.2013 року також не вбачається того, що відповідач заявляв усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Зазначені обставини позбавляють колегію суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вирішувати питання, яке не могло бути предметом вирішення в місцевому господарському суді. Але, навіть якщо розглядати це питання по суті, то у задоволенні такого клопотання слід відмовити, оскільки заявник не зазначив, які саме санкції і в якому розмірі слід зменшити, а також не надав жодних доказів обставин, які могли б слугувати підставами для зменшення штрафних санкцій.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80 ч. 1 п. 11, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2013 року у справі №904/3750/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306964) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ЄДРПОУ 00130850, р/р26007301020231 в ПАТ "Банк Перший" м. Київ, МФО 320995) пеню в розмірі 39984,51грн. (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 51 коп.), 3% річних у розмірі 7978,26грн. (сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 26 коп.), 7% штрафу в розмірі 128176,85 грн. (сто двадцять вісім тисяч сто сімдесят шість грн. 85 коп.).

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ 01073828, р/р26007055378 у ДФ АБ "Експрес-Банк" МФО 306946) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 у Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001) 40252,79 грн. (сорок тисяч двісті п'ятдесят дві грн. 79 коп.) судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 1836500 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити».

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена у повному обсязі 05.08.2013 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат