Рішення № 32784863, 01.08.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2013р. Справа № 905/4354/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ, ЄДРПОУ 20113829

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, ІПН НОМЕР_5

про: відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 953,49 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків в порядку регресу у розмірі 9 953,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що з метою виконання своїх договірних зобов'язань за полісом ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4070683 він здійснив за свого страхувальника, яким є відповідач, відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілої внаслідок ДТП особі. При цьому, позивач вважає, що виплативши страхове відшкодування він зазнав збитків та набув відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та підпункту «г» пункту 38.1.1 статті 38Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" права регресної вимоги до свого страхувальника, оскільки водій забезпеченого за вказаним полісом транспортного засобу, який спричинив ДТП, не слідкував за технічним станом транспортного засобу існуючим правилам дорожнього руху. Відтак, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, оскільки її було завдано працівником відповідача.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях: поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4070683, заяву від 29.12.2010р. про відшкодування матеріального збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди з додатками, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ-21101 номерний знак НОМЕР_1, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2, довіреність від 25.08.2010р. серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, паспортні дані на ім'я ОСОБА_2, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки SCHMITZ та вантажний сідловий тягач DAF номерний знак НОМЕР_2, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами замість посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4, подорожній лист вантажного автомобіля, паспортні дані на ім'я ОСОБА_1, постанову Совєтського районного суду м. Макіївки від 28.10.2010р. у справі № 3-1416(2010), акт огляду транспортного засобу, ремонтну калькуляцію, аварійний сертифікат, розрахунок суми страхового відшкодування, страховий акт № 9410003642, платіжне доручення № 12876 від 31.03.2011р. на суму 9 953,49 грн., вимогу про сплату боргу, адресовану ПП Марченко, з доказами направлення, статутні документи підприємства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву не надав.

Процесуальні документи у цій справі направлено судом відповідачу за адресою, зазначеною у позові - АДРЕСА_1.

До канцелярії суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку «За закінченням терміну зберігання»

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи.

Суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому спір розглядається за наявними доказами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:

27.08.2010р. сталась ДТП за участю транспортного засобу "DAF", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «SCHMITZ» номерний знак НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_4, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем та транспортного засобу «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28.10.2010р. по справі №3-1416(2010) громадянина ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто останнього до відповідальності у вигляді штрафу на користь державного бюджету.

Зазначеною постановою суду встановлено, що громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем ДАФ, номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «Шмітц» номерний знак НОМЕР_4 та під час руху не слідкував за технічним станом транспортних засобів, якими керував, а саме напівпричепом та внаслідок вибуху гумового колеса уламками пошкоджено автомобіль «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, чим порушив п.2.5б Правил дорожнього руху.

Матеріалами господарської справи підтверджується факт перебування громадянина ОСОБА_4 у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про що свідчить подорожній лист вантажного автомобіля № 002817 від 18.08.-01.09.2010р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «SCHMITZ» номерний знак НОМЕР_4 (відповідача) за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу застрахована позивачем згідно з полісом №ВЕ/4070683.

На підставі заяви від 29.12.2010р. ОСОБА_3 про відшкодування матеріального збитку в результаті дорожньо-транспортної пригоди з додатками, акту огляду транспортного засобу «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, ремонтної калькуляції та аварійного сертифікату позивачем було складено страховий акт № 9410003642, яким дану дорожньо-транспортну подію визнано страховим випадком. За розрахунком позивача, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, складає 9953,49 грн.

Позивач виплатив власнику автомобіля «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, в особі громадянина ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 9953,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12876 від 31.03.2011р.

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» зверталось до відповідача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) з вимогою про сплату боргу у сумі 9953,49 грн. на підставі підпункту «г» пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Проте, відповідач залишив цю вимогу без відповіді та реагування, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як встановлено судом, винною особою у скоєнні 27.08.2010р. ДТП відповідно до Постанови Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 28.10.2010р. по справі №3-1416(2010) є водій автомобіля "DAF", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «SCHMITZ» номерний знак НОМЕР_4 - громадянина ОСОБА_4

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля "DAF", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «SCHMITZ» номерний знак НОМЕР_4 є відповідач - ОСОБА_1. Також судом встановлено, що винна у скоєнні ДТП особа - водій автомобіля "DAF", номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «SCHMITZ» номерний знак НОМЕР_4, був працівником відповідача та виконував свої трудові обов'язки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку саме відповідач є особою, яка зобов'язана відшкодувати майнову шкоду, спричинену власнику постраждалого внаслідок ДТП автомобіля.

Разом з цим, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача щодо автомобіля «SCHMITZ», номерний знак НОМЕР_4 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу застрахована позивачем згідно з полісом ОСЦПВ №ВЕ/4070683, то позивачем з метою виконання своїх договірних зобов'язань здійснено виплату страхового відшкодування власнику постраждалого внаслідок ДТП автомобіля «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пп.«г» п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент вчинення ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано, що громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем ДАФ, номерний знак НОМЕР_2, з напівпричепом «Шмітц» номерний знак НОМЕР_4, під час руху не слідкував за технічним станом транспортних засобів, якими керував, а саме напівпричепом та внаслідок вибуху гумового колеса уламками пошкоджено автомобіль «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, чим порушив п.2.5б Правил дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми закону та встановлені судами обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що сплативши потерпілій внаслідок ДТП 27.08.2010р. особі страхове відшкодування за завдану автомобілю «ВАЗ-21101», номерний знак НОМЕР_1, шкоду до позивача перейшло право зворотної вимоги до страхувальника (відповідача) у розмірі виплаченого страхового відшкодування, оскільки водій забезпеченого за полісом № ВЕ/4070683 автомобіля під час руху не слідкував за технічним станом транспортних засобів, якими керував, чим порушив п.2.5б Правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

На момент прийняття рішення у цій справі матеріали справи не містять доказів відшкодувати позивачу шкоди у розмірі 9 953,49 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 9 953,49 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_5) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48а, ЄДРПОУ 20113829, р/р 26502378 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 300335) 9 953,49 грн. страхового відшкодування, сплаченого страховиком за матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної події та 1720,50 грн. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу