Постанова № 32783088, 23.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 липня 2013 року 10:00 №826/10045/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретар судового засідання Кришталь М.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс»

до

Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України

головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.05.2013 №100270000/2013/10313, стягнення надмірно сплачених платежів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України та головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.05.2013 №100270000/2013/10313, стягнення надмірно сплачених платежів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіональною митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті вантажно-митної декларації та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2013 №100270000/2013/10313, а також безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправно прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2, в результаті чого позивачем надмірно сплачено митні платежі та податок на додану вартість на суму 2 212,07 грн.

Київська міжрегіональної митниця Міністерства доходів і зборів України проти позову заперечила із посиланням на те, що позивачем не було надано на вимогу митного органу додаткових документів, у зв'язку з чим митним органом було відмовлено в прийнятті вантажно-митної декларації позивача та прийнято рішення про визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів із застосуванням резервного методу.

Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві заперечило проти позову, подавши через канцелярію суду письмові заперечення, в яких зазначило, що контроль стосовно стягнення митних платежів здійснюють митні органи і повернення надмірно або помилково сплачених платежів здійснюється у встановленому порядку. Одночасно головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві просило здійснювати розгляд адміністративної справи за відсутності його представника.

В судове засідання 10.07.2013 представники відповідачів не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але в судове засідання 10.07.2013 прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/10045/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» згідно вантажно-митної декларації від 27.05.2013 №100270000/2013/247184 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення, зокрема, товари:

«камери гумові нові для легкових автомобілів…» виробник: «Qingdao Readyflyer Co., Ltd», країна виробництва Китай, за митною вартістю 1,7602 долари США за штуку;

«шини пневматичні гумові нові…» виробник: «Qingdao Readyflyer Co., Ltd», країна виробництва Китай, за митною вартістю 1,3997 долари США за штуку.

Митна вартість зазначених товарів була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні для митного оформлення товару документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт від 07.12.2012 №2013RFL-UA-01; інвойс від 07.04.2013 №RFDC130119; коносамент від 11.04.2013 №MSCUQC407619; пакувальний лист від 07.04.2013 №RFDC130119; накладну CMR від 24.05.2013 №657786; сертифікат країни походження від 08.04.2013 №13C3702A8068/00013; експортну декларація країни відправлення від 07.04.2013 №425820100580035387; рахунок за транспортні витрати від 24.05.2013 №IMINV/04345/2013-MSU; виписки з бухгалтерської документації (платіжне доручення на оплату перевезення від 24.05.2013 №583, платіжне доручення в іноземній валюті від 08.05.2013 №165), а також інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Київською регіональною митницею було відмовлено позивачу в митному оформлені товару та оформлено картку відмови від 28.05.2013 №100270000/2013/10313. Підставою для відмови стало рішення про визначення митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2, яким було визначено митну вартість товарів «камери гумові нові для легкових автомобілів…» виробник: «Qingdao Readyflyer Co., Ltd», країна виробництва Китай, за митною вартістю 2,0044 долари США за штуку;

«шини пневматичні гумові нові…» виробник: «Qingdao Readyflyer Co., Ltd», країна виробництва Китай, за митною вартістю 1,4476 долари США за штуку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками подання позивачем 27.05.2013 вантажної митної декларації №100270000/2013/247184 Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару.

Так, органом митної служби витребувано від позивача висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; прайс-листи виробника товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Представник позивача із вимогами митного органу був ознайомлений, про що свідчать матеріали справи, зокрема, відмітка про отримання електронного повідомлення декларантом.

Так, позивачем було додатково подано лист від 27.05.2013 №163/05 та рахунок –фактура від 15.04.2013 №АР-0001928.

Разом з тим, суд звертає увагу, що надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

За посиланням відповідача, при перевірці інформації, наведеної в вантажній митній декларації від 27.05.2013 №100270000/2013/247184, відповідачем проаналізовано інформацію, що містилась в товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення та виявлено розбіжності, зокрема:

1. відповідно до пункту 3.2 контракту плата за товари проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати шляхом банківського переказу грошових коштів протягом 10 робочих днів після надання продавцем копій необхідних документів, а надане платіжне доручення від 08.05.2013 №165 не узгоджується з іншими товаросупровідними документами, оскільки товар був відвантажений раніше ніж проведена оплата за даний вантаж, що суперечить умовам контракту;

2. подана митна декларація країни відправлення від 07.04.2013 №425820100580035387 подана китайською мовою, що є порушенням вимог листа Державної митної служби України від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-ЕП.

Разом з тим, посилання відповідача на те, що товар був відвантажений раніше ніж здійснена оплата товару, є безпідставним, оскільки відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця. Таким чином, строки оплати товару ніяким чином не впливають на числове значення митної вартості товару.

Щодо посилання митного органу на те, що митна декларація країни відправлення не відповідає вимогам листа Державної митної служби України від 08.10.2010 №11/2-10.16/11627-ЕП суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений лист Державної митної служби України не має характеру нормативно-правового акту, тому не може вважатись обов’язковим для виконання.

Окрім того, частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік обов’язкових документів, які подаються для підтвердження митної вартості товару, виявлення розбіжностей у яких дає підстави митному органу для витребування від декларанта додаткових документів.

До переліку таких документів не входить митна декларація країни відправлення. Таким чином, такий документ не може впливати на числові значення складових митної вартості товару.

За таких обставин, посилання митного органу на наявність розбіжностей в товаросупровідних документах товару жодним чином не спростовує правильність визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору, не ставить під сумнів достовірність і точність відомостей про вартість товару, які містяться в передбачених законом і доданих до декларації для митного оформлення товару основних документах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації від 27.05.2013 №100270000/2013/247184.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів і зборів України не надано суду доказів, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.05.2013 №100270000/2013/10313 прийняті обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» про визнання протиправною та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.05.2013 №100270000/2013/10313 підлягають задоволенню.

В той же час, вирішуючи питання про стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 592,60 грн. та суми надмірно сплаченого митного збору у розмірі 619,47 грн., суд звертає увагу, що відповідно до пункту 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до пункту 19 вказаного Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно зі статтею 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

За таких обставин, зважаючи на протиправність рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» про стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 592,60 грн. та митного збору у розмірі 619,47 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.05.2013 №100270000/2013/10313.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 28.05.2013 №100270000/2013/410285/2.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» (04128, місто Київ, вулиця Берковецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 30525306) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 1 592,60 грн. (одна тисяча п’ятсот дев’яносто дві гривні 60 копійок) та митного збору у розмірі 619,47 грн. (шістсот дев’ятнадцять гривень 47 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.