Постанова № 32782248, 01.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2013 року Справа № 812/5082/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішлива Т.В.

при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.,

за участю представників

представника позивача: Захарової Т.І.(дов. № 04-05/13-04 від 02.01.2013),

представника відповідач: Скляренко В.І.(дов. б/н від 08.01.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" про стягнення адміністративного господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 408920,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до змісту статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» підприємства (об'єднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбачений статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичної особі, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Позивач зазначає, що у 2012 році відповідач на підставі наведених положень чинного законодавства та згідно Звіту відповідача від 27.02.2013 про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2012 рік мав працевлаштувати 191 інваліда, з них працевлаштовано 176 інваліда. Фактично не працевлаштовано 15 інвалідів. Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 27018,20 грн.

Окільки у відповідача не було створено 15 робочих місць для інвалідів, яких, відповідно не працевлаштовано, то відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 405272,85 грн. та пеню за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3647,25 грн., що разом складає 408920,10 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та додатково зазначив, що згідно Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємство повинно було самостійно здійснити працевлаштування інвалідів. Вказав, що у 2012 році підприємством відмовлено у працевлаштуванні одного інваліда, направленого центром зайнятості.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову та додатково пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» має у своєму складі 13 відокремлених підрозділів на території області, майже всі з яких у 2012 році інформувало територіальні центри зайнятості за формою №3-ПН про наявність вакансій на підприємстві для працевлаштування інвалідів. Окремі підрозділи навіть створили більше робочих місць для інвалідів ніж це передбачено нормативом, та фактично влаштували інвалідів на роботу. Підприємством постійно ведеться робота по забезпеченню інвалідів належними умовами праці та їх працевлаштування. Щодо інваліда ОСОБА_3, якому начебто було відмовлено у працевлаштуванні, то така особа до ТОВ «Луганськвода» з питань працевлаштування ніколи не зверталась.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (далі - ТОВ «Луганськвода»), код ЄДРПОУ 35554719, є юридичною особою. Станом на 15.08.2012 ТОВ «Луганськвода» мало у своїй структурі 13 відокремлених підрозділів, розташованих на території Луганської області, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (а.с. 253-254)

Відповідно до п. 3 розділу 6 Статуту товариства загальні збори учасників вирішують питання створення, припинення (злиття, приєднання,поділу, перетворення або ліквідації) дочірніх підприємств, відокремлених підрозділів (філій та представництв. (а.с. 255-263)

На підставі рішення загальних зборів учасників товариства та наказу № 201 від 24.05.2012 з 31.07.2012 припинено господарську діяльність відокремленого підрозділу «Попаснянський департамент ТОВ «Луганськвода». (а.с. 250-252)

Відповідно до звіту ТОВ «Луганськвода» форми 10-ПІ від 26.02.2013 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік середньооблікова чисельність працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2012 році становила 176 осіб з 4784 штатних працівників облікового складу. У вказаному звіті у рядку за кодом 03 зазначено, що відповідачем повинно бути працевлаштовано 191 інвалід, в той час, коли вказана чисельність інвалідів, які працюють згідно нормативу - 176 осіб.(а.с. 6-7).

До вказаного звіту також надано перелік відокремлених підрозділів ТОВ «Луганськвода» із зазначенням кількості штатних працівників, фактичної кількості працевлаштованих інвалідів та нормативна кількість міст для працевлаштування інвалідів.

Згідно з положенням ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. Статтею 5 цього Закону передбачено також, що умови трудового договору не можуть містити положення, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я.

Тобто, при визначенні нормативу для працевлаштування інвалідів слід враховувати кількість лише тих робочих місць, які не пов'язані зі шкідливими, важкими та небезпечними умовами праці, що визначаються в порядку, встановленому законодавством України.

Статтею 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до ч. 4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Згідно статті 16 Закону України "Про охорону праці", підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях, де застосовується праця інвалідів, а також займатися індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом (ст. 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я ( ст. 5 Закону України "Про охорону праці").

Пунктом 11 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, визначено що міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, складають та корегують індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, і контролюють ефективність її виконання.

Відповідно до Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757, індивідуальна програма реабілітації інваліда (далі - індивідуальна програма) - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей інваліда. Індивідуальна програма для повнолітніх інвалідів розробляється медико-соціальною експертною комісією.

Пунктом 11 вищевказаного Положення індивідуальна програма готується у двох примірниках, які підписуються головою МСЕК або ЛКК та завіряються її печаткою. Перший примірник індивідуальної програми видається інваліду чи законному представнику дитини-інваліда, а другий примірник залишається у МСЕК або ЛКК. МСЕК або ЛКК надсилає засвідчені в установленому порядку копії індивідуальної програми лікувально-профілактичному закладу, органу праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання інваліда чи дитини-інваліда, а у разі потреби - реабілітаційній установі, учасникам реабілітаційного процесу та навчальним закладам.

Чинне законодавство України пов'язує виконання підприємствами, організаціями положень Закону стосовно забезпечення працевлаштування інвалідів саме з наявністю рекомендацій медико-соціальної експертизи, за відсутністю яких підприємство позбавлено можливості самостійно створити необхідне робоче місце для інваліда, насамперед не усвідомлюючи, який саме інвалід, з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання може звернутися безпосередньо, чи буде направлений з метою працевлаштування.

Законом на підприємства не покладений обов'язок займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Судом встановлено, що у відокремленому підрозділу «Південне управління "ТОВ «Луганськвода» фактично працювало 23 інваліда, необхідно було створити 26 робочих місць для інвалідів. При цьому, управління звітувало про наявність створених для інвалідів робочих місць до Луганського міського центру зайнятості, що підтверджено звітами форми 3-ПН. (а.с. 186-202)

По відокремленому підрозділу „Ровеньківський департамент" ТОВ «Луганськвода», норматив для створення робочих місць для інвалідів становить 7 робочих місць для інвалідів, фактично працевлаштовано 3 особи, за інші 4 вакантні місця департамент направляв звіти про наявність створених робочих місць для інвалідів до Ровеньківського міського центру зайнятості. (а.с. 91-103)

У відокремленому підрозділу „Свердловський департамент" ТОВ «Луганськвода» необхідно було створити 9 робочих місць для інвалідів, фактично працювало 6 інвалідів. Але на протязі року департамент звітував до Свердловського міського центру зайнятості про наявність створених робочих місць (а.с. 57-68)

По Алчевському управлінню ТОВ «Луганськвода» працевлаштовано 14 інвалідів, норматив для працевлаштування інвалідів - 13. Між тим, в управлінні додатково проводиться робота зі створення робочих місць для інвалідів та до міського центру зайнятості подано звіти форми 3 ПН про наявність від 5 до 8 вакансій для інвалідів. (а.с. 82-90)

В Антрацитовському департаменті ТОВ «Луганськвода» працюють 4інваліда, замість 8. Однак, департаментом подавались звіти про наявність місць для інвалідів (а.с. 151-162)

По Слов'яносербському департаменту ТОВ «Луганськвода» норматив працевлаштування інвалідів - 2 особи, фактично працювало 3 особи - інваліда.

У Світлічанському управлінню ТОВ «Луганськвода» норматив виконано, працевлаштовано 30 інвалідів. Крім того, продовж 2012 року до Первомайського міського центру зайнятості подавались звіти форми 3-ПН про створення додаткових робочих місць для інвалідів. (а.с. 103-131, 132-150)

В управлінні по експлуатації Західної фільтрувальної станції ТОВ «Луганськвода» замість 13 інвалідів за нормативом фактично працевлаштовано 18 інвалідів. При цьому, на відокремленому підрозділі створено ще вакансії для інвалідів, про що проінформовано Попаснянський міський центр зайнятості шляхом подачі звітів форми 3-ПН (а.с. 203-240)

У відокремленому підрозділу „Луганське управління" ТОВ «Луганськвода» працювало 28 інвалідів, замість 33, однак, продовж року до Луганського міського центру зайнятості подавались звіти форми 3-ПН (а.с. 69-81)

У відокремленому підрозділу „Стахановський департамент" ТОВ «Луганськвода» необхідно було створити 11 робочих місць для інвалідів, фактично працювало 6 інвалідів. Але на протязі року департамент звітував до Стахановського міського центру зайнятості про наявність створених робочих місць (а.с. 43-56)

В Старобільському управлінні ТОВ «Луганськвода» норматив виконаний, при нормі 12, працюють 12 інвалідів. Разом з цим додатково створено робочі місця для інвалідів та подано відповідні звіти до Старобільського районного центру зайнятості. (а.с. 163-185)

В Первомайському департаменту ТОВ «Луганськвода» норматив виконаний, замість 3 працюють 5 інвалідів. Аналогічно по Краснолуцькому департаменту ТОВ «Луганськвода» норматив виконаний, при нормативі 11 інвалідів, працюють 11.

У відокремленому підрозділу «Луганський департамент "ТОВ «Луганськвода» необхідно було створити 1 робоче місце для інваліда, фактично інваліди не працювали. При цьому, департамент звітував про наявність створених для інвалідів робочих місць до Луганського міського центру зайнятості лише у другому півріччі 2012 року, що підтверджено звітами форми 3-ПН. (а.с. 264-269)

Разом з цим, враховуючи загальне відношення ТОВ «Луганськвода» до питання створення робочих місць для інвалідів, суд вважає, що не регулярна подача одним з відокремлених підрозділів ТОВ «Луганськвода» звітів форми 3-ПН при наданні таких звітів всіма іншими відокремленими підрозділами не може бути підставою для застосування до товариства адміністративно-господарських санкцій.

Згідно корінця направлення на працевлаштування у 2012 році до ТОВ «Луганськвода» направлено на працевлаштування ОСОБА_3, якому відмовлено у працевлаштуванні з причин невідповідності кандидатури заявленим вимогам. (а.с. 19)

При цьому, дослідженням вказаного корінця направлення на працевлаштування встановлено, що він містить печатку ТОВ «Укрводбудкомплект», тобто, ОСОБА_3 відмовлено у працевлаштуванні саме ТОВ «Укрводбудкомплект», а не ТОВ «Луганськвода», до якого останній навіть не звертався.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані позивачем та відповідачем у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році у розмірі 408920,10грн. відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 05 серпня 2013 року.

Суддя Т.В. Смішлива