Постанова № 3278159, 11.02.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Василенко Л.А.

Головуючий І інстанції суддя  Чиркін С.М.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 лютого 2009 року                                                                                                                       Справа № 2-а-9515/08/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Василенко Л.А.,

суддів:  Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,

при секретареві    Кірсановій М.В.,

за участю представників  відповідача  Ведмеденка Р.І., Святохи Н.В., Чугуннікової О.В.

розглянула апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська та прокурора Артемівського району м.Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року у справі № 2-а-9515/08 за позовом приватного підприємства «Полімпекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та витрат на правову допомогу,  і

                                                                                  В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Полімпекс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішеня ДПІ у Артемівському районі м. Луганська № 0000252320/0 від 09.04.2008 року, винесеного на підставі акту перевірки № 156/23-00/32201900, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 516878,00 грн. за декларацією за січень 2008 року, визнання недійсним податкового повідомлення-рішеня ДПІ у Артемівському районі м. Луганська № 0000901520/0 від 08.02.2008 року, винесеного на підставі акту перевірки № 16/15-20/32201900, стягнути з ДПІ у Артемівському районі м. Луганська, витрат на правову допомогу на користь позивача в сумі 51687,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року частково задоволений  позов приватного підприємства «Полімпекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та витрат на правову допомогу, а саме, визнане недійсним податкове повідомлення-рішеня ДПІ у Артемівському районі м. Луганська № 0000901520/0 від 08.02.2008 року, винесеного на підставі акту перевірки № 16/15-20/32201900, стягнути з ДПІ у Артемівському районі м. Луганська; визнане недійсним податкове повідомлення-рішеня ДПІ у Артемівському районі м. Луганська № 0000252320/0 від 09.04.2008 року, винесеного на підставі акту перевірки № 156/23-00/32201900; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Полімпекс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 516878,00 грн. за декларацією за січень 2008 року; стягнути з ДПІ у Артемівському районі м. Луганська  витрати на правову допомогу у розмірі 18690 грн. на користь позивача, в іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

З зазначеною постановою суду першої інстанції не погодився прокурор та відповідач, якими подані аналогічні апеляційні скарги, в яких просять рішення суду скасувати  в зв’язку з неповним дослідженням доказів, через невідповідність висновків суду обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального права, ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганськата прокурор в судовому засіданні підтримали доводи апеляційних скарг в повному обсязі.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Луганській області в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним, просив залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м.Луганська проведена виїзна документальна позапланова перевірка правомірності заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ ПП «Полімпекс» по декларації  за січень 2008 року в сумі 516878,00грн., за  результатами якої складено акт від 27.03.2008 року №156/23-00/32201900 ( т.1 а.с.31-50) та невиїзна документальна (камеральна) перевірка, за результатами якої складено акт №16/15-20/32209000 від 06.02.2008р. (т.2 а.с.122-124).

В ході перевірки  06.02.2008р. встановлено, що згідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007р. у розмірі 464739,00грн., але при цьому має право на поновлення рядка 26 декларації з ПДВ у січні 2008р. на суму 464739,00грн. На підставі зазначеного акту податковим органом прийнято повідомлення-рішення № 0000901520/0 від 08.02.2008р. про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування у січні 2008р. на суму 464739,00грн.    (т.2 а.с.125).

В ході перевірки 27.03.2008р. встановлені порушення, зокрема, порушення підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та п.п.5.12.2 п.5.12 Розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, а саме, ПП «Полімпекс» завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника банку у січні 2008р. на суму 464739,00грн.   Спірним між сторонами є зменшення бюджетного відшкодування за січень 2008 року.

За наслідками зазначеного акту перевірки ДПІ у Артемівському районі м. Луганська згідно з підпунктами „б”, „в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями) (надалі – Закон № 2181)  прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000252320/0 від 09.04.2008р. про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року на 464739,00 грн. (т.1 а.с.51).

Підставою зменшення бюджетного відшкодування відповідачем визначені норми підпункту 7.7.2  пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість».

Суть спору полягає у правильності визначення позивачем бюджетного відшкодування за січень 2007 року, яке на думку податкового органу завищене.  

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно–правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до статті 11 Закону України „Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Відповідно до преамбули Закону України „Про податок на додану вартість» ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 зазначеного Закону,  підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Різне розуміння підпункту „а” між сторонами є проблемою даного спору.

Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать:

- наявність від’ємного значення звітного податкового періоду;

- зарахування від’ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

- фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

- здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

- включення залишку від’ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи не підтверджується умова фактичної сплати податку отримувачем товарів (послуг), а саме, у  попередньому звітному податковому періоді, а саме, фактичною сплатою податкового кредиту попереднього податкового періоду.

Фактична сплата податку на додану вартість, який увійшов до складу розрахунку сум бюджетного відшкодування січня 2008 року  у заявленому  позивачем розмірі -  516878,00 грн.., не підтверджується, матеріалами справи про що зазначено у акті перевірки (договори, акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення). Тобто, позивачем фактично не сплачені суми податку на додану вартість, у попередньому звітному податковому періоді, які відображені у податкових деклараціях та заявлені до відшкодування за січень 2008 року у сумі 516878,00 грн., що унеможливлює відшкодування заявлених сум.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем (позивачем по справі) товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) визначена у додатку №3 (рядок 3). Факт сплати податку на додану вартість у зазначеній сумі саме не довів позивач.  Податковий орган правомірно дійшов до висновку, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню  за січень 2008р.  підтверджується тільки на 52138грн..

Обгрунтованість  висновків податкового органу щодо завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування  доводить правомірність прийняття спірного податкового повідомлення – рішення. 

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  судом першої інстанції надана неправильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. 

Колегія суддів вважає, що зазначена норма пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ із Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагентом платника в ціні придбаних товарів у податковому періоді, що передує звітному незалежно від того, коли фактично були отримані товари: в цьому, попередньому чи другому звітному податковому періоді та коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальником. Головна умова, щоб сплата ПДВ була здійснена у періоді,  що передує звітному не дотримана позивачем.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової, якою в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Повний текст постанови складений та виготовлений 16 лютого 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195, ст.196, ст.198  ч.1 п.3, ст.202 п.4 ч.1, ст.205 ч.2, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги   Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська та прокурора Артемівського району м.Луганська задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року у справі за позовом приватного підприємства «Полімпекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та витрат на правову допомогу скасувати.

В задоволенні позову приватного підприємства «Полімпекс» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та витрат на правову допомогу відмовити.

Постанова. суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. 

                Головуючий:                                                                                                                 

(підписи)

                Судді:                             

З оригіналом згідно.

Суддя-доповідач                                                                                                     Л.А. Василенко