Ухвала суду № 32781457, 31.07.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/989/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Чишій С.С. Провадження № 22-ц/773/1229/13 Категорія:19 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2013 року позов ХНУВС задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в користь Харківського національного університету внутрішніх справ 25650, 96 грн. витрат, пов'язаних з його навчанням за період з 2006 по 2010 рік, та 256, 50 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові Харківського національного університету внутрішніх справ відмовити.

Судом встановлено, що відповідач здобув освіту за кошти державного бюджету, але не відпрацював за направленням в органах внутрішніх справ, а тому суд стягнув з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, а тому суд розглянув справу у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі наказу № 274 о/с ректора ХНУВС від 30 серпня 2006 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом 1-го курсу до навчально - наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки за спеціальністю «правоохоронна діяльність» Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с.6), а 1 вересня 2007 року між позивачем - ХНУВС і відповідачем -ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Предметом зазначеного договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня - бакалавр за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (а.с.4-5).

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 після закінчення університету з 19 червня 2010 року був відрахований зі складу курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ та відкомандирований для подальшого проходження служби до УМВС України у Волинській області (а.с.7).

На підставі наказу № 89 о/с від 29 березня 2012 року управління МВС України у Волинській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів МВС України у запас збройних сил за пунктом 64є (за порушення дисципліни) (а.с.8).

Стягуючи з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, який по закінченню навчання в університеті був звільнений з органів внутрішніх справ до встановленого трирічного терміну перебування на службі за порушення дисципліни, повинен відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка була чинна на момент вступу ОСОБА_1 до університету, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Частиною 7 статті 18 Закону України «Про міліцію» ( в редакції від 2 червня 2011 року) передбачено, що особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого учбового закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З 12 березня 2007 року є чинним Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 207 року за № 313.

Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду, були предметом розгляду в суді першої інстанції, судом їм надана відповідна правова оцінка і висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, вони не спростовують.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді