Ухвала суду № 32780851, 02.08.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12016/13-ц

Провадження №: 2-п/752/113/13

У Х В А Л А

02.08.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Пасинок В.С.

при секретарі - Тасенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 30 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

30 травня 2013 року Голосіївський районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

04 липня 2013 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення, вмотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 221-222).

Зокрема, заявником зазначено про те, що він не був належним чином повідомленим про дати проведення судових засідань, поштові повідомлення з суду не отримував через направлення останніх на неналежні адреси його місця проживання.

До того ж, зазначив про те, що рішення було ухвалено лише на підставі матеріалів та доказів, поданих позивачем, що призвело до неповного з'ясування обставин та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону. Також, вказав на наявність додаткових доказів по справі на підтвердження його позиції, які він би бажав надати в судовому засіданні.

Заявник в судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином про час та день судового засідання, причини неявки не повідомив.

Представник позивач проти задоволення заяви заперечувала, просила суд відмовити у її задоволенні за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, судом встановлено, що вказана цивільна справа надійшла до провадження Голосіївського районного суду м. Києва 12 березня 2013 року.

15 березня 2013 року ухвалою суду відкрито провадження у вказаній справі (а.с. 31).

30 травня 2013 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення, яким частково задоволено вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки за минулий час розмірі 9368,40 грн.,аліменти на утримання доньки в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 березня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 229 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, докази про це.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що судові засідання по даній справі призначались на 04 квітня 2013 року та 30 травня 2013 року, в жодне з яких відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився (а.с. 33, 180).

Позиція останнього щодо направлення поштової кореспонденції на невірну адресу його місця проживання, через що він не був повідомленим про дати судових засідань, судом оцінюється критично через її недоведеність та повне спростування даними матеріалів цивільної справи (а.с. 33, 180).

Крім того, жодного доказу на підтвердження вказаної позиції з боку заявника, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, надано не було, з огляду на що вказана позиція ОСОБА_1, на думку суду, не заслуговує на увагу.

Отже, суд приходить до висновку про те, що умови ухвалення заочного рішення, зазначені у ч. 1 ст. 224 ЦПК України, а саме: 1) неявка відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність поважних причин неявки відповідача; 4) згода позивача, за одночасної наявності яких ухвалюється заочне рішення, в даному випадку були дотримані.

Не з'явившись в судове засідання, відповідач добровільно обмежив себе у використанні передбаченими процесуальними правами на надання суду доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, добровільно виключив свою особисту участь в дослідженні доказів у судовому засіданні. Разом з тим, при ухваленні заочного рішення не було порушено конституційного принципу змагальності процесу, і у відповідача збереглося право на оскарження ухваленого заочного рішення.

Відповідно до ст. 228 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин і докази на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм цивільно-процесуального законодавства вбачається, що заочне рішення може бути скасоване за наявності двох умов: якщо буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання з поважної причини та є докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Між тим, заявником в заяві про перегляд заочного рішення, не було наведено жодного доказу, який би підтвердив поважність причин його неявки в судове засідання та спростував висновки суду, наведені в заочному рішенні і які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи обставини, викладені вище, суд приходить до висновку про те, що підстав для скасування заочного рішення суду від 30 травня 2013 року немає, а тому заява відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 231 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 30 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Пасинок