Рішення № 32780741, 15.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8928/13 15.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

про стягнення 518574,27 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Гаркавенко С.В., довіреність №91/2013/01/28-4 від 28.01.2013;

від відповідача - Турченко Д.Л., довіреність № 64-6459 від 04.10.2012.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення 518574,27 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, з яких: 494416,83 грн. основний борг, 6498,10 грн. інфляційна складова боргу та 17659,34 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510114 від 31.08.2001 позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленої теплової енергії в повному обсязі не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу № 910/8928/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/8928/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 справу № 910/8928/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 910/8928/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 15.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.07.2013 надав пояснення по справі та зазначив, що за бухгалтерськими даними за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 494416,86 грн.

В судовому засіданні 15.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є позивач), як постачальником, та Державним комунальним підприємством Харківського району міста Києва (правонаступником якої є відповідач), як споживачем, укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період оплювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач, в свою чергу, зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (п. 2.3.1 договору).

Так, додатком № 2 до договору (п. п. 9, 10) сторони узгодили, що споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, буд. № 40 В, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001, при цьому договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.п. 4.1, 4.3 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №510114 від 31.08.2001 сторонами не надано, отже він є діючим та приймається судом до уваги.

Укладений сторонами договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а останній отримав теплову енергію за період з 01.12.2010 по 01.04.2013 на загальну суму 2039086,79 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та не заперечується відповідачем.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у період з 01.12.2010 по 01.04.2013 у розмірі 494416,83 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань по поставці теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії доведений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 494416,83 грн. основного боргу, який підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

На підставі даної норми цивільного законодавства позивачем нараховано за період з 10.01.2011 по 01.04.2013 з урахуванням часткових оплат та заявлено до стягнення з відповідача три відсотка річних у розмірі 17659,34 грн. та інфляційні втрати в сумі 6498,10 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляції за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку оплатити спожиту теплову енергію у заявленому позивачем розмірі.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 494416 (чотириста дев'яносто чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 83 коп. - основного боргу, 6498 (шість тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 10 коп. інфляційної складової боргу, 17659 (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 34 коп. 3% річних та 10371 (десять тисяч триста сімдесят одна) грн. 49 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2013.

Суддя Т.В.Васильченко