Ухвала суду № 32780048, 31.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 р.Справа № 820/3416/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Чалого І.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

за участю представника відповідача - Федорова Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 820/3416/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод", в якому просить суд: стягнути з державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" (61034, м. Харків, вул. Цементна, 2, код ЄДРПОУ 07934846, МФО 380009, р/р260043092 у ВАТ "Ерсте Банк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 поверх, к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративного - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 25687,92 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 820/3416/13-а позовні вимоги задоволено.

Державне підприємство "126 Харківський автомобільний ремонтний завод. (надалі відповідач), не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що державне підприємство "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" протягом 2012 року щомісячно не направляло до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіти по формі №3-ПН, а саме відсутні звіти за серпень 2012 року, грудень 2012 року. Отже, зазначена обставина свідчить про те, що відповідач належним чином не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів за формою 3-ПН.

Відповідно до форми 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік (а.с. 5) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" у 2012 році становила 149 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 6 осіб.

З листа Харківського міського центру зайнятості від 15.04.2013 року №03-7573-22/13, встановлено, що протягом 2012 року, центром зайнятості було направлено на підприємство 3 особи з обмеженими фізичними можливостями, однак державне підприємство "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" відмовило у прийнятті їх на роботу (а.с. 37).

Крім того, зі звіту форми 10-ПІ від 18.01.2013 року вбачається, що Відповідач самостійно вказав суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 25688 грн., тим самим визнав свою провину у не додержані норм ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з висновку, що з вини відповідача, який своєчасно не створив робочі місця передбачені нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів, а також не повідомив, шляхом подачі звітів по формі №3-ПН кожного місяця, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про наявність вакансій для осіб з обмеженими фізичними можливостями, інваліди не були направлені до державного підприємства "126 Харківській автомобільний ремонтний завод" для працевлаштування у 2012 році, а ті які були направлені працевлаштовані також не були.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XII від 21.03.1991 року, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 3 ст.20 вищевказаного Закону визначено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст. 18 Закону України №875-XII від 21.03.1991 року забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно.

У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань.

Колегія суддів дійшла висновку, що всупереч викладеним вимогам, відповідач не виконав обов'язок щодо своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду, про що свідчить звіт по формі № 10- ПІ, відповідно до якого у 2012 році інваліди на підприємстві не були працевлаштовані, а отже, відповідачем не виконано норматив 6 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 р. відсутні, оскільки судове рішення прийнято законно та обґрунтовано, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "126 Харківський автомобільний ремонтний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 820/3416/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Чалий І.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2013 р.