Постанова № 32780036, 25.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2231/13-а

25 липня 2013 р. 11год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Дорошенко Н.О. (головуючий), суддів Комшелюк Т.О. Сало А.Б. , за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник Меньков Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу № 337 від 21.05.2013 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю командира військової частини А 1801 підполковника ОСОБА_1.

В обґрунтування позову вказує, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності стало виявлення факту нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону - військова частина А0796. Пункт заправки пальним створений відповідно до наказів командира військової частини А0796 від 25.11.2010 № 457 та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 № 4, якими позивачу як командиру в/ч А1801 була поставлена задача забезпечити наявність на робочому місці відповідної підлеглої посадової особи, оскільки територіально гарнізонний пункт заправки був розміщений у в/ч А1801. В зазначеній частині наказ позивач виконав. Вказує, що він як командир військової частини А1801 не мав ніякого відношення до організації, керівництва та контролю за гарнізонним пунктом заправки військової частини А0796. В його службові обов'язки входили функції з управління підпорядкованою військовою частиною А1801.

Позивач вказує, що виявлений факт відсутності пального, належного підпорядкованій йому військовій частині А1801, на окремому гарнізонному пункті заправки не може ставитись позивачу у вину як командиру військової частини, оскільки він, як і інші командири військових частин, самостійно не мали змоги як підвозити, так і вивозити пальне, а також самостійно здійснювати заправку. Пальне кожної військової частини не було розподілене в окремих резервуарах, що навіть при бажанні унеможливлювало визначити, кому належить наявне пальне і пальне якої військової частини відсутнє. У зв'язку з відсутністю у позивача повноважень контролю над гарнізонним пунктом заправки і фізичного доступу був унеможливлений з його сторони контроль фактичних залишків, і тим паче сприяння нестачам.

Також позивач зазначає, що по факту нестачі пального відкрите кримінальне провадження, повідомлення про підозру позивачу не вручалось. Спірний наказ вважає передчасним, оскільки лише після закінчення досудового розслідування можливо визначити коло підозрюваних осіб в нестачі пального.

Крім цього, позивач зауважує, що ним не допущено порушень ст.16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби України, пп. 3.1.9, 10.3.5, 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300, п.п. 4, 7, 34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748, оскільки керівництво роботою гарнізонного пункту заправки не входило до його обов'язків.

Вважає, що застосування до нього крайнього виду дисциплінарного стягнення при відсутності попередніх дисциплінарних стягнень є необгрунтованим, при цьому не враховано, що позивач прослужив в Збройних Силах України більше 20 років, мав неодноразові заохочення і нагороди, просувався по службі.

Також позивач вказує, що відповідно до п.87-1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, який повідомив про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншим військовослужбовцем, не може бути звільнений з посади або із служби, чи змушений до звільнення або притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з таким повідомленням. Ще 27.02.2013 позивач подав рапорт начальнику Рівненського гарнізону (в/ч А0796), в якому повідомив про підозру у нестачах пального на гарнізонному пункті заправки. Вказані обставини відповідачем не було взято до уваги.

Позивач та представник позивача в судовому адміністративний позов підтримали з наведених у ньому підстав, просили задовольнити повністю.

Відповідач Міністерство оборони України позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.1-6 т.2). Зокрема, пояснив, що під час проходження позивачем служби на посаді командира військової частини А1801 створювались всі умови для належного виконання службових обов'язків. 19.04.2013, з метою уточнення причин та умов, що сприяли виникненню нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами частин Рівненського гарнізону, наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №184 було призначено службове розслідування, яким встановлено, що позивач, будучи військовою посадовою особою - командиром військової частини А1801 виконував свої службові обов'язки не в повному обсязі. Зокрема, позивач в порушення керівних документів правильне зберігання пального та ведення його обліку не організував та не контролював; постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював, книги перевірки стану пального за 2010-2012 роки у військовій частині відсутні; необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав; планові і раптові перевірки пального у підпорядкованій військовій частині не проводив; інвентаризації пального не менше одного разу на місяць не здійснювались, накази про проведення інвентаризації у встановленому порядку не видавались. В порушення п.34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 748 від 03.05.2000, за 2010-2013 роки результати інвентаризації пального були оголошені наказом командира військової частини А1801 лише три рази; результати інвентаризації старшому командиру не доповідались. Про неможливість забезпечити виконання вимог законодавчих актів та покладених на нього обов'язків позивач своєму безпосередньому начальнику не доповідав.

У зв'язку з порушеннями, виявленими службовим розслідування, 21.05.2013 Міністром оборони України був виданий наказ №337 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Представник відповідача зазначає, що наказ Міністра оборони України від 21.05.2013 № 337 відповідає вимогам чинного законодавства, а накладене на позивача дисциплінарне стягнення є таким, що визначене Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, відповідає військовому званню позивача і дисциплінарній владі Міністра оборони України. В задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах України з 01.08.1990. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.06.2010 за № 439 підполковника ОСОБА_1 призначено командиром 8 окремого батальйону матеріального забезпечення 13 армійського корпусу сухопутних військ Збройних Сил України (а.с.57 т.2).

Наказом Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 у зв'язку з виявленням на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону у військовій частині А1801 нестачі пального загальною кількістю 95,708 тонни, чим завдано шкоди Збройним Силам України на суму 1,166 млн.грн., ряд військовослужбовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, пунктом 1 обумовленого наказу за порушення вимог статті 16, абз.16 ст.67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, пунктів 3.1.9, 10.3.5 та 10.3.18 Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за №615/2419 (зі змінами), та пунктів 4, 7 і 34 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 (зі змінами), а саме за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (а.с.81 т.2).

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства оборони України № 337 від 21.05.2013 в частині, що стосується позивача, є правомірним, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що наказами командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 та начальника Рівненського гарнізону №4 від 09.02.2012 на базі військової частини А 1801 створено гарнізонний об'єднаний стаціонарний пункт заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону. Організацію роботи та керівництво службовою діяльністю гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами Рівненського гарнізону покладено на начальника групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами відділу логістики військової частини А0796. З метою забезпечення безперебійної роботи гарнізонного об'єднаного стаціонарного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами командирів військових частин А1671 та А1801 зобов'язано забезпечити наявність на робочих місцях відповідних підлеглих посадових осіб згідно з графіком роботи (а.с.15-17 т.2).

В період з 25 по 26 лютого 2013 року офіцерами відділення виявлення та розслідування корупційних правопорушень у зонах діяльності органів управління Військової служби правопорядку відділу по боротьбі з корупцією Західного територіального управління Військової служби правопорядку майором юстиції Іщенко І.О. та капітаном юстиції Гринчуком А.А., з метою контролю господарської діяльності у військових частинах та перевірки правильності і своєчасності виконання законів, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства оборони України з питань ведення військового (корабельного) господарства, а також контролю проведення інвентаризації, було проведено перевірку служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801.

Результати перевірки служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 відображені в доповіді від 26.02.2013 на ім'я начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку, в якій зазначено, що в ході перевірки із залученням в якості спеціаліста начальника служби пально-мастильних матеріалів військової частини А1519 майора Маляренко Ю.В. було проведено зняття залишків пально-мастильних матеріалів на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801. За результатами зняття залишків пально-мастильних матеріалів поточного забезпечення було встановлено невідповідність кількості фактично наявних пально-мастильних матеріалів обліковим даним військової частини А1801, а саме: автомобільного бензину А-76 на 29533 кг, А-80 - на 1144 кг, А-92 - на 96 кг, А-95 - на 65 кг, дизельного пального «Л-0,2-62» на 32040 кг, «З-0,2-25» - на 10636 кг. (а.с.13-14 т.2).

Наказом командира військової частини А0796 від 27.02.2013 №99, з метою встановлення причин та умов розбіжності в обліку та наявності пально-мастильних матеріалів у військовій частині А1801, призначено службове розслідування, для проведення якого призначено комісію у складі: голова комісії - старший офіцер відділу організації матеріально-технічного забезпечення командного центру штабу військової частини А0796 підполковник Горжий С.С. та членів комісії - старший офіцер відділення організації оперативного забезпечення командного центру штабу військової частини А0796 підполковник Масник С.В., старший офіцер фінансово-економічного відділу військової частини А0796 майор Стрілка В.Я. (а.с.14 т.2).

На підставі наказу командира військової частини А0796 від 01.03.2013 №108 (а.с.46 т.2) в період з 01.03.2013 по 07.03.2013 комісійно проведено перевірку відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801.

За результатами перевірки складено акт №611 від 11.03.2013, яким стверджується, що перевірка фактичної наявності пального проводилась в присутності матеріально відповідальних осіб та членів внутрішньо-перевірочної комісії.

Наявність пального поточного постачання визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310, заводський № 9107006, військовий № 5538 Н9 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована 1991 році заводом-виробником), з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) недостаюча кількість пального доливалась до повного об'єму автоцистерни через паливно-роздавальні колонки КЕД-50-0,25 заводські номери 47 на бензин А-76, 65 - на дизельне паливо ДП-«З-0,2-25» (калібрування паливно-роздавальних колонок проведено в липні 2011 року військовою частиною А1124) через лічильник, з послідуючим відніманням залитої кількості нафтопродукту через паливно-роздавальні колонки від загальної кількості даного сорту нафтопродукту. Наявність бензину А-95 і бензину А-92 перевірялась шляхом заміру висоти наливу метрштоком в бочках БСО-1-2-0, щільності та температури нафтоденсиметрами з послідуючим визначенням кількості пально-мастильних матеріалів в літрах і шляхом множення цієї кількості на заміряну густину продукту визначалась його вага.

Наявність пального недоторканого запасу визначалась шляхом заповнення автоцистерни АЦ-7-4310 заводський № 9107006 військовий № 5538Н9 до повної (ємність цистерни складає 7023л, калібрована в 1991 році заводом-виробником) з послідуючим виміром густини нафтопродукту і множенням цієї кількості на заміряну густину продукту - визначалась його вага. При заповненні автомобільної цистерни меншою кількістю пального від каліброваного об'єму (залишки пального) ця кількість пального викачувалась з автомобільної цистерни в резервуари за допомогою колонки ручної КР-40 через лічильник.

Станом на 04.03.2013 на пункті заправлення всі прибуткові та витратні документи були проведені по книгах обліку служби пального. Виведені залишки.

Наявність води в резервуарах перевірялась за допомогою водочутливої пасти. Під час проведених замірів вода в резервуарах відсутня.

За результатами аналізу облікових даних книг обліку "Наявності та руху матеріальних засобі служби пально-мастильних матеріалів" Ф-27 (інвентарний номер №284, 219) і фактичною наявністю пального на пункті заправлення військової частини А1801 отримано наступні дані щодо поточного забезпечення:

Бензин А-76 - нестача 29925 кг,

Бензин А-92 - нестача 77 кг,

Бензин А-95 - нестача 97 кг,

Бензин А-80 - нестача 1144 кг,

Дизпаливо ДП «З»-0,2-25 - нестача 11047 кг,

Дизпаливо ДП «Л» марки С - нестача 7712 кг,

та недоторканого запасу: бензин А-80 - нестача 86 кг.

Акт перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправлення А1801 підписаний всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами прапорщиком Гуцкал М.Ф., старшим прапорщиком Василюком В.П., прапорщиком Мазурком В.С., які своїми підписами ствердили, що з актом перевірки ознайомлені, претензій до роботи комісії, підрахунків, отриманих результатів не мають (а.с.18-21 т.2).

Відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013 (а.с.21-44 т.2), затвердженого командиром військової частини А0796 25.03.2013, в ході проведення службового розслідування проаналізовано облікові документи служби ПММ, прихідно-розхідні документи фінансової служби, прихідно-розхідні документи по службі пального, акти проведення інвентаризації ПММ військової частини А1801; відібрані пояснення у військовослужбовців та працівників військових частин А1337, А1801, А3395, в обов'язки яких входить організація, контроль за рухом та забезпеченням ПММ, голів та членів внутрішньо-перевірочних комісій за період з 2011 по 2013 роки; вивчено та проаналізовано роботу посадових осіб щодо організації та забезпечення контролю, зберігання, витрати пально-мастильних матеріалів у військових частинах А1801, А1337, А3395; особисто перевірено та засвідчено результати замірів наявності ПММ у паливних ємностях (резервуарах) складу ПММ військової частини А1801.

В ході службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини А1801 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.

Також відповідно до рапорту командира військової частини А1337 від 04 березня 2013 року встановлено, що в ході роботи інвентаризаційної комісії по службі пально-мастильних матеріалів виявлено розбіжність облікових даних відповідно до книги обліку наявності і руху матеріальних засобів служби пально-мастильних матеріалів Ф.27 військової частини А1337 з наявною кількістю пального, отриманого прапорщиком Гуцкалом М.Ф. за чековими вимогами військової частини А1337, яке зберігалось на складі пального військової частини А1801, в кількості всього 13692 кг на загальну суму 175021,25 грн.

Відповідно до висновків, встановлених службовим розслідуванням, вищевказана нестача пального всього 95708 кг на загальну суму 1 166 882,43 грн. виникла в результаті роботи гарнізонного пункту заправки пальним та мастильними матеріалами, створеного відповідно до наказів командира військової частини А0796 №457 від 15.11.2010 та начальника Рівненського гарнізону від 09.02.2012 № 4.

За результатами проведеного службового розслідування комісія прийшла до висновку, що умовами та причинами, що спричинили виникнення нестачі, були, зокрема:

формальний підхід командирів військових частин А1801, А3395, А1337 та їх заступників з тилу - начальників тилу щодо організації, забезпечення роботи, навчання та інструктажу посадових осіб, що входять до складу інвентаризаційних комісій військових частин;

відсутність системності у роботі начальників служб та начальників складів військових складів А1801, А3395, А1337 щодо організації та збереження ОВТ та МТЗ, їх об'єктивного обліку та перевірки фактичної наявності;

неналежна організація бухгалтерського обліку у військових частинах, зокрема А1801, незнання і невиконання працівниками фінансових служб порядку проведення звірок з довольчими службами та бухгалтерією;

незнання командирами військових частин А1801, А3395, А1337 морально-ділових якостей особового складу (матеріально-відповідальних осіб, начальників служб), що здійснюють облік.

Шкода була завдана винними особами під час виконання службових обов'язків.

Заперечень, заяв та клопотань від опитаних в ході службового розслідування осіб військових частин А1801, А3395, А1337 не надходило.

За результатами службового розслідування складено акт №733 від 25.03.2013 (а.с.21-44 т.2), яким запропоновано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абзацу 3 пункту 3.1.3 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство у Збройних Силах України" та наказу Міністра оборони України від 21.06.2007 №363 "Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України", на підставі пункту "д" статті 68 та статті 92 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України клопотати перед Вищим командуванням про накладення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1, владою старшого командира, дисциплінарного стягнення - "Пониження в посаді" (а.с.21-44 т.2).

В ході опрацювання клопотання щодо застосування дисциплінарного стягнення до зазначених в акті №733 від 25.03.2013 військовослужбовців, в тому числі командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1, встановлено, що під час проведення службового розслідування було не в повному обсязі опрацьовано питання ведення військового господарства у військових частина А1801, А3395, А1337, його організації та керівництва ним з боку командирів цих військових частин та виконання обов'язків начальником групи забезпечення пально-мастильними матеріалами тилу військової частини А0796.

У зв'язку з цим наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України №184 від 19.04.2013 призначено службове розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині А1801 (а.с.7 т.2).

За результатами службового розслідування складено акт №2186 від 23.04.2013 (а.с.8-12 т.2), висновками якого встановлено, що командир військової частини А1801 підполковник ОСОБА_1 в порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України не в повному обсязі виконував службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Так, в порушення вимог п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, ОСОБА_1:

вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів, щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства орієнтувався слабо, у повсякденній діяльності керувався ними не постійно;

належним чином не організовував та не контролював ведення обліку, правильне зберігання пального;

постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) пального у військовій частині не здійснював, книги перевірки стану пального за 2010-2012 роки у військовій частині відсутні;

необхідні заходи для боротьби з втратами, нестачами і розкраданням пального не вживав;

в порушення абзацу 16 статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, не менше ніж двічі на рік планові та раптові перевірки пального у військовій частині не проводив;

в порушення п.7 Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 (далі Положення про інвентаризацію), не менше одного разу на місяць інвентаризація пального не здійснювалась, за 2010-2012 роки було проведено лише 9 інвентаризацій;

в порушення п.4 Положення про інвентаризацію та п.10.3.5 Положення про господарчу діяльність накази про проведення інвентаризації пального у військовій частині видавалися нерегулярно, протягом 2010-2012 років було видано лише 5 наказів;

в порушення п.34 Положення про інвентаризацію та п.10.3.18 Положення про господарчу діяльність за період з 2010 по 2913 роки результати інвентаризації пального оголошувались наказом командира військової частини лише три рази;

в порушення п.34 Положення про інвентаризацію результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідались.

За результатами службового розслідування запропоновано, зокрема, за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним (військова частина А1801), клопотати перед вищим командуванням про накладення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю" (а.с.12 т.2).

Довідкою № 1059 від 13.04.2013 Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України внутрішнього аудиту відповідності окремих питань фінансово-господарської діяльності групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та служб пального підпорядкованих військових частин за період з 01.01.2012 по 31.03.2013 встановлено, що за результатами аудиту діяльність групи забезпечення пальним та мастильними матеріалами тилу військової частини А0796 та служб пального підпорядкованих військових частин щодо організації забезпечення матеріальними засобами номенклатури служби пального відповідає негативній оцінці (а.с.47-53 т.2).

Відповідно до витягу з протоколу № 7 від 22.03.2012 засідання постійно діючої атестаційної комісії Сухопутних військ Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, доцільно звільнити з лав Збройних Сил України за службовою невідповідністю (а.с.131 т.2).

Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.04.2013 № 198 "Про результати проведення службового розслідування за фактом розбіжності в обліку та фактичної наявності пального у військовій частині" наказано за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному пункті заправки пальним, клопотати перед вищим командуванням про накладення дисциплінарного стягнення на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1 - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (а.с.90-91 т.2).

Наказом Міністерства оборони України №337 від 21.05.2013 за неналежне виконання службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, на командира військової частини А1801 підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (а.с.81 т.2).

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, суд враховує, що відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут) визначені загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Статтями 29, 30 Статуту визначено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.

Відповідно до статті 31 Статуту начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Відповідно до статті 58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання та військову дисципліну.

Кожний командир відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до абз.16 ст.67 Статуту командир полку зобов'язаний не менше ніж двічі на рік проводити огляд, планові та раптові перевірки наявності, стану, збереження і правильного використання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального, інших матеріальних засобів, їх бойової готовності з оголошенням результатів перевірок наказом по військовій частині (командирові корабля не менше ніж один раз на два місяці проводити огляд корабля, не менше ніж один раз на місяць - огляд озброєння, боєприпасів і технічних засобів, здійснювати щоденний обхід корабля), при виявленні фактів нестач (втрати), надлишків, псування, розкрадання майна призначати розслідування.

Відповідно до п. 2.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №300 від 16.07.1997 (далі - Положення №300 від 16.07.1997) командир військової частини (з'єднання) організовує військове (корабельне) господарство та керує ним. Керівництво він здійснює особисто, через штаб, своїх заступників, начальників родів військ та служб.

Згідно з п. 2.4 Положення №300 від 16.07.1997 організація та ведення військового (корабельного) господарства (господарська діяльність) включає, зокрема:

планування та організацію роботи служб, підрозділів та об'єктів господарського, технічного і медичного призначення, а також безперервне управління та здійснення контролю за цією роботою;

витребування, одержання, підвезення, зберігання, видачу та витрату матеріальних засобів і коштів;

ведення діловодства, обліку і звітності за всіма видами матеріальних засобів та інші питання забезпечення різноманітної діяльності військових частин (з'єднань).

Підпунктом 3.1.9 пункту 3.1 Положення №300 від 16.07.1997 встановлено, що усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні:

знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності;

організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі);

організовувати проведення (у встановлені терміни) перевірок та документальних ревізій господарської діяльності, а також інвентаризацію матеріальних засобів у підпорядкованих службах (службі);

впроваджувати механізацію вантажно-розвантажувальних та інших робіт, а також перевезення вантажів у контейнерах, на піддонах та у пакетах, здійснювати контроль за утриманням засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

Відповідно до пп.10.3.5 п.10.3 Положення №300 від 16.07.1997 інвентаризація матеріальних засобів і перевірка господарської діяльності військової частини (з'єднання) проводиться за наказом (розпорядженням) командира військової частини (з'єднання), а також вищих командирів (начальників):

командиром військової частини (з'єднання) - особисто, через штаб, уповноважених ним осіб і внутрішню перевірочну комісію;

заступниками командира військової частини (з'єднання), начальниками родів військ і служб, командирами підрозділів - особисто;

вищими командирами (начальниками) - особисто та через уповноважених ними осіб.

Відповідно до пп.10.3.18 п.10.3 Положення №300 від 16.07.1997 результати інвентаризації (перевірки господарської діяльності, документальної ревізії) оголошуються у наказі командира військової частини (з'єднання), де зазначаються позитивні сторони роботи, виявлені недоліки і заходи щодо їх усунення.

Контроль за виконанням пропозицій згідно з актом перевірки господарської діяльності (інвентаризації, документальної ревізії) здійснює командир (начальник), який призначив перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію).

За результатами перевірки (інвентаризації, документальної ревізії) головою внутрішньої перевірочної комісії або особою, яка здійснювала перевірку (інвентаризацію, документальну ревізію), проводиться розбір з детальним аналізом позитивних сторін діяльності військової частини (з'єднання) або окремої служби, виявлених недоліків, причин їх виникнення і пропозицій щодо усунення цих недоліків.

Пунктом 4 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №748 від 03.05.2000 (далі - Положення №748 від 03.05.2000) інвентаризація військового майна у військовій частині проводиться як планова, так і позапланова - у разі перевірки результатів господарської діяльності і документальної ревізії та в інших випадках, коли необхідно встановити наявність військового майна.

Відповідно до п.7 Положення №748 від 03.05.2000 планова інвентаризація пального, інших пально-мастильних матеріалів і спеціальних рідин проводиться не менше одного разу на місяць.

Відповідно до п.34 Положення №748 від 03.05.2000 командир (начальник) військової частини видає за результатами інвентаризації наказ і доповідає про них вищестоящому командиру (начальнику).

Дослідженими судом доказами стверджується, що підполковник ОСОБА_1 планові та раптові перевірки пального у військовій частині не проводив; не здійснював інвентаризацію пального в строки, передбачені нормативно-правовими актами України, а саме за 2010-2012 роки було проведено лише 9 інвентаризацій; протягом 2010-2012 років було видано лише п'ять наказів на проведення інвентаризації пального у військовій частині; за 2010-2013 результати інвентаризації пального оголошувалися лише три рази; результати інвентаризації старшому командиру (начальнику) не доповідалися. Вказані обставини підтверджуються довідкою №139 від 20.04.2013 (а.с.65-66) та не спростовані позивачем.

Крім цього, судом встановлено формальний підхід позивача як командира військової частини А1801 до проведення інвентаризацій та оформлення їх результатів, про що свідчить та обставина, що відповідно до наявних в матеріалах справи актів інвентаризацій, у тому числі й інвентаризації за 2012 рік, не встановлено нестач чи надлишків пально-мастильних матеріалів, в той час як при проведенні фактичної перевірки наявності пального на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 в лютому та березні 2013 року уповноваженими особами виявлено її істотну невідповідність з обліковими даними.

Покликання позивача на неможливість проведення ним фактичної перевірки наявності пального на гарнізонному об'єднаному пункті заправки у зв'язку з його не підпорядкуванням командиру військової частини А1801 суд вважає необгрунтованим та відхиляє, позаяк судом достовірно встановлено і сторонами визнається, що гарнізонний пункт заправки був розташований на базі складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801, при цьому все пальне, яке надходило на гарнізонний пункт заправки для військових частин Рівненського гарнізону, й тому числі й для військової частини А1801, зберігалося в загальних резервуарах за видами пального, про що позивачу як командиру військової частини А1801 було достовірно відомо. Перевірити фактичну наявність пального, належного військовій частині А1801, можливо шляхом проведення відповідних замірів та співставлення їх результатів з обліковими даними всіх військових частин Рівненського гарнізону, належне яким пальне зберігалося гарнізонному пункті заправки на складі ПММ військової частини А1801. Разом з тим, позивач об'єктивне проведення перевірки фактичної наявності пального, належного підпорядкованій йому військовій частині, не забезпечив та не встановив його достовірних даних. До вищого командира з рапортом щодо неможливості виконання покладених на нього обов'язків, у тому числі й щодо неможливості проведення інвентаризації пально-мастильних матеріалів, позивач не звертався, будь-які достовірні докази на підтвердження зворотного позивачем суду не надані.

За встановлених обставин, суд вважає, що неналежне виконання позивачем службових обов'язків щодо ведення військового господарства та відсутність контролю за проведенням інвентаризації військового майна, що призвело до створення передумов до виникнення нестачі пального на гарнізонному об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним та мастильними матеріалами військових частин Рівненського гарнізону, - підтверджене належними та допустимими доказами.

Також суд враховує, що відповідно до статті 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність військовослужбовців Збройних Сил України передбачена зокрема, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту, військовою дисципліною є бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Обов'язки кожного військовослужбовця визначені статтею 4 Дисциплінарного статуту до яких відносяться, зокрема, додержання Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів тощо.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Підставами для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначеними статтею 45 Дисциплінарного статуту, є невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Отже, встановлений факт порушення військовослужбовцем військової дисципліни, факт неналежного виконання службових обов'язків є визначеною законом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а відтак доводи сторони позивача щодо не завершення досудового розслідування в кримінальній справі не можуть слугувати підставою для висновку щодо передчасності чи неправомірності притягнення порушника до дисциплінарної відповідальності.

Пунктом "є" статті 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на молодших та старших офіцерів (до яких відноситься позивач) може бути накладене таке дисциплінарне стягнення, як "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Статтею 12 Дисциплінарного статуту Міністру оборони України надано право користуватись дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту та накладати на підлеглих офіцерів таке дисциплінарне стягнення, як "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю".

Статтею 92 Дисциплінарного статуту визначено, що якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для покарання військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.

Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту, про накладені дисциплінарні стягнення офіцерському складу оголошується особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військове звання не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, характеристику позивача за попередній період служби. Вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідність відповідає характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

Суд критично оцінює покликання позивача на те, що він 27.03.2013 подавав рапорт начальнику Рівненського гарнізону про підозру у нестачі пального на гарнізонному пункті заправки, а тому він не може бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності в силу п.87-1 Дисциплінарного статуту. При цьому суд враховує, що, як встановлено в судовому засіданні, факт нестачі пального на гарнізонному пункті заправки було виявлено не у зв'язку зі зверненням позивача з обумовленим рапортом до вищого командира, а внаслідок перевірки, проведеної 25-26 лютого 2013 року офіцерами військової служби правопорядку на складі пально-мастильних матеріалів військової частини А1801.

В силу вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно зі статтею 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що при прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб та при дотриманні процедури, що передбачені чинним законодавством України, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи. Доводи позивача не свідчать про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень та не дають суду підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в позові до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу № 337 від 21.05.2013 в частині накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю командира військової частини А 1801 підполковника ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий cуддя Дорошенко Н.О.

Судді Комшелюк Т.О.

Сало А.Б.