Постанова № 32779678, 31.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 р. Справа № 804/5149/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників: позивача - Домрачева Є.М., Материнського Є.С., відповідача - Димарьової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-МЕДІКА»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАММА-МЕДІКА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.03.2013р. №0000352200 про нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 704252 грн. 50 коп., та податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 15.03.2013 року №0000372200 про нарахування грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 345210 грн. 75 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за наслідками проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «ГАММА-МЕДІКА» та на підставі акта цієї перевірки із урахуванням рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000352200, яким визначено податкове зобов'язання позивача (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 704252 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року №0000372200, яким визначено податкове зобов'язання позивача (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість у розмірі 345210 грн. 75 коп. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є незаконними, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки посадовими особами податкового органу неправильно нараховано та визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Також вважає, що відповідачем порушено п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України, оскільки не було враховано той факт, що первинні документи позивача за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 роек були вилучені правоохоронними органами та в період проведення перевірки перебували в якості речових доказів по кримінальній справі в Головному слідчому управлінні МВС України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити з підстав аналогічних викладеним в запереченні проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 10.09.2012 року по 21.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-МЕДІКА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

За результатами вищевказаної перевірки відповідачем було складено акт від 28.09.2012 року №3013/226/30443475, яким встановлено порушення вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334-94/ВР, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

07.02.2013 року Державною податковою службою у Дніпропетровській області прийнято рішення вих. №594/10/10-25, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 324641 грн. (основний платіж 259713 грн., штрафні санкції 64928грн.) та скасовано в частині 2 грн. штрафних санкцій, застосованих на збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта та з урахуванням рішення Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 07.02.2013 року вих. №594/10/10-25 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було прийнято згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.2 ст.123 ПК України податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000352200 від 15.03.2013 року у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток підприємств за основним платежем 593761 грн., за штрафними санкціями 110491 грн. 50 коп., на загальну суму 704252 грн. 50 коп., застосованих за порушення п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334-94/ВР (зі змінами та доповненнями); та згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.2 ст.123 ПК України податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000372200 від 15.03.2013р. у зв'язку з чим збільшено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 277014 грн., за штрафними санкціями 68196 грн. 75 коп., на загальну суму 345210 грн. 75 коп., застосованих за порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Суд не може погодитися з такими рішеннями податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 22.03.2012 року позивачем був направлений лист вих.№19 від 20.03.2012 року, в якому останній повідомив відповідача про те, що первинні документи позивача за останні три роки було викрадено.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи позивача були вилучені та на момент проведення відповідачем перевірки знаходились в якості речових доказів по кримінальній справі №24-349 в Головному слідчому управлінні МВС України, що підтверджується листом ГСУ МВС України від 29.08.2012 року вих.№13/6/2/349/1/-15.

Згідно із п. 44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно із п.85.9. ст.85 Податкового кодексу України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, суд вважає, що відповідачем не враховано повідомлення позивача про викрадення первинних документів та норму податкового законодавства щодо витребування у правоохоронних органів відповідних первинних документів, внаслідок чого розпочата відповідачем перевірка не була перенесена до дати отримання відповідних документів від правоохоронних органів.

Окрім цього судом враховано той факт, що оригінали первинних документів за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року до перевірки не надавались. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було визначено суми податкових зобов'язань за вказаний період.

Відповідно до п.135.2. ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.п. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 3.1. статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно із п.4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно із п.188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи, та вимоги законодавства, суд вважає, що визначення сум податкових зобов'язань за відсутності первинних документів суперечить вимогам наведених норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 55.1. статті 55 податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до п. 56.1. статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000352200 від 15.03.2013 року та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000372200 від 15.03.2013року підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним документально підтверджені судові витрати.

Як підтверджується матеріалами справи, судові витрати позивача складають 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність присудження з Державного бюджету України позивачу документально підтверджених судових витрат в сумі 2294 грн.

Керуючись статтями 70,71,94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-МЕДІКА - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 15.03.2013 року № 0000352200, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств за основним платежем 593761 грн., за штрафними санкціями 110491 грн. 50 коп., на загальну суму 704252 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 15.03.2013 року № 0000372200, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 277014 грн., за штрафними санкціями 68196 грн. 75 коп., на загальну суму 345210 грн. 75 коп.

Присудити з Державного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАММА-МЕДІКА» документально підтверджені судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 17.06. 2013 року.

Суддя М.В. Дєєв