Постанова № 32779655, 25.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. Справа № 804/4416/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 48953 грн.46 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг по орендній платі за землю на загальну суму 48953 грн. 46 коп., який виник за період з березня 2011 року по грудень 2012 року, внаслідок несплати податкових зобов'язань в деклараціях з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації. У зв'язку з тим, що відповідачем вказана сума у встановлені терміни не сплачена, у відповідача виникла заборгованість на вказану суму, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на письмові заперечення надані суду, у яких зазначено, що відповідачем була подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у якій було самостійно визначено податкове зобов'язання на 2011 рік в сумі 26609 грн. 16 коп. Станом на 01.01.2012 року податкове зобов'язання сплачено не було. Проте, відповідач вважає, що у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу, оскільки відповідачем не була надіслана позивачу податкова вимога на підставі норм Податкового кодексу України. У зв'язку з вищевикладеним, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

За таких обставин, у відповідності до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 29.12.2006 року та перебуває на обліку як платник податків у Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України, на землекористувачів покладено обов'язок своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України).

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченою ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

09.10.2012 року Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової інспекції була проведена камеральна перевірка податкової звітності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки № 2915/1702/НОМЕР_1. Під час вказаної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не своєчасно надано податкову декларацію з плати з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2012 рік.

Відповідно до приписів п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0013411702 від 24.10.2012 року, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в сумі 170 грн.

В добровільному порядку штрафні санкції відповідачем сплачені не були.

Крім того, пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем були подані податкові декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в яких самостійно визначені податкові зобов'язання на 2011 рік та 2012 рік: № 3707 від 28.01.2011 року та № 3545 від 28.02.2012 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем податкові зобов'язання, визначені у податкових деклараціях сплачені не були, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 48783 грн. 46 коп.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача по сплаті самостійно визначеного податкового зобов'язання згідно декларацій та штрафних санкцій складає 48953 грн. 46 коп.

Відповідач зауважує на тому, що у позивача не виникло право на стягнення податкового боргу, оскільки відповідачем не була надіслана позивачу податкова вимога на підставі норм Податкового кодексу України. Суд вважає вищевказане твердження відповідача помилковим, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідачу була надіслана перша податкова вимога №1/1031 від 05.08.2010 року та друга податкова вимога № 2/1225 від 06.09.2010 року, які отримані особисто відповідачем, про що свідчить підпис в графі про отримання.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 названого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

При цьому, підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений порядок надіслання першої та другої податкових вимог.

Згідно пп.6.3.2 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент спірних правовідносин) не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу після направлення контролюючим органом платнику податку другої податкової вимоги.

Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тобто, друга податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

01.01.2011 року вступив у законну сили Податковий кодекс України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Разом з цим, у підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Таким чином, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг -із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого.

При цьому, позивач не повинен подавати до суду докази, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Суд звертає увагу на те, що за відповідачем рахується безперервний податковий борг за весь час з моменту надсилання податкових вимог, про що свідчить долучені до матеріалів справи роздруківки зворотного боку облікової картки. У зв'язку з цим, суд доходить висновку, що позивач не має повноважень надсилати нову вимогу.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що у позивача наявні правові підстави для стягнення податкового боргу з позивача.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 122, 128, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету (р/р 33214815700024, код платежу 13050500, одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) податковий борг в сумі 48953 грн. 46 коп. (сорок вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 25.04.13 року СуддяМ.В. Дєєв М.В.Дєєв