Рішення № 32779562, 30.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Попович Т.М.

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Козаку І.С.

за участю:

представника позивача Чмірьової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3, 1957 року народження, на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 06 червня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2012 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості.

Зазначало, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Посилаючись на те, що надані комунальні послуги відповідачі не сплачують, внаслідок чого станом на 01 травня 2012 року у них виникла заборгованість в сумі 23 882,91 грн., просило стягнути зазначену заборгованість за житлово-комунальні послуги солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з урахуванням відповідно до ст. 625 ЦК України індексу інфляції в сумі 20 061,64 грн. та трьох процентів річних в сумі 3 835,66 грн., всього 47 780,21 грн. (а.с. 2-3).

Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 06 червня 2013 року позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період до 01 червня 2009 року - по 3 161,53 грн. з кожного, приріст інфляції - по 1 351,64 грн. з кожного, три проценти річних - по 295,13 грн. з кожного.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2009 року по 01 травня 2012 року - по 2 809,20 грн. з кожного, приріст інфляції - по 144,32 грн. з кожного, три проценти річних - по 107,10 грн. з кожного та судовий збір - по 26,83 грн. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 79-86).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, 1957 року народження, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 104-106).

В судове засідання апеляційного суду відповідачі ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (форма № 119) про вручення їм 25 липня 2013 року повісток про явку до суду 30 липня 2013 року (а.с. 148-154). Всі відповідачі надіслали до апеляційного суду заяви про розгляд справи у їх відсутність (а.с. 143-146).

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Представник позивача - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Чмірьова Л.С., яка діє на підставі довіреності цієї юридичної особи від 22 січня 2013 року реєстраційний номер 375-13 «Д» (а.с. 113), проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Чмірьової Л.С., дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_3 підлягає задовленню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав:

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами комунальних послуг, що надаються позивачем. Відповідач ОСОБА_2 в квартирі не зареєстрована, але є співвласником цієї квартири, а тому також є належним відповідачем по справі. Заборгованість відповідачів за комунальні послуги з опалення, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення станом на 01 травня 2012 року складає 23 882,19 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 подала заяву про застосування позовної давності, з неї заборгованість підлягає стягненню лише в межах строку позовної давності за період з червня 2009 року по квітень 2012 року включно, з інших відповідачів, які заяви про застосування позовної давності не подавали, заборгованість підлягає стягненню за весь період.

З такими висновками суду погодитися не можливо, до них суд першої інстанції дійшов порушивши норми матеріального права, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, її чоловік ОСОБА_3, 1957 року народження, та їх син ОСОБА_4, 1986 року народження, є співвласниками квартири АДРЕСА_1. На підставі свідоцтва на право власності на житло № 259 від 06 травня 1996 року кожному з них належить 1/3 частка квартири (а.с. 30).

Згідно довідки ЦЖКГ Миронівської ТЕС ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 17 липня 2013 року № 365 в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі були зареєстровані: ОСОБА_2, 1958 року народження, та її чоловік ОСОБА_3, 1957 року народження, - з 31 жовтня 1989 року по 28 жовтня 2008 року; ОСОБА_3, 1978 року народження, - з 11 жовтня 1996 року по теперішній час; ОСОБА_4, 1986 року народження, - з 26 вересня 2002 року по теперішній час (а.с. 124).

Згідно витягу з особового рахунку № НОМЕР_1, що відкритий ЦЖКГ Миронівської ТЕС ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на квартиру АДРЕСА_1, заборгованість по цій квартирі за послуги з опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення станом на 01 травня 2012 року складає 23 882,91 грн. Така утворилася за період з 2006 року та станом на 01 січня 2007 року складала 3 313,75 грн. (а.с. 4-5). Згідно довідки ЦЖКГ Миронівської ТЕС ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 17 липня 2013 року оборотні відомості за 2006 рік за спливом терміну зберігання списані та знищені, тому заборгованість за 2006 рік не розшифрована (а.с. 142).

Відповідачі не оспорюють той факт, що послуги з опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення у квартиру АДРЕСА_1 надає позивач.

Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

З матеріалів справи встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення між позивачем та відповідачами не укладався, тому плату за ці послуги відповідачі зобов'язані були вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Ці строки оплати послуг наданих в період по квітень 2012 року включно сплинули, заборгованість відповідачів за цей період складає 23 882,91 грн. і відповідачами фактично не оспорюється.

З особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що зазначена заборгованість виникла внаслідок того, що починаючи з 01 січня 2007 року відповідачі надані їм послуги взагалі не оплачували.

Як вбачається з особового рахунку № НОМЕР_1, плата за послуги з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення відповідачам нараховується згідно з нормативами (нормами) споживання: в період по жовтень 2008 року включно - на чотирьох членів сім'ї, з листопада 2008 року по квітень 2012 року - на двох членів сім'ї.

Згідно довідки ЦЖКГ Миронівської ТЕС від 17 липня 2013 року № 365 в квартирі АДРЕСА_1 по 28 жовтня 2008 року були зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4 З 29 жовтня 2008 року по теперішній час в квартирі зареєстровані лише відповідачі ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4 (а.с. 124), тобто з листопада 2008 року комунальні послуги позивачем нараховуються на двох членів сім'ї - ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4

Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 64, ст. 156 ЖК України та ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги (в їх розумінні відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») зобов'язані сплачувати споживачі, тобто по цій справі в період до жовтня 2008 року - всі четверо відповідачів, які несуть солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з договору про надання комунальних послуг, а в період з листопада 2008 року по квітень 2012 року - відповідачі ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4, які зареєстровані та мешкають в квартирі.

Комунальні послуги, які надає відповідачам позивач, а саме, з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, опалення не є послугами з утримання майна, а тому висновок суду, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1957 року народження, які з 29 жовтня 2008 року в спірній квартирі не мешкають, зобов'язані їх сплачувати, як співвласники цієї квартири, не ґрунтується на законі. В розумінні ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 1957 року народження, які з 29 жовтня 2008 року в спірній квартирі не мешкають, не є споживачами цих послуг, плата за ці послуги в період з листопада 2008 року по квітень 2012 року на них не нараховувалася і відповідно вони не зобов'язані сплачувати послуги, плата за які нараховувалася лише на тих членів сім'ї, які зареєстровані в квартирі.

Враховуючи зазначене, солідарну майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору про надання комунальних послуг, за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно несуть всі четверо відповідачів, а за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року - лише відповідачі ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4, які зареєстровані, мешкають в квартирі та споживають ці послуги по теперішній час. Згідно виписки з особового рахунку заборгованість за комунальні послуги за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно складає 9 746,12 грн., за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно - 14 136,79 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про солідарну відповідальність всіх відповідачів є обґрунтованими. Суд першої інстанції в мотивувальній частині судового рішення допустив протиріччя: зазначивши, що відповідачі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати комунальних послуг, здійснив розрахунок та стягнув заборгованість в частках з кожного з відповідачів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при звернені до суду з цим позовом позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення заборгованості за комунальні послуги за період до 01 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З цим позовом до суду позивач звернувся 07 вересня 2012 року відповідно до частини 3 ст. 118 ЦПК України після скасування 12 липня 2012 року за заявою боржника ОСОБА_2 судового наказу від 15 червня 2012 року про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 цієї ж заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в розмірі 47 780,21 грн. З заявою по видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за комунальні послуги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до суду 12 червня 2012 року (а.с. 6, а.с. 76), що перервало строк позовної давності.

Враховуючи, що заборгованість за комунальні послуги, що є предметом позову, виникла в період з 2006 року по квітень 2012 року, в цей період відповідачі жодного платежу не здійснювали, на час звернення ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» 12 червня 2012 року до суду з заявою про видачу судового наказу і відповідно на час звернення до суду з цим позовом був пропущений трирічний строк позовної давності для стягнення заборгованості за період з 2006 року по травень 2009 року включно.

Будь-яких доказів того, що в період з 2006 року по 01 червня 2009 року відповідачі вчиняли будь-які дії, що свідчать про визнання ними свого боргу, позивачем суду не надано.

Відповідно до частини 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Посилання позивача на те, що строк ним пропущено з поважних причин, а саме, у зв'язку з тим, що ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» певний час не зверталося до суду, щоб не піддавати відповідачів додатковій відповідальності у вигляді трьох процентів річних та індексу інфляції, сподівалось на добросовісність відповідачів (а.с. 75), є необґрунтованими. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин, і факт пропуску ним строку позовної давності в апеляційному порядку позивачем не оскаржується.

Відповідно до частини 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, з заявою про застосування строку позовної давності до суду звернулася лише відповідач ОСОБА_2 Про застосування строку позовної давності вона заявила в запереченнях проти позову (а.с. 20-21), інші відповідачі заяв про застосування строку позовної давності не заявляли, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування строку позовної давності лише щодо відповідача ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про те, що всі відповідачі несуть солідарну відповідальність щодо зобов'язань з оплати комунальних послуг, а тому суд зобов'язаний був застосувати позовну давність до всіх відповідачів, не грунтуються на законі. Частина 3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування цього правового інституту лише за заявою сторони. Заява про застосування позовної давності одного з відповідачів, не поширюється на позовні вимоги до інших відповідачів, в тому числі і при солідарній відповідальності. Суд повинен відмовити у задоволенні позову до відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності, за наявності заяви про пропуск позовної давності іншого відповідача, якщо виходячи з характеру спірних правовідносин, вимоги позивача не можуть бути задоволені (повністю або в частині) лише за рахунок відповідача, який не заявляв про застосування позовної давності (наприклад у випадку подання позову про витребування неподільної речі, яка знаходиться в спільній власності декількох осіб). По цій справі вимоги позивача можуть бути частково задоволені за рахунок відповідачів, які не заявляли про застосування позовної давності.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, що суд зобов'язаний був у разі їх неявки у судове засідання постановити заочне рішення, проте постановив звичайне рішення, що порушує їх право на застосування позовної давності, також є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно матеріалів справи всі відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями (форма № 119) про вручення їм судових повісток про явку до суду (а.с. 16-19, а.с. 58-61, а.с. 67-71). Відповідачі причини своїх неявок у судові засідання суду не повідомили і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вони не з'явилися у судове засідання без поважних причин. Лише відповідач ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 20-21).

Наявність клопотання відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи за її відсутності виключає заочний розгляд справи, оскільки у разі надходження від відповідача (чи одного з них) заяви про розгляд справи у його відсутності суд не вправі ухвалювати заочне рішення, що випливає зі змісту ст. 169 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язана нести відповідальність по оплаті комунальних послуг лише в період по жовтень 2008 року включно, коли вона мешкала в квартирі, що заборгованість за цей період утворилася поза межами строку позовної давності, яку ОСОБА_2 просила застосувати, підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги за цей період через пропуск строку позовної давності не має. В період з листопада 2008 рку по квітень 2012 року відповідач ОСОБА_2 в квартирі не мешкала, не була споживачем комунальних послуг, плата за комунальні послуги на неї за нормами споживання не нараховувалася, а тому підстав для стягнення з неї заборгованості за комунальні послуги за цей період також не має.

Враховуючи, що заборгованість за комунальні послуги за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно складає 9 746,12 грн., солідарну відповідальність за зобов'язаннями по оплаті комунальних послуг в цей період несуть всі четверо відповідачів. Відповідач ОСОБА_2 заявила про застосування позовної давності і її частка в заборгованості може бути визначена та складає 2 436,53 грн. (1/4 частка від 9 746,12 грн.). Решта заборгованості, яка складає 7 309,59 грн. (9 746,12 - 2 436,53) підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, які не заявляли про застосування позовної давності.

Заборгованість за комунальні послуги за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно складає 14 136,79 грн., яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4, які в цей період були зареєстровані, мешкали в квартирі та споживали ці послуги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 про те, що ст. 625 ЦК України не розповсюджується на правовідносини, які випливають з оплати комунальних послуг, не ґрунтуються на законі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

Згідно з частиною 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом частини 1 ст. 901, частини 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 червня 2012 року № 6-68цс12, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судове рішення є обов'язковими для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що комунальні платежі є щомісячними нарахуваннями, а тому розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних повинні здійснюватися на суму кожного щомісячного платежу за кількість днів прострочення, починаючи відповідно до п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Індекс інфляції на заборгованість за період з 2006 року по жовтень 2008 року включно станом на 07 травня 2012 року (саме на цю дату позивачем здійснено розрахунок та заявлені позовні вимоги) складає 6 619,63 грн. та три проценти річних за цей період - 1 396,30 грн.

місяць та рік нарахо -

вано оплата індекс інфляції

на 07 травня 2012 року сума інфляції 3% річних

на 07 травня

2012 року

3 313,75 1,831 2 753,73 526,75

січень 2007 523,69 1,820 429,43 81,91

лютий 2007 757,92 1,816 618,46 116,80

березень 2007 757,92 1,816 618,46 114,87

квітень 2007 75,84 1,805 61,05 11,31

травень 2007 75,65 1,766 57,95 11,09

червень 2007 75,84 1,742 56,27 10,93

липень 2007 75,84 1,732 55,51 10,73

серпень 2007 75,84 1,694 52,63 10,54

вересень 2007 75,84 1,647 49,07 10,35

жовтень 2007 163,60 1,611 99,96 21,92

листопад 2007 667,69 1,578 385,92 87,81

грудень 2007 580,89 1,533 309,61 74,91

січень 2008 677,87 1,493 334,19 85,69

лютий 2008 656,84 1,438 287,70 81,47

березень 2008 600,29 1,395 237,11 72,92

квітень 2008 135,77 1,377 51,19 16,16

травень 2008 75,84 1.366 27,76 8,83

червень 2008 75,84 1,373 28,29 8,65

липень 2008 75,84 1,375 28,44 8,45

серпень 2008 75,84 1,360 27,30 8,26

вересень 2008 75,84 1,337 25,56 8,07

жовтень 2008 75,84 1,317 24,04 7,88

всього 6619,63 грн 1396,30 грн.

Зі спливом позовної давності за вимогою про сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів та сум інфляційних нарахувань згідно із ст. 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу), а тому підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2, яка заявила про застосування строку позовної давності, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, які нараховані на заборгованість за період по жовтень 2008 року включно, не має. За вирахуванням частки відповідача ОСОБА_2, яка складає 1/4, інфляційні нарахування та три проценти річних, нараховані на заборгованість за період по жовтень 2008 року включно, підлягають стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, а саме: інфляційні нарахування у сумі 4 964,72 грн. (6 619,63 : 4 х 3), три проценти річних - 1 047,23 грн. (1 396,30 : 4 х 3)

Індекс інфляції на заборгованість за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно станом на 07 травня 2012 року (саме на цю дату позивачем здійснено розрахунок та заявлено позовні вимоги) складає 1 208,01 грн. та три проценти річних - 663,78 грн., які підлягають стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4

місяць та рік нараховано оплата індекс інфляції

на 07 травня 2012 року сума інфляції 3% річних

на 07 травня 2012 року

листопад 2008 563,71 1,290 163,48 57,17

грудень 2008 544,98 1,254 138,42 53,89

січень 2009 544,98 1,235 128,07 52,50

лютий 2009 463,78 1,218 101,10 43,61

березень 2009 562,47 1,207 116,43 51,45

квітень 2009 182,17 1,201 36,62 16,22

травень 2009 37,92 1,188 7,13 3,28

червень 2009 37,92 1,189 7,17 3,19

липень 2009 37,92 1,192 7,28 3,09

серпень 2009 37,92 1,182 6,90 2,99

вересень 2009 37,92 1,172 6,52 2,90

жовтень 2009 37,92 1,159 6,03 2,80

листопад 2009 417,46 1,149 62,20 29,82

грудень 2009 579,91 1,128 74,23 39,94

січень 2010 579,91 1,107 62,05 38,46

лютий 2010 579,91 1,107 62,05 37,13

березень 2010 579,91 1,101 58.57 35,65

квітень 2010 146,45 1,107 15,67 8,64

травень 2010 37,92 1,112 4,25 2,14

червень 2010 37,92 1,114 4,32 2,05

липень 2010 37,92 1,101 3,83 1,95

серпень 2010 37,92 1,070 2,65 1,85

вересень 2010 37,92 1,065 2,46 1,76

жовтень 2010 376,56 1,061 22,97 16,53

листопад 2010 599,67 1,053 31,78 24,84

грудень 2010 600,41 1,043 25,82 23,34

січень 2011 600,41 1,033 19,81 21,81

лютий 2011 579,43 1,019 11,01 19,72

березень 2011 617,61 1,006 3,71 19,44

квітень 2011 421,52 0,998 12,23

травень 2011 83,18 0,994 2,20

червень 2011 83,18 1,007 0,58 2,00

липень 2011 83,18 1,011 0,91 1,78

серпень 2011 83,18 1,010 0,83 1,57

вересень 2011 83,17 1,010 0,83 1,37

жовтень 2011341,451,0093,074,74

листопад 2011617,611,0074,327,06

грудень 2011617,561,0053,095,48

січень 2012617,561,0031,853,91

лютий 2012617,601,0002,44

березень 2012600,361,0000,84

квітень 2012350,391,0000,00

всього1 208,01663,78

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що індекс інфляції та три проценти річних, що передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю природою є неустойкою, що згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги до 01 січня 2011 року було заборонено, є необґрунтованими, оскільки норма частини 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, який не є неустойкою, тобто пенею.

Враховуючи зазначене, рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 06 червня 2013 року підлягає зміні, а саме: заборгованість за житлово-комунальні послуги за період по жовтень 2008 року включно в розмірі 7 309,59 грн., індекс інфляції в розмірі 4 964,72 грн. та три проценти річних в розмірі 1 047,23 грн. підлягає стягненню солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, 1986 року народження, а за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно в розмірі 14 136,79 грн., індекс інфляції в розмірі 1 208,01 грн. та три проценти річних в розмірі 663,78 грн. солідарно з відповідачів ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період по жовтень 2008 року включно слід відмовити за пропуском строку позовної давності, а за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно - за їх необґрунтованістю.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір з позовних вимог майнового характеру у сумі 107,30 грн (а.с. 1) та 107,30 грн. при подачі заяви про видачу судового наказу (а.с. 6), всього 214,60 грн.

Відповідно до ст. 2, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року складала 1 073 грн.

Виходячи з задоволених позовних вимог 29 330,19 грн. (7 309,59 + 4 964,72 + 1 047,23= 13 321,61 + 14 136,79 + 1 208,01 + 663,78), судовий збір складає 293,30 грн., позивачем сплачено 214,60 грн., недоплата складає 78,70 грн., які підлягають стягненню на користь держави з відповідачів ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по 39 грн. 35 коп.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 214,60 грн. підлягають йому відшкодуванню в розмірі 214,60 грн., в тому числі за рахунок відповідача ОСОБА_3, 1957 року народження, - в розмірі 44,40 грн., за рахунок відповідачів ОСОБА_3, 1978 року народження, та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто по 85,10 грн. з кожного пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3, 1957 року народження, задовольнити частково.

Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 06 червня 2013 року змінити.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, 1986 року народження, солідарно на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268, юридична адреса: 84601, м. Горлівка Донецька область, пр. Леніна, 11) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період по жовтень 2008 року включно в розмірі 7 309 (сім тисяч триста дев'ять) гривень 59 коп., індекс інфляції в розмірі 4 964 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) гривні 72 коп. та три проценти річних в розмірі 1 047 (одна тисяча сорок сім) гривень 23 коп. , всього 13 321 гривня 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, 1986 року народження, солідарно на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (код ЄДРПОУ 00131268, юридична адреса: 84601, м. Горлівка Донецька область, пр. Леніна, 11) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2008 року по квітень 2012 року включно в розмірі 14 136 (чотирнадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 79 коп., індекс інфляції в розмірі 1 208 (одна тисяча двісті вісім) гривень 01 коп. та три проценти річних в розмірі 663 (шістсот шістдесят три) гривні 78 коп. , всього 16 008 гривень 58 коп.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період по квітень 2012 року включно з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, 1957 року народження, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору 44 (сорок чотири) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, 1978 року народження, ОСОБА_4, 1986 року народження, на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору по 85 (вісімдесят п'ять) гривень 10 коп. з кожного та на користь держави по 39 (тридцять дев'ять) гривень 35 коп. з кожного (за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050"(ознака 80)), код ЕДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, пункт 1.8; розрахунковий рахунок 31212206780004; одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район; ЄДРПОУ - 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна