Рішення № 32778871, 25.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/6760-2012 25.07.13 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест»до Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд»про стягнення 10 945 937,83 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: від відповідача:Лунчук В.С. Горсітманов О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» про стягнення 10 945 937,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позики №1 від 17.05.2010 р. позивач надав позику, а відповідач належним чином зобов'язання по поверненню грошових коштів не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 802 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитки від інфляції в розмірі 97 166,00 грн. та 3% річних у розмірі 39 323,01 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/6760-2012 та призначено її до розгляду на 19.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 05.07.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2012 р. розгляд справи відкладено до 23.07.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мандриченка О.В. справу № 5011-18/6760-2012 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №5011-18/6760-2012 передано на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. справу прийнято до провадження суддею Бойком Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2012 р. розгляд справи відкладено до 06.08.2012 р. у зв'язку із клопотанням позивача про відкладення розгляду справи та неявкою позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012 р. розгляд справи відкладено до 17.09.2012 р. у зв'язку із клопотанням позивача про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2012 р. справу № 5011-18/6760-2012 передано на розгляд судді Підченку Ю.О. у зв'язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 р. (суддя Підченко Ю.О.) справу № 5011-18/6760-2012 прийнято до провадження та відкладено розгляд справи до 29.10.2012 р.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. справу № 5011-18/6760-2012 передано на розгляд судді Бойку Р.В. у зв'язку із поверненням з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. (суддя Бойко Р.В.) справу № 5011-18/6760-2012 прийнято до провадження.

25.10.2012 р. від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про визнання недійсним договору позики № 09/02-20 від 20.02.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» та Приватним акціонерним товариством «Корпорація Укржилбуд».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 12.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. № 05-5-48/5887 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» повернуто заявнику без розгляду.

Судове засідання, призначене на 12.11.2012 р., не відбулось, оскільки матеріали справи № 5011-18/6760-2012 були скеровані до Київського апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2012р. №05-5-48/5887 про повернення позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 29.10.2012 р. у справі № 05-5-48/5887 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. розгляд справи призначено на 25.07.2013 р.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 25.07.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті справи.

Представник позивача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив та пояснив, що на даний час сума позики повернута бути не може у зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» (надалі - «позикодавець») та Закритим акціонерним товариством «Корпорація «Укржилбуд», найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариство «Корпорація Укржилбуд» (надалі - «позичальник»), було укладено договір позики № 09/02-20 (надалі - «Договір»).

За умовами п. 1.1 Договору позикодавець передає у власність відповідача грошові кошти в розмірі, що обумовлений цим Договором, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у термін, обумовлений цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору розмір позики за цим Договором становить 10 000 000,00 грн.

Як встановлено п. 2.2 Договору, за домовленістю сторін позика є безпроцентною.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що позикодавець надає позику протягом 5-ох календарних днів з моменту підписання цього договору.

Позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку позикодавця в банківській установі, що його обслуговує (п.п. 3.2, 3.3 Договору).

На виконання умов Договору позики, позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 23.02.2009 р.

За змістом п.п. 4.1, 4.2 Договору строк надання позики становить 24 календарних місяця з моменту, що обумовлений п. 3.3 цього Договору. Остаточною датою повернення позики вважається 18.02.2011 р.

Додатковою угодою № 1 від 18.02.2011 р. до Договору позики № 09/02-20 від 20.02.2009 р. строк надання позики був продовжений до 36 календарних місяців та остаточною датою повернення позики встановлено 17.02.2012 р.

Відповідно до п. 5.1 Договору при настанні дати, вказаної в п. 4.2 Договору, відповідач зобов'язується протягом двох календарних днів повернути позикодавцю позику в розмірі, що зазначений в п.2.1 Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору позика вважається поверненою позикодавцю з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця в банківській установі, що його обслуговує.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю зобов'язання Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» по поверненню на користь позивача позики.

Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи (платіжним дорученням №2 від 23.02.2019 р.) підтверджується перерахування ПАТ «Корпорація Укржилбуд» на підставі Договору №09/02-20 від 20.02.2009 р. позики у розмірі 10 000 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктами 2.1, 5.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.02.2011 р.) передбачено, що строк надання позики позичальнику становить 36 календарних днів, а позичальник зобов'язаний повернути суму позики протягом двох календарних днів після настання дати, вказаної в п. 4.2 Договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 5.1 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню позики на момент розгляду справи настав.

Матеріалами справи (в тому числі актом звіряння взаємних розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств) підтверджується наявність у відповідача перед позивачем зобов'язання по поверненню позики у розмірі 10 000 000,00 грн.

Крім того, у поданому суду відзиві на позовну заяву відповідач факт наявності заборгованості з повернення позики та її розмір визнає, проте зазначає, що не має можливості погасити заборгованість у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приватне акціонерне товариство «Корпорація Укржилбуд» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 10 000 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36 896,55 грн. збитків від інфляції, 69 041,28 грн. 3 % річних та 840 000,00 грн. пені, нарахованих за період прострочення з 18.02.2012 р. по 11.05.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що при порушенні позичальником строку повернення позики він повинен сплатити на поточний рахунок позикодавця пеню в розмірі 0,1 % від розміру позики за кожний день прострочення повернення позики.

Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством.

Враховуючи, що взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики відповідачем не виконано, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Проте, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені з огляду на наступне.

По-перше, при здійсненні розрахунку позивачем не враховано обмежень розміру пені, передбачених положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

По-друге, з урахуванням встановленого Договором порядку розрахунків та положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний був повернути суму позики в строк до 20.02.2012 р. Відтак, прострочення виконання зобов'язання почалось з 21.02.2012 р.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Отже, позивачем безпідставно нараховано пеню за період з 18 по 20 лютого 2012 року.

За здійсненим судом перерахунком в межах періоду нарахування, визначеного позивачем, сума пені за порушення зобов'язання за Договором позики становить 336 202,18 грн. (за період з 21.02.2012 р. по 11.05.2012 р.).

Згідно із ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції та 3 % річних є обґрунтованими. За здійсненим судом перерахунком з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки від інфляції та 3 % річних за період з 21.02.2012 р. по 11.05.2012 р. у розмірі 30 000,00 грн. та 66 393,44 грн. відповідно.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корпорація Укржилбуд» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, ідентифікаційний код 22931511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 32069313) суму основного боргу у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп., пеню у розмірі 336 202 (триста тридцять шість тисяч двісті дві) грн. 18 коп., збитки від інфляції у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 66 393 (шістдесят шість тисяч триста дев'яносто три) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 61 360 (шістдесят одна тисяча триста шістдесят) грн. 58 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 29.07.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко