Рішення № 32778855, 24.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.07.13р. Справа № 904/5269/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Синельникове Дніпропетровської області

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Про стягнення 2289,62 грн.

Суддя О.М. Крижний

Представники:

Від позивача: Демянюк Є.В., довіреність №2 від 17.12.2012 року, представник

Відповідач: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 23.02.2009 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 2068,93 грн. - заборгованості за поставлений товар, 179,50 грн. - пені, 36,16 грн. - 3% річних, 5,03 грн. - індексу інфляції, а також судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 566-ДНЕ від 08.11.2010 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

24.07.2013 року відповідач подав до суду заяву, в якій визнає позовні вимоги в сумі 2289,62 грн., з яких: 2068,93 грн. - основного боргу 179,50 грн. - пені, 36,16 грн. - 3% річних, 5,03 грн. - індексу інфляції.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (постачальник) було укладено договір поставки № 566-ДНЕ (а.с.11-12).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

У пункті 2.2 договору зазначено, що поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Інкотермс 2000). Асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у накладних (п.3.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Поточні надходження грошових коштів від покупця зараховуються в рахунок погашення заборгованості з найбільш раннім стром виникнення (п. 4.6 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості і у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами, вказаними у накладних.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 51617,31 грн., відповідач здійснив оплату товару у розмірі 49548,38 грн. Таким чином, вартість неоплаченого товару складає 2068,93 грн. (51617,31 грн. - 49548,38 грн.).

Відповідно до матеріалів справи, неоплаченим залишився товар, поставлений за видатковою накладною № 11462 від 23.11.2012 року, та частково неоплаченим товар, поставлений за видатковою накладною № 5530 від 10.08.2012 року (а.с.16).

Даний товар отриманий відповідачем за довіреностями від 01.08.2012 року та від 01.11.2012 року (а.с.17).

Причиною виникнення спору є порушення відповідачем зобов'язань за договором № 566-ДНЕ від 08.11.2010 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). Відповідно до положень п. 4.2 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними № 5530 від 10.08.2012 року та № 11462 від 23.11.2012 року є таким, що настав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 2068,93 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених пунктом 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Таким чином, у п.6.6 договору сторони визначили строк нарахування неустойки (пені) за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, не обмежуючись шестимісячним строком. Отже, у даному випадку є правомірним нарахування штрафних санкцій за весь період прострочення виконання.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 179,50 грн., з яких:

- по накладній № 5530 від 10.08.2012 року за період з 11.09.2012 року по 02.07.2013 року 53,80 грн.;

- по накладній № 11462 від 23.11.2012 року за період з 25.12.2012 року по 02.07.2013 року 125,70 грн.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що позивач просить стягнути пеню у меншому розмірі, ніж передбачено законом і договором (180,73 грн.), що є правом позивача. Отже вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 36,16 грн., з яких:

- по накладній № 5530 від 10.08.2012 року за період з 11.09.2012 року по 02.07.2013 року 10,82 грн.;

- по накладній № 11462 від 23.11.2012 року за період з 25.12.2012 року по 02.07.2013 року 25,34 грн.

При перевірці правильності нарахування 3% річних судом встановлено допущення позивачем арифметичної помилки, пов'язаної, зокрема, з тим, що 2012 рік має 366, а не 365 днів, а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 36,14 грн.

Також, позивачем було нараховано індекс інфляції у розмірі 5,03 грн. Судом перевірено правильність розрахунку та встановлено його вірність, а тому вимога про стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідачем подано заяву про визнання позову у розмірі 2068,93 грн. основного боргу, 179,50 грн. пені, 36,16 грн. 3% річних, та 5,03 грн. індексу інфляції.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд приймає визнання позову у розмірі 2068,93 грн. основного боргу, 179,50 грн. пені, 36,14 грн. 3% річних та 5,03 грн. індексу інфляції. В іншій частині визнання позову не приймається, оскільки це суперечить законодавству, так як відповідач визнає позовні вимоги про стягнення 3% річних у більшому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, з відповідача підлягає стягненню 2289,60 грн. (2068,93 грн. - основний борг + 179,50 грн. - пеня + 36,14 грн. - 3% річних + 5,03 грн. - індекс інфляції).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1720,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49068, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28 ідентифікаційний код 37029549) основний борг у розмірі 2068,93 грн., пеню у розмірі 179,50 грн., 3% річних у розмірі 36,14 грн., індекс інфляції у розмірі 5,03 грн. та судовий збір у розмірі 1720,48 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено - 29.07.2013 року.

Суддя О.М. Крижний