ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 липня 2013 р. Справа № 903/696/13за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" в особі Волинської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор", м. Луцьк
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Прилісне, Маневицького району, Волинської області
про стягнення 89 939,10 грн.,
Суддя Якушева І.О.,
при секретарі судового засідання Мороз Д.В.
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 89 939,10 грн., з них: 66 315 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки нафтопродуктів № 254 від 08.04.2013р. товар, 2 545,35 грн. пені, 21078,75 грн. штрафу.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів № 254 від 08.04.2013р. в частині повного та своєчасного розрахунку за передану продукцію.
Позивачем 26.07.2013р. через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи на 19.08.2013р. у зв'язку із перебуванням представника ТзОВ "Золотий Екватор" на лікарняному. Крім того, позивач у клопотанні повідомив, що 12.07.2013р. відповідач частково погасив заборгованість на суму 5 000 грн., подавши на підтвердження копію виписки банку за 12.07.2013р.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Оскільки явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов'язковою, нез'явлення представника позивача не перешкоджає вирішенню спору по суті, судом клопотання відхилено.
Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.
Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням №4301031717404 про вручення йому поштового відправлення суду 16.07.2013р.
Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові пояснення міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника чи з'явитись особисто, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи господарський суд
в с т а н о в и в:
08.04.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" як постачальником та підприємцем ОСОБА_1 як покупцем було укладено договір № 254, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти в асортименті (надалі - товар), а покупець - прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість відповідно до умов договору.
Відповідно до п.п. 1.2., 2.1. асортимент, кількість, ціна товару встановлюється за погодженням сторін в накладних, які є невід'ємними частинами договору.
Згідно із п. 4.2. розрахунки за товар покупець здійснює протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару. При цьому моментом виконання зобов'язань покупця по оплаті товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з видатковою накладною № 3293 від 11.04.2013р. на підставі довіреності серії ЯОЗ №103973 від 09.04.2013р. позивачем було передано відповідачу бензин А-92 на суму 5 195 грн., дизельне паливо на суму 79 120 грн., а всього нафтопродуктів на суму 84 315 грн.
03.06.2013р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу № 735/2 про сплату заборгованості в розмірі 84 315 грн., 21 078,75 грн. штрафу.
Відповідач до звернення позивача з позовом до суду оплату провів частково - на загальну суму 18 000 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку №260071926602 з 04.06.2013р. по 01.07.2013р., копією прибуткового касового ордеру № 523 від 02.07.2013р.
Після звернення позивача з позовом до суду (позовна заява зареєстрована в господарському суді 10.07.2013р.) відповідач перерахував позивачу 5000 грн. заборгованості, що підтверджується випискою банку від 12.07.2013р., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 61 315 грн.
Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не надав.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки позивач товар передав, відповідач товар прийняв, але не оплатив його у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з відповідача 61315 грн. залишку заборгованості за переданий товар обґрунтована і підлягає до задоволення.
У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п. 7.2., 7.3. договору поставки нафтопродуктів № 254 від 08.04.2013р. за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань щодо оплати товару покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 25% від суми заборгованості протягом 5 робочих днів із дня одержання відповідної письмової вимоги постачальника.
Враховуючи порушення відповідачем строку оплати переданого товару, встановленого п. 4.2. договору №254 від 08.04.2013р., з нього відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" слід стягнути 2 545,35 грн. пені за період з 22.04.2013р. по 10.07.2013р., розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи - а.с.8, виконаний відповідно до умов договору щодо строку оплати та з врахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України.
У зв'язку з тим, що прострочення в оплаті нафтопродуктів складає більше 15 календарних днів, також підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 21 078,75 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 7.3. договору №254 від 08.04.2013р., виходячи з розрахунку: 84 315 х 25% =21 078,775 грн.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ГК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.
У справі, що розглядається, договором передбачено господарську правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011.
Відповідно до ч.1 ст. 11128 рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, на нього відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (44614, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 у АТ «Ощпдбанк» м. Луцьк, МФО 303398, код ЄДРПОУ 09303328) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" в особі Волинської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул.. Єршова, 1, код ЄДРПОУ 37537522, р/р №260001926601 в ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", м.Київ, МФО 380281) 61 315 грн. заборгованості, 2 545грн. 35 коп. пені, 21 078 грн. 75 коп. штрафу, 1798 грн. 78 коп. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 5 000 грн. заборгованості припинити.
Суддя І. О. Якушева
Судове рішення № 32778618, Господарський суд Волинської області було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/696/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: