Рішення № 32778614, 25.07.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" липня 2013 р. Справа № 906/984/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кармазіна Г.А. - довіреність від 08.01.13р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (м. Новоград-Волинський Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" (м. Житомир)

про стягнення 68768,35 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 68768,35 грн. - заборгованості, з яких: 51080,00 грн. - основний борг, 14478,92 грн. - штрафу, 2930,87грн. - 3% річних, 278,56 грн. - інфляційні.

25.07.13р. в судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача: 69326,75 грн. - заборгованості, з яких: 51280,00 грн. - основний борг, 14773,59 грн. - штраф, 2994,60 грн. - 3% річних, 278,56 грн. - інфляційні.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зміну підстави або предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, відмову від позову або зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвала господарського суду від 16.07.13р., направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві 10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 4а), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 10025, м. Житомир, вул. Вітрука, 4а, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.12р. між Комунальним підприємством Новоград-Волинської міської ради «Новоград-Волинськтеплокомуненерго» (субпідрядник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бедексім» (генпідрядник/відповідач) було укладено договір №137, відповідно до якого субпідрядник з використанням власних матеріалів та матеріалів генпідрядника зобов'язується виконати капітальний ремонт будівлі, системи теплопостачання та водопостачання дошкільного навчального закладу №16, вул. Гоголя,15-б в м. Новограді-Волинському Житомирської області, а генпідрядник прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 1.1. договору).

Вартість виконаних робіт за цим договором складає 102000,00 грн. в тому числі ПДВ 17000,00 грн. (п.п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.2. договору розрахунок за договором здійснюється генпідрядником протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно п.п. 3.1. договору виконання робіт повинно бути проведено субпідрядником у строк до 28.12.12 р.

У разі дострокового виконання робіт генпідрядник повинен достроково їх прийняти та провести оплату за роботи за цим договором (п.п. 3.2. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Також п.п. 5.3. договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим договором винна сторона виплачує іншій стороні штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Цей договір набуває дійсності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не довше, ніж до 31.12.12р.

Також між цими ж сторонами, 23.11.12р. було укладено договір №138, відповідно до якого субпідрядник з використанням власних матеріалів та матеріалів генпідрядника зобов'язується виконати капітальний ремонт будівлі, теплових мереж дошкільного навчального закладу №15, вул. Гоголя,15-а в м. Новограді-Волинському Житомирської області (зовнішні теплові мережі), а генпідрядник прийняти та оплатити виконані роботи (а.с. 1.1. договору).

Вартість виконаних робіт за цим договором складає 95000,00 грн. в тому числі ПДВ 15833,33 грн. (п.п. 2.1. договору).

Відповідно до п.п. 2.2. договору розрахунок за договором здійснюється генпідрядником протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно п.п. 3.1. договору виконання робіт повинно бути проведено субпідрядником у строк до 28.12.12 р.

У разі дострокового виконання робіт генпідрядник повинен достроково їх прийняти та провести оплату за роботи за цим договором (п.п. 3.2. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Також п.п. 5.3. договору встановлено, що за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим договором винна сторона виплачує іншій стороні штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Цей договір набуває дійсності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не довше, ніж до 31.12.12р.

На виконання вищезазначених договорів позивач виконав комплекс ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 198452,90 грн., що підтверджується наступними документами:

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 28.11.12р. та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 28.11.12р. (а.с. 14-18) на суму 50179,61 грн.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 24.12.12р. та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 24.12.12р. (а.с. 19-23) на суму 44901,74 грн.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 24.12.12р. та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 24.12.12р. (а.с. 24-28) на суму 94371,55 грн.

Відповідач виконані роботи оплатив частково в сумі 138172,90 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 05.07.13р. (а.с. 51).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 51280,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 51280,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 14773,59 грн. - штрафу.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних та штрафних санкцій, господарський суд враховує наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося раніше, п.п. 5.3. договорів підряду №137,158 від 23.11.12р. встановлено, що за порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим договором винна сторона виплачує іншій стороні штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Проаналізувавши умови договору та приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що сторони погодили відповідальність замовника за порушення строків проведення розрахунків у вигляді сплати ш т р а ф у в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт, а не у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що вимога про стягнення штрафу в сумі 14773,59 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, вимоги позивача про стягнення 278,56 грн. інфляційних та 2994,60 грн. 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будексім" (10025, м.Житомир, вул. Вітрука, 4а, ід. код 20420477)

- на користь Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. І. Франка, 15-А, ід. код 35824365) 69326,75 грн. - заборгованості, з яких: 51280,00 грн. - основний борг, 14773,59 грн. - штраф, 2994,60 грн. - 3% річних, 278,56 грн. - інфляційні, а також 1720,50 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.07.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)