Ухвала суду № 32778229, 23.07.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/2215/13-ц

Провадження №6/751/664/2013

УХВАЛА

23 липня 2013 року м.Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Овсієнко Ю. К.

при секретарі

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", про скасування рішення третейського суду,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування рішення постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11 за позовом ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 441327 грн. 45 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що 11 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №800003622 від 11.04.2008 року на суму 12600 [Доллар США]. Оскаржуване рішення третейського суду заявник вважає таким, що підлягає скасуванню на підставі наступного. Заявник вважає, що рішення постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11 винесено з порушенням матеріальних та процесуальних норм, оскільки не надавав банку згоди на розгляд спору в третейському суді. Заявник зазначає, спір не міг бути розглянутий постійнодіючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз", оскільки основним забезпеченням укладеного кредитного договору є земельна ділянка. Також заявник вважає, що кредитний договір №800003622 від 11.04.2008 року має бути визнаний судом недійсним, оскільки відповідно до кредитного договору банк надав заявнику кредит у валюті [Доллар США], внаслідок чого всі розрахунки за користування кредитним договором також проводились у валюті [Доллар США], а законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня, і операція з надання банками кредитів в іноземній валюті потребує індивідуальної ліцензії. Заявник вказує, що невиконання обов'язків за кредитним договором виникло не з його вини, а внаслідок надзвичайних невідворотних зовнішніх обставин - світової фінансової економічної кризи. Заявник також зазначає, що не укладав з банком кредитного договору №800003622 від 11.04.2008 року. Зазначені вище обставини, на думку заявника, є підставами для визнання кредитного договору №800003622 від 11.04.2008 недійсним та скасування рішення третейського суду по цивільній справі №3967-12/389/11 від 20 січня 2012 року. У зв`язку з вищевикладеним просить скасувати рішення третейського суду по цивільній справі № 3967-12/389/11 від 20 січня 2012 року повністю. Також заявник зазначає, що дізнався про рішення постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11 лише 01 березня 2013 року, коли отримав наручно рішення третейського суду. У зв`язку з цим, заявник просить поновити строк на оскарження рішення від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11.

Сторони в судове засідання не з'явились про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку. Заявник в телефонному режимі повідомив суду про розгляд справи у його відсутність; заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити. Відповідно до ч. 2 ст. 3894 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу у відсутність сторін, що не з'явились, на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, матеріали справи третейського суду № 3967-12/389/11, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постійнодіючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» у складі судді Поклад Д.В. винесено рішення від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11 за позовом ПАТ „Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № №800003622 від 11.04.2008 року в сумі 441327 грн. 45 коп. (а.с. 7-9).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 березня 2013 року було видано ПАТ «Альфа Банк» виконавчий лист на підставі рішення постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський Фінансовий Союз» від 20 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання недійсним кредитного договору №800003622 від 11.04.2008 року з тих мотивів, що ОСОБА_1 не укладав з банком даний договір та не підписував його, оскільки в матеріалах третейської справи №3967-12/389/11 наявні докази здійснення ОСОБА_1 платежів по кредитному договору №800003622 від 11.04.2008 (а.с. 32 третейської справи). До того ж, в самій заяві про скасування рішення третейського суду заявник вказує, що здійснював регулярні платежі за кредитним договором №800003622 від 11.04.2008 на загальну суму 2200 [Доллар США] (а.с.2), що свідчить про факт укладення даного кредитного договору між сторонами.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 12 Закону України «Про третейські суди», передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейське застереження міститься в п. 10.3 Кредитного договору, в якому зазначається, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні Договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.

А також у вказаному пункті договору визначається погоджений сторонами порядок формування складу суду, згідно якого справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою третейського суду.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про третейські суди» третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладення угоди.

В рішенні Конституційного Суду України від 10.01.08 у справі № 1-3/2008 про завдання третейського суду зазначається, що третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, таким чином, третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя. Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Так відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» підставами для скасування рішення третейського суду є: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Даний перелік підстав не містить таких підстав, на які посилається заявник.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що заявник отримав рішення Постійно діючого третейського суду при ВГО «Всеукраїнській фінансовий союз» від 20 січня 2012 року лише 01 березня 2013 року, тому суд визнає причини пропуску поважними і вважає за можливе поновити заявнику строк звернення до суду із заявою про скасування рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування рішення постійнодіючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 20 січня 2012 року по цивільній справі № 3967-12/389/11, передбачених законом не має, отже в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 389-1, 389-2, 389-5 ЦПК України,, ст.ст. 215, 229 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 15, 18, 39, 46, 50, 51 Закону України «Про третейські суди», -

Ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 20 січня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Суддя Ю.К. Овсієнко