Рішення № 32777457, 29.11.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-2727/11

н/п 2/2018/332/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий -суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Родовід Банк»про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

27.05.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати звільнення з роботи незаконним, поновити її на роботі, скасувавши наказ №72-21-11 о/с від 21 квітня 2011 року; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14658 грн.

В своїх доводах посилаються на те, що у відділенні банку вона працювала з 16.07.2007 року на посаді старшого економіста. 29.04.2011 року її було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП у зв'язку зі скороченням штату. Однак, у відповідача не було зміни в організації виробництва та праці. Як вбачається з наказу від 25.02.2011 року №35-25-26 о/с про скорочення чисельності (штату) працівників відповідач посилався на збиткову діяльність банку, тобто у відповідача не було підстав для звільнення її з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення одного працівника з роботи не може вважатися скороченням чисельності або скороченням штату. Крім того, всупереч до ст. 42 КЗпП України відповідач не надав їй переважне право на залишення на роботі при вивільненні робітників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, тобто за п. 1 ст. 40 КЗпП України. За рівних умов продуктивності праці переважне право на залишення на роботі надається робітникам з більш тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, в організації. Вона має більш тривалий безперервний стаж роботи у Харківському відділенні №1 Публічного Акціонерного Товариства „Родовід Банк" порівняно з іншими працівниками її професії та кваліфікації. За весь час роботи у відповідача вона працювала бездоганно, ніяких зауважень чи дисциплінарних стягнень у неї не було. Відповідач не мав можливість не звільнювати її з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Таким чином, вважає звільнення незаконним, а наказ відповідача від 21 квітня 2011 року №72-21-11 о/с таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, зазначив, що ПАТ «Родовід Банк»при припиненні трудового договору з позивачем дотримав встановлений трудовим законодавством порядок вивільнення працівників в зв'язку зі змінами в організації праці та скороченні штату, тому підстав для поновлення позивача на роботі -відсутні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки, Наказом №891 о/с від 16.07.2007 року ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого економіста Харківського відділення №1 ВАТ «Родовід банк».(а.с.4).

Наказом №72-21-11 о/с від 21.04.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади 29 квітня 2011 року у зв'язку зі скороченням штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП). (а.с.5)

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів9 від 06.11.1992 року - розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до Витягу з наказу №618 від 11.11.2010 року з метою підвищення ефективності діяльності АТ «Родовід Банк»затверджено План заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності АТ «Родовід Банк».(а.с.33).

Відповідно до Витягу з Додатку 1 до наказу №618 від 11.11.2010 року одним із заходів спрямованих на підвищення ефективності діяльності банку є скорочення місячних витрат на утримання персоналу на 20 % (з урахуванням нарахувань на фонд оплати праці). Встановлено термін виконання -квітень 2011 року. (а.с.34).

Відповідно до Наказу №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року та Додатку №1 до вказаного наказу - призначено скорочення у штатному розписі банку посади у Харківському відділенні №1 АТ «Родовід Банк»- старший економіст. (а.с.35,36).

Як зазначено у п. 3 Наказу №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року та Додатку №2 до наказу, попередити персонально під розпис працівників (ОСОБА_1), зазначених у Додатку №2, про скорочення їх посад та подальше звільнення не раніше 29 квітня 2011 року з роботи у звязку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпПУ. (а.с.35, 37).

Відповідно до Акту від 28.02.2011 року ОСОБА_1 із змістом Наказу №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року про вивільнення ознайомлена, проте від підписання наказу та попередження про скорочення штату/посади працівників АТ «Родовід Банк»відмовилась. (а.с.39).

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Оскільки згідно з актом ОСОБА_1 28 лютого 2011 року було повідомлено про наступне її вивільнення, а відповідно до наказу №72-21-11 о/с від 21.04.2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади 29 квітня 2011 року, то вимоги ч.1 ст. 49-2 КЗпП України відповідачем виконані.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначила, що фактично у відповідача скорочення чисельності або штату працівників не відбувалось, кількість посад не зменшувалась, що на думку позивача свідчило про відсутність підстав для її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до витягів із штатного розкладу АТ «Родовід Банк»станом на 01.01.2011 року у Харківському відділенні №1 налічувалось 11 посад, станом на 01.05.2011 року -6 посад. (а.с.40,41).

Відповідно до витягів із штатного розкладу АТ «Родовід Банк»станом на 01.01.2011 року та станом на 01.05.2011 року у Харківському відділенні №2 налічувалось всього 5 посад.(а.с. 78,79).

Відповідно до витягів із штатного розкладу АТ «Родовід Банк»станом на 01.01.2011 року та станом на 01.05.2011 року у Харківському відділенні №3 налічувалось всього 4 посади. (а.с.82,83).

Відповідно до витягів із штатного розкладу АТ «Родовід Банк»станом на 01.01.2011 року у Відділенні «Харківське регіональне управління»налічувалось всього 22,5 посад, а станом на 01.05.2011 року -16,5 посад.(а.с.80,81).

Відповідно до витягу з наказу №303 від 22.07.2011 року -з 16 вересня 2011 року припинено діяльність Харківського відділення №1 АТ «Родовід Банк». (а.с. 43).

Отже, скорочення чисельності посад і працівників ПАТ «Родовід Банк»реально відбулось, оскільки зменшилась кількість посад.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як вказано у Наказі ПАТ «Родовід Банк»(по особовому складу) №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року, в зв'язку з відсутністю у АТ «Родовід банк»відповідних вакансій та неможливістю для АТ переведення працівників, посади яких скорочуються та які підлягають звільненню, за їх згодою на іншу роботу у банку, з врахуванням переважного права на залишення на роботі при вивільненні, затвердити список працівників, які підлягають звільненню за скороченням штату -Додаток №2 до цього Наказу (а.с.35).

Відповідно до Додатку №1 до Наказу №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року скороченню підлягає посада старшого економіста (кількість посад у Харківському відділенні №1 - одна) (а.с.35).

Відповідно до Додатку №2 до Наказу №35-25-26 о/с від 25.02.2011 року посаду старшого економіста, яка підлягає скороченню, займає ОСОБА_1(а.с.37).

Як вбачається із наданих штатних розкладів станом на час попередження позивача про звільнення, у чотирьох Харківських відділень банку вакантних посад не було.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень, викладених в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вбачається, що одночасно з попередженням про звільнення працівнику пропонується робота за відповідною професією, і тільки за відсутності такої роботи -інша робота, яка є на підприємстві. Тобто працівнику необхідно пропонувати не тільки роботу за його спеціальністю, але й іншу вакантну посаду, нижчу за рангом, або нижче оплачувану роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду роботи й стану здоров'я.

При цьому мається на увазі, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Оскільки відповідачем не було надано доказів щодо відсутності вакантних посад в цілому у юридичній особі ПАТ «Родовід Банк», а не лише у Харківських відділеннях банку, то підстав вважати, що відповідач виконав ст. 49-2 КЗпПУ, немає.

Суд вважає, помилковим твердження позивача про те, що на момент її звільнення були наявні тимчасово вільні посади працівників, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Відпустка для догляду за дитиною є одним з видів соціальних відпусток передбачених КЗпП України та ЗУ «Про відпустки». З аналізу норм законодавства, що регулюють реалізацію прав працівника на відпустку слідує, що на час перебування у відпустці за працівником зберігається його посада за місцем роботи. Таким чином, посади працівників, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною не можуть вважатися вільними в розумінні трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У з в'язку з тим, що ОСОБА_1 не є членом профспілки, у банку не має профспілки чи профспілкового представника (а.с.75), то згоди профспілкової організації (профспілкового представника) на її звільнення у зв'язку зі скороченням штату працівників -не потрібно.

Відповідно до ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне

захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен був зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

На підтвердження продуктивності та кваліфікації працівників, відповідачем були надані аналітичні довідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на підставі чого відповідачем зроблено висновок, що за аналізом якості та обсягу виконуваної роботи, ОСОБА_2 мала високу кваліфікацію та продуктивність праці на відміну від ОСОБА_1(а.с.128).

Разом з тим, як вбачається з наданих аналітичних довідок, довідка щодо визначення продуктивності та кваліфікації ОСОБА_1 складена 17.05.2012 року (а.с.77), аналітична довідка ОСОБА_2 -08.10.2012 року (а.с.129), тому є підстави вважати, що на момент звільнення позивача порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників не здійснювався.

Надану відповідачем аналітичну довідку щодо визначення продуктивності та кваліфікації ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки її було складено на запит суду, а не при здійсненні порівняльного аналізу працівників при звільненні.

Крім того, посилаючись на низьку кваліфікацію та продуктивність праці ОСОБА_1, відповідачем не було надано ніяких доказів про це (зауважень чи дисциплінарні стягнення щодо позивача).

Як вбачається з копії трудової книжки, ОСОБА_1 безперервно працювала на посаді старшого економіста майже 4 роки (з 16 липня 2007 року по 29 квітня 2011 року).

Відповідачем, у порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано суду будь-яких доказів щодо виконання відносно ОСОБА_1 вимог ст.42 КЗпП України.

Таким чином, відповідачем порушено порядок з'ясування переваг працівників при залишенні на роботі та звільненні.

У зв'язку з цим, звільнення позивачки було проведено з порушенням норм КЗпП України, а тому, враховуючи, що Харківське відділення №1 АТ «Родовід Банк», де працювала позивачка, ліквідовано, вона підлягає поновленню на роботі на посаді старшого економіста у юридичній особі Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»з 29.04.2011 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

Відповідно до довідки ПАТ «Родовід Банк»від 07.09.2011 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 82 грн. 42 коп.(а.с.42)

Оскільки вимушений прогул починається з 30.04.2011 року, то заробітна плата за час вимушеного прогулу за 581 день складає 47886 грн. 02 коп. (581 *82,42 грн.=47886,02)

Як вбачається з довідки про доходи №132, ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера у КЗОЗ «Харківська міська студентська лікарня»з 01 липня 2011 року (а.с.130)

Відповідно до довідки про доходи №233 від 22.11.2012 року, ОСОБА_1 за період з травень по жовтень 2012 року нарахована заробітна плата у розмірі 12512 грн. 34 коп.(а.с.134)

З урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»середньоденний заробіток позивача на новій посаді складає 68 грн. 00 коп. (12512,34 / 184 = 68,00 грн.)

Оскільки позивач працює на посаді бухгалтера у КЗОЗ «Харківська міська студентська лікарня»з 01 липня 2011 року, то різниця в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 12594 грн. 02 грн. (47886,02 -(519*68)=12594,02).

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню, в сумі 12594 грн. 02 коп.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено позовну давність є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 було звільнено 29.04.2011 року, а звернулася вона до суду 27.05.2012 року, оскільки позов було надіслано на адресу суду поштою 27.05.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду у встановлені строки.

Відповідно до п.п. 2,4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць становить 650 грн. 29 коп. (12594,02/581*30=650,29 грн.)

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 40 ч. 1, , 42, 43 ч. 1, 49-2, 233, 235 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів9 від 06.11.1992 року, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 з 29 квітня 2011 року на посаді старшого економіста Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк».

Скасувати Наказ №72-21-11 о/с від 21.04.2011 року про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого економіста Харківського відділення №1 АТ «Родовід Банк», за 1. ст. 40 КЗпП України.

Стягнути з ПАТ «Родовід Банк»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12594 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 02 грн.

Допустити негайне виконання рішення, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць в сумі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 29 коп.

Стягнути з ПАТ «Родовід Банк»судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на рахунок №31219206700004, УДК у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ суду 02893746, код одержувача 24134573, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий -