Постанова № 32775871, 03.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 р. Справа № 804/4592/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Український готельний менеджмент» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом, в якому із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український готельний менеджмент» заборгованість у розмірі 65 955,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку у відповідача виник податковий борг у сумі 65 955,78 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але повернута на адресу суду у зв'язку із неврученням. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український готельний менеджмент» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В процесі здійснення власної діяльності та на виконання вимог законодавства відповідач подав до податкового органу податкову декларацію №1541 від 28.01.2011 року, в якій самостійно визначив суму земельного податку за грудень 2011 року (по строку сплати 30.01.2012 року) - 4 122,17 грн.; податкову декларацію №131 від 19.01.2012 року - всього у розмірі 49 466,89 грн. за січень-грудень 2012 року; податкову декларацію №9001060464 від 18.01.2013 року за січень 2013 року (по строку сплати 02.03.2012р.) - 4 122,24 грн., за лютий 2013 року (по строку сплати 30.03.2013 року) - 4 122,24 грн.; за березень 2013 року (по строку сплати 30.04.2013 року) - 4 122,24 грн.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 31.10.2011 року №1139.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Проте відповідачем заборгованість по земельному податку у розмірі 65 955,78 грн. сплачена не була, а вимога про сплату боргу ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено. Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною та втрати нею юридичної сили.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Дослідивши зібрані по справі докази, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач не довів факту погашення заборгованості та не надав доказів оскарження боргу у порядку, передбаченому законодавством України, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення суми заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Український готельний менеджмент» про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Український готельний менеджмент» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Погребняка, буд.25-А, код ЄДРПОУ 35496584), грошові кошти на користь бюджету на р/р згідно бюджетної класифікації в рахунок погашення частини податкового боргу у розмірі 65 955,78 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В. Степаненко