Постанова № 32775168, 29.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3971/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року о 11 год. 34 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 (по паспорту)

представника позивача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача від

ГУ МВС України в Одеській області - Ільченко О.М. (по довіреності)

представника відповідача від

ППС при ОМУ ГУМВС України

в Одеській області - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №903 від 08.05.2013 року, скасування наказу начальника ГУМВС України №226, поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.05.2013 року по день поновлення на посаді.

Позивач та його представник адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали, з підстав, викладених у позові та заяві про зміну позовних вимог (аркуші справи 31-33), оскільки позивачем вжито всі заходи по охороні громадського порядку та попередженню злочину по отриманому повідомленню чергового, службове розслідування проведено поверхово без ознайомлення позивача з його результатами, а тому оскаржувані накази винесені незаконно та необґрунтовано, позивача має бути поновлено на посаді та на його користь повинно бути стягнуто з відповідача грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Представник Головного управління МВС України в Одеській області проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (аркуші справи 68-71), оскільки позивач отримавши повідомлення про можливе вчинення злочину не виконав вимоги Закону України «Про міліцію» та інструкцій МВС України щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, попередження та припинення кримінального правопорушення, вжиття профілактичних заходів , а тому його звільнено правомірно.

Представник Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (аркуш справи 90), а тому справу розглянуто за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ОСОБА_1 з 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ та на час звільнення проходив службу на посаді інспектора патрульної служби 4-ої роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) полку патрульної служби при ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, що підтверджується послужним списком (аркуші справи 75-81).

Наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №903 від 08.05.2013 року на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (аркуші справи 72).

Слід зазначити, що при винесенні зазначеного наказу ГУМВС України в Одеській області було допущено технічну помилку та звільнено позивача за п. 64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», яким передбачені підстави звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, проте враховуючи що позивач відноситься до осіб рядового і молодшого начальницького складу, зазначена помилка була виправлена на п. 63 шляхом внесення до цього наказу змін наказом №1347 від 20.06.2013 року (аркуш справи 73).

Наказ №903 від 08.05.2013 року був реалізований наказом начальника ГУМВС України в Одеській області №226 о/с від 03.06.2013 року, яким ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 04.06.2013 року за п. 63 «є» (за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» (аркуш справи 49).

З наказу начальника ГУМВС України в Одеській області №903 від 08.05.2013 року та висновку службового розслідування №5/1-557 від 06.05.2013 року вбачається, що позивач підлягає звільненню за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. п. 1, 2 ст. 10 Розділу ІІ Закону України «Про міліцію», що виразилось у не забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку, не попередженні і не припиненні кримінального правопорушення, не вжиття профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством, п. 3.2.9 Розділу ІІІ «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події», затвердженої 22.10.2012 року наказом МВС України №940, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 54/22586, п.2.4 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події», затвердженої 19.11.2012 року наказом МВС України №1050, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2012 року за № 2095/22407.

Згідно із ст. 1, 2, 5, 7, 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого 22.02.2006 року Законом України №3460-IV змістом службової дисципліни є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни та за його вчинення зазначені особи несуть дисциплінарну відповідальність.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно із висновком службового розслідування №5/1-557 від 06.05.2013 року (аркуші справи 46-48) 02.05.2013 року о 21:39 до ОМУ ГУМВС України в Одеській області з Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ надійшла інформація про те, що черговою частиною відділу міліції зареєстровано повідомлення від чергового окремого батальйону міліції УДСО про встановлення факту пошкодження вікна й порушення внутрішньої обстановки в будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ЖЄО № 2920).

В зазначеному будинку було виявлено труп ОСОБА_5, а тому матеріали повідомлення були внесені до ЄРДР за №12013170490002564 від 03.05.2013 року з кваліфікацією п. 6, ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство з корисливих мотивів).

Службовим розслідуванням встановлено, що цього ж дня о 02:18 по спецлінії « 102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_6 (зареєстровано в зошиті вхідних телефонних дзвінків чергової частини ОМУ ГУМВС за №944) про те, що в будинок за адресою: АДРЕСА_1 намагаються проникнути невідомі особи з метою пограбування і при цьому використовують спеціальні ріжучі пристрої («болгарка»). Заявник також повідомив, що інформацією про можливе правопорушення він володіє зі слів своїх батьків, які мешкають за вказаною адресою, в будинку на дві родини з суміжними входами і залишив свій контактний телефон. Про отримання зазначеної інформації було негайно повідомлено чергову частину Хаджибеївського ВМ Суворовського РВ ОМУ для проведення відповідної перевірки.

Крім того, з метою оперативного реагування, помічник оперативного чергового ОМУ сержант міліції ОСОБА_4, направив по радіостанції на місце події екіпаж автопатруля «Зеніт-44» в складі інспектора патрульної служби 4-ої роти полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області прапорщика міліції ОСОБА_3 та інспектора патрульної служби цієї ж роти прапорщика міліції ОСОБА_1.

Інспектори патрульної служби прапорщики міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на місці події опитали мати заявника - ОСОБА_9, яка пояснила, що ОСОБА_6 викликав міліцію за її проханням, так як у сусідній квартирі, що розташована у одному з нею будинку годину назад вона чула гучні звуки. Оскільки господар даної квартири на цей час перебуває за межами країни, то ОСОБА_9 запідозрила про знаходження в приміщенні сторонніх осіб. При цьому ОСОБА_9 показала міліціонерам розташування будинку зовні по периметру і шляхи доступу до вхідних дверей сусіднього будинку. Підійти до них можна було перелізши через паркан, але міліціонери не стали підходити безпосередньо на місце події, обмежившись лише візуальним спостеріганням. Не помітивши і не почувши нічого підозрілого, не провівши обстеження внутрішнього подвір'я, міліціонери доповіли оперативному черговому Хаджибеївського ВМ майору міліції ОСОБА_7 що ніяких порушень громадського порядку ними не виявлено, слідів, прикмет, або інших фактів, які б вказували на присутність в будинку сторонніх осіб ними не встановлено. Після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події. Наприкінці чергування прапорщик міліції ОСОБА_1 надав до чергової частини Хаджибеївського ВМ формальний рапорт про результати виїзду, в якому зазначив, що інформація про правопорушення не підтвердилася, з будь-якими заявами й повідомленнями до них ніхто не звертався, при цьому в рапорті не було відображено усіх обставин події, про які міліціонери дізналися від громадянки ОСОБА_9 і які вказували на можливе скоєння кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 1, 2, п. 1, 2 ст. 10, п. 15 ст. 11 Закону України «Про міліцію» №565-XII від 20.12.1990 року міліція - державний озброєний орган виконавчої

влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Основними завданнями та обов'язками міліції є забезпечення безпеки громадян, захист їх прав, свобод, законних інтересів, забезпечення громадського порядку, виявлення, запобігання і припинення кримінальних правопорушень, вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, тощо.

При цьому, міліції для виконання покладених на неї обов'язків наділена правом, зокрема, входити безперешкодно у будь-який час доби на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування злочинця або припинення злочину, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах.

Згідно із вимогами п. 3.2.9 Розділу ІІІ «Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події» та п.2.4 «Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

В матеріалах справ міститься рапорт ОСОБА_1, згідно якого останній пояснив, що 01.05.2013 року заступив на службу по ООП у складі АП «Зеніт-44». Приблизно о 02 год. 25 хв. АП «Зеніт-44» отримав повідомлення по перебування у будинку та у дворі за адресою: АДРЕСА_1, сторонніх осіб. Прибувши о 02 год. 38 хв. за адресою виклику, опитавши громадянку ОСОБА_9, яка пояснила, що бачила з вікна свого будинку тіні невідомих людей, які стрибали через паркан сусідньої ділянки, яка належить її сестрі, здійснили візуальний огляд воріт, калитки, території будинку не перетинаючи паркан, та не помітивши нічого підозрілого, доповіли оперативному черговому що ніяких порушень громадського порядку не виявлено, слідів та прикмет, які б вказували на те, що в будинку сторонні люди не встановлено, після чого, з дозволу оперативного чергового, автопатруль «Зеніт-44» залишив місце події (аркуш справи 42).

Зазначені обставини також підтверджуються рапортом ОСОБА_3 (аркуші справи 40-41) та поясненнями ОСОБА_9, які містяться в матеріалах справи та з яких вбачається, що вона повідомила працівникам міліції про гучні звуки з будинку її сестри та вони обмежившись візуальним оглядом території будинку залишили місце події (аркуші справи 5, 6, 38).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується що позивач, отримавши повідомлення про знаходження у дворі за адресою: АДРЕСА_1, сторонніх осіб, отримавши пояснення сусідки про те, що тіні невідомих людей стрибали через паркан на територію земельної ділянки її сестри у нічний час (зазначені обставини позивачем не заперечуються), тобто фактично отримавши інформацію про можливе вчинення злочину, не виконав своїх обов'язків працівника міліції щодо вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події, та в подальшому на місці події був виявлений труп жінки, а тому до нього правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Посилання позивача, як на підставу для визнання наказів про звільнення неправомірними, не ознайомлення з матеріалами службового розслідування та наказом про звільнення, наявність заохочень, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не спростовують вину позивача у дисциплінарному порушенні, позивач отримав виписку з наказу про звільнення, про що розписався 04.06.2013 року, позивач має діюче дисциплінарне стягнення у вигляді догани з 14.02.2013 року, що підтверджується послужним списком (аркуш справи 80).

Згідно із п. 24 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України» у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді), а у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Однак, оскільки судом не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача з органів внутрішніх справ вимоги щодо поновлення на попередній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що наявними в справі доказами підтверджуються факти порушення позивачем службової дисципліни, накази про звільнення позивача з органів внутрішніх справ є правомірними, а тому вимоги ОСОБА_1 не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області про скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області №903 від 08.05.2013 року, скасування наказу начальника ГУМВС України №226, поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби 4 роти (обслуговує Суворовський район м. Одеси) Полку патрульної служби при ОМУ ГУМВС України в Одеській області, стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.05.2013 року по день поновлення на посаді - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 липня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.