Постанова № 32775087, 26.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року 14:25

Справа № 808/4829/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, у якому просить скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 №0000102214/683.

Позивач у судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи без участі його представника. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем помилково зроблений висновок про те, що ТОВ «ВБ «Кераміст» у 3 кварталі 2012 року була здійснена реалізація товарів нерезиденту за ціною нижчою ніж ціна придбання, внаслідок чого, на думку податкового органу, підприємством занижено валовий дохід на суму 117973,00 грн., оскільки вважає, що ПДВ не повинно бути включено до складу витрат та відповідно не впливає на визначення прибутку. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, направив клопотання про розгляд справи без його участі. 20.06.2013 до канцелярії суду надійшли письмові заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування посилається на встановлене під час проведеної перевірки відхилення (збиток) між сумою сукупних витрат на придбання та сукупних доходів, одержаних від реалізації товару, у зв’язку з чим зроблений висновок про неправомірність заниження позивачем суми валових доходів за перевіряємий період.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

При розгляді справи у порядку письмового провадження, відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» (ЄДРПОУ 31122120), 17.08.2000 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.01.2012 за №318 та перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

На підставі наказу від 18.12.2012 №1293 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВБ «Кераміст» та п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1. п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВБ «Кераміст» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні придбання ТМЦ та подальшої реалізації за експортними контрактами у вересні та жовтні 2012 року.

29.12.2012 за результатами перевірки працівниками ДПІ було складено акт №344/22-1421/31122120. Перевіркою встановлено порушення:

1) пп.14.1.36, пп.14.1 ст.14, п.135.1, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартал 2012 року у розмірі 24774,00 грн.;

2) вимог наказу №1492 від 02.02.2012 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок порушення пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України в частині не відображення підприємством ТОВ «ВБ»Кераміст» в декларації за жовтень 2012 року експортних операцій у сумі 2 222 082,00 грн.

На підставі акту №344/22-1421/31122120 податкова інспекція винесла податкове повідомлення-рішення №0000102214/683 від 25.01.2013, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 24656,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 12328,00грн.

Як свідчить акт позапланової документальної невиїзної перевірки від 29.12.2012 №344/22-14/31122120, ТОВ «ВБ «Кераміст» було укладено договір з ПАТ «Слов'янський завод Тореласт» на поставку товару (покриття полівінлхлорідне декоративне на підоснові (лінолеум) для підлоги) №170/5 від 11.01.2011 року. Згідно з умовами договору ПАТ «Слов'янський завод Тореласт» зобов'язується поставити, а ТОВ «ВБ «Кераміст» прийняти та оплатити покриття полівінілхлорідне декоративне на підоснові (лінолеум) у відповідності з умовами даного договору. Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами у відповідності за специфікаціями, які складаються у письмовій формі, підписуються сторонами та є невід'ємною частиною даного договору. Сума договору складає 20000 000,00грн. Товар постачається покупцю частками у відповідності із специфікаціями (товарними партіями) на умовах, вказаних у специфікаціях. Придбання зазначеного товару підтверджується видатковими та податковими накладними.

Придбання покриття полівінлхлорідного декоративного на підоснові (лінолеум) для підлоги для подальшої реалізації на експорт у вересні, жовтні 2012 року було здійснено у ПАТ«Слов’янський завод Тореласт» у липні, серпні, вересні, жовтні 2012 року.

Вищезазначений товар в подальшому було реалізовано на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених ТОВ «ВБ «Кераміст» з іноземними контрагентами, а саме:

1. ПП «Textil Plys». м. Андижан, Республіка Узбекистан, згідно контракту №140/08-12 від 15.08.2012 року. ВМД №7000500000/2012/02858 від 04.09.2012р. реалізовано товар (покриття полівінілхлоридного декоративного на підоснові (линолеум)) у кількості 34020 кв.м на загальну суму 549282,16 грн. Зазначений товар придбано згідно накладної від 04.09.2012р. №1253 на загальну суму 585824,40 грн. Перевіряючими визначено відхилення (збиток) між сумою витрат на придбання та доходів, одержаних від реалізації товару у сумі 36542,30 грн.

2. ТОВ «Альянс», м.Таганрог, Росія, згідно контракту № 104/05-11 від 13.05.2011 року ВМД №7000500000/2012/003152 від 26.09.2012р. реалізовано товар (покриття полівінілхлорідного декоративного на підоснові (линолеум)) на загальну суму 358205,42 грн. Зазначений товар придбано згідно накладної від 26.09.2012р. №1437 на загальну суму 318643,14 грн. Перевіряючими визначено відхилення (збиток) між сумою витрат на придбання та доходів одержаних від реалізації товару у сумі 39562,33 грн.

3. ТОО «GRAND СТРОЙ ЖИhАЗ», Республіка Казахстан, згідно контракту № 123/04-12 від 03.04.2012 року. ВМД №7000500000/2012/002709 від 22.08.12 реалізовано товар (покриття полівінілхлорідного декоративного на підоснові (линолеум)) на загальну суму 602194,22 грн. Зазначений товар придбано згідно накладної від 30.07.2012 №10243 на загальну суму 643499,10 грн. Перевіряючими визначено відхилення (збиток) між сумою витрат на придбання : доходів, одержаних від реалізації товару у сумі 41304.88 грн.

Отже, перевіркою встановлено відхилення (збиток) між сумою сукупних витрат на придбання (1587963грн.) та сукупних доходів, одержаних від реалізації товару (1469990,00грн.), що складає 117973,00грн. У зв’язку з цим, податковим органом зроблений висновок, що ТОВ «ВБ «Кераміст» у 3 кварталі 2012 року була здійснена реалізація товарів нерезиденту за ціною нижчою ніж ціна придбання, внаслідок чого підприємством занижено валовий дохід на суму 117973,00 грн.

Однак, суд не може погодитися з такою позицією податкового органу, виходячи із наступного.

Відповідно до пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно із п.135.1. ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.4.1. пункту 135.4 ст. 135 Кодексу, встановлено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

За приписами п.137.1 ст. 137 цього Кодексу, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Аналізуючі вищенаведені норми, суд погоджується з думкою позивача, що відповідачем не зазначено в чому саме полягає невідповідність дій позивача цим нормам. Жодна з цих норм не дає відповідачу права на коригування податкового зобов'язання (збільшення об’єкта оподаткування).

Із змісту акту перевірки, вбачається, що фактично позивач ставить під сумнів обґрунтованість ціноутворення за договорами придбання та реалізації товару, зазначаючи, що внаслідок такого ціноутворення позивачем отримано збиток (витрати більші ніж доходи).

Суд згоден з тим, що податкове законодавство дійсно надає податковим органам право не погоджуватись з ціною придбання або реалізації товару відповідно до укладених договорів та коригувати податкові зобов'язання, або окремі показники податкової звітності. Але, це має відбуватися у відповідності до вимог податкового законодавства.

Так, статтею 39 Податкового кодексу України, яка була чинною на момент прийняття оскарженого рішення (діє з 01.01.2013) передбачено підстави, порядок та методи визначення та застосування звичайних цін.

Відповідно до п.39.14. ст. 39 Податкового кодексу України, обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

За приписами п. 39.15. ст. 39 цього Кодексу, у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже, якщо відповідач вважав, що позивачем занижено ціну реалізації товару на експорт, чи завищено ціну придбання товару він мав в порядку встановленому відповідними нормами податкового законодавства довести, що договірні ціни не відповідають рівню звичайних цін. І лише тоді міг би коригувати податкові зобов’язання платника податку (позивача) – відносити до складу сукупних доходів звітного періоду суму заниження чи завищення ціни.

В даному випадку ціна товару на експорт визначалась позивачем самостійно, у відповідності з принципами підприємницької діяльності, визначеними ст. 44 ГК України, виходячи з витрат на його придбання, умов його поставки та рівня ринкових цін (конкурентного середовища).

Придбання товару здійснювалось за договором №170/5 від 11.01.2011 укладеним з виробником ПАТ «Слов’янський завод «Торепласт» за відпускними цінами заводу.

Підпунктом 14.1.219.пункту 14.1. ст. 14 надано визначення терміну ринкова ціна, під якою розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Відповідачем не надано доказів того, що ціна придбання товару, або ж ціна продажу є економічно необґрунтованими та не відповідають визначенню ринкової або ж звичайної ціни.

Щодо висновку податкового органу про перевищення витрат над доходами, то зазначений висновок відповідача суд також вважає хибним.

Розраховуючи витрати на придбання товару, відповідач виходив з ціни придбання товару з ПДВ, сума ж сукупного доходу розрахована без ПДВ, оскільки експортні операції підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

Згідно з пп.139.1.6 ст. 139 Кодексу, податок на додану вартість не включається до складу витрат та не впливає на визначення оподатковуваного прибутку. Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» придбані запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Згідно з п.9 зазначеного положення первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, а саме – суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за врахуванням непрямих податків.

Отже, витрати мали б розраховуватися, виходячи з ціни придбання без ПДВ. Відповідно дохід від реалізації мав би порівнюватися з витратами на його придбання без врахування ПДВ. Співставлення ціни придбання без ПДВ (витрат на придбання) та ціни продажу на експорт (доходів від реалізації) свідчить, що ціна продажу вища за ціну придбання, а доходи перевищують витрати.

За таких обставин, фінансовий результат кожної окремої господарської операції з перепродажу товару та сукупний фінансовий результат є прибутковими. Позитивна різниця між сукупними доходами та сукупними витратами за спірними операціями задекларовані та з них сплачено податок на прибуток за 3 квартал 2012 року в повному обсязі.

Окрім того, сплачений позивачем у складі вартості придбаного товару ПДВ, підлягає поверненню з державного бюджету, або зараховується в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ.

Таким чином, спірні господарські операції з придбання та реалізації товару на експорт є для позивача фактично прибутковими та додатково надають йому право на відшкодування ПДВ. Цим спростовуються висновки відповідача про невідповідність спірних господарський операцій визначенню господарської діяльності, як такої, що направлена на отримання прибутку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, висновки податкового органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» норм податкового законодавства суд вважає безпідставними та недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2013 №0000102214/683, яким позивачу донараховано грошове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24656,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12328,00 грн. – підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податкової інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя №0000102214/683 від 25.01.2013, яким донараховано грошове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24 656,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 12 328,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» сплачений судовий збір у сумі 369,84 (триста шістдесят дев’ять) гривень 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова