Постанова № 32774934, 30.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа № 903/624/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від кредитора - не з'явився

від боржника - не з'явився

від арбітражного керуючого - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ПП "ВКФ "Волинь-Продакшн" на ухвалу господарського суду Волинської області від 08.07.13 р. у справі № 903/624/13

за заявою Приватне підприємство "Виробничо комерційна фірма "Волинь продакшн"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.07.2013 р. у справі № 903/624/13 (суддя Войціховський В.А.) порушено провадження у справі про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД; визнано кредиторські вимоги приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн" на загальну суму 421584,10 грн. з врахуванням понесених судових витрат; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД; введено процедуру розпорядження майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, і т.д.

Серед іншого, розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД призначено арбітражного керуючого Кравчука Геннадія Петровича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №212 від 06.03.2013р., Рівненська область, м. Рівне, вул. Струтинської, буд. 35, кв. 45, ідентифікаційний код 2650815856).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор ПП "ВКФ "Волинь-Продакшн" подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати з підстав зазначених в апеляційній скарзі та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Книш Зоряну Ігорівну. Зокрема зазначає, що кваліфікація та спеціалізація обраного арбітражного керуючого не відповідає основним видам діяльності підприємства-боржника та складності провадження справи про банкрутство, що спричинено відсутністю повних даних про арбітражних керуючих у автоматизованій системі. Тому суду необхідно було самостійно оцінити кваліфікацію визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу з доводами апелянта не погоджується та просить відмовити в задоволенні скарги ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД. Зокрема зазначає, що кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Імперативність норм ст. 114 "Призначення та усунення арбітражного керуючого у справі про банкрутство" не дозволяє відступати від порядку дій, прямо встановленого нею.

Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали, явку представників в судове засідання не забезпечили. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

При цьому, від апелянта на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату.

Клопотання апелянта судом відхилене як необгрунтоване, оскільки ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника через його відпустку, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 17.07.2013 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 08.07.2013 р. у справі № 903/624/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №853252 від 02.07.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД зареєстроване в якості суб'єкта господарської діяльності, місцезнаходження підприємства: м. Луцьк, вул. Єршова, 3, правовий статус юридична особа, код ЄДРПОУ 21747631.

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2012р. у справі №5004/821/12 було постановлено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн" 407 635 грн. заборгованості та 8214,10 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, всього 415 849,10 грн.

10 вересня 2012 року на примусове виконання зазначеного рішення господарського суду було видано наказ №5004/821/12-1.

З метою примусового виконання боржником виконавчого документа, Другим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції 27 вересня 2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34773711.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 08.07.2013р. рішення господарського суду у справі №5004/821/12 в примусовому порядку виконане не було, заборгованість повністю чи частково не стягнута та становить 415 849,10 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника (абз. 7 ст. 1 Закону).

При цьому, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону про банкрутство за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, про відсутність підстав для відмови в порушенні провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД, що і було встановлено місцевим судом в підготовчому засіданні.

Зважаючи на вищевикладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн" про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що товариство-боржник неспроможне виконати свої грошові зобов'язання перед приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн" в загальному розмірі 415 849,10 грн. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати, кредиторські вимоги ПП "ВКФ "Волинь-Продакшн" до боржника є безспірними та складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, тому доводи заявника про ініціювання провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД є обґрунтованими, узгоджуються з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підлягають задоволенню.

Частиною 9 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. (ч. 1 ст. 114 Закону)

Відповідно, господарський суд в ухвалі від 25.06.2013р. про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство зазначив, що автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено Кравчука Геннадія Петровича (ліцензія серії АВ №600790 від 06.03.2013р., адреса: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Струтинської, буд. 35, кв. 45, ідентифікаційний код 2650815856). При цьому судом було зобов'язано арбітражного керуючого Кравчука Г.П. протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, надати господарському суду заяву про його участь у справі з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорії осіб, зазначених у частині 2 статті 114 Закону, на паперовому носії.

Відповідна заява від арбітражного керуючого Кравчука Г.П. за №10/02-02 від 26.06.2013р. поступила до господарського суду електронною поштовою кореспонденцією 26.06.2013р., а також поштовою кореспонденцією 27.06.2013р. При цьому арбітражним керуючим було повідомлено суд про те, що останній не здійснював раніше управління боржником, не є заінтересованою особою стосовно боржника або його кредиторів.

Як вище зазначалось, апелянт вважає, що кваліфікація та спеціалізація обраного арбітражного керуючого не відповідає основним видам діяльності підприємства-боржника та складності провадження справи про банкрутство, що спричинено відсутністю повних даних про арбітражних керуючих у автоматизованій системі. Тому суду необхідно було самостійно оцінити кваліфікацію визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого.

Проте колегія суддів не погоджується з таким твердженням апелянта з огляду на те, що абз. 3 п.4.1 "Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство" зазначено, що автоматизований відбір кандидатів арбітражних керуючих здійснюється з урахуванням необхідної для розгляду конкретної справи про банкрутство спеціалізації арбітражного керуючого, визначеної під час автоматичного розподілу заяви про порушення справи про банкрутство. Спеціалізація арбітражного керуючого, необхідна для розгляду конкретної справи про банкрутство, визначається виходячи з належності суб'єкта підприємницької діяльності до видів економічної діяльності (КВЕД), форми власності і категорії згідно з пунктом 2.6 Положення.

Згідно абз. 2 п.2.6 Положення спеціалізація арбітражного керуючого визначається апеляційними господарськими судами, в яких арбітражний керуючий виявив бажання взяти участь у автоматизованому відборі, на підставі статистичних даних, наданих місцевими господарськими судами, в яких арбітражний керуючий виконував свої повноваження, не пізніше місяця до початку нового календарного року.

Згідно офіційної інформації, щодо арбітражних керуючих, щодо їх спеціалізації (http://court.gov.ua/sud5040/arbitr/), до спеціалізації Кравчука Г.П. належить: паливно-енергетичний комплекс та водопостачання; Хімічна промисловість; Агропромисловий комплекс; Діяльність у сфері транспорту; Будівництво; Харчова промисловість та організація харчування; Торгівля, надання побутових та інших послуг; Зовнішньоекономічна діяльність; інше.

З огляду на вище викладене колегія суддів не вбачає невідповідності кваліфікації та спеціалізації обраного арбітражного керуючого основним видам діяльності підприємства-боржника.

Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 08.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу кредитора ПП "ВКФ "Волинь-Продакшн" № 1-1107 від 11.07.2013 р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 08.07.2013 р. у справі № 903/624/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.