Ухвала суду № 32774455, 25.07.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" липня 2013 р. Справа № 806/4089/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Рудика В.Р.;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Овруцького міжрайонного прокурора Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2013 р. у справі за позовом Овруцького міжрайонного прокурора Житомирської області до Відділу державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції про визнання неправомірними та скасування постанов органу ДВС ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнання неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Овруцького районного управління юстиції про накладення штрафу від 01.04.2013 року та 18.05.2013 року, винесені у виконавчих провадженнях №37153975, №37151020, №37150721, №37151682, №37149692 та №37151885 з примусового виконання листів, виданих Овруцьким районним судом у справі №617/15236/12, визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Овруцького районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження, винесені 18.05.2013 року у виконавчих провадженнях №37153975, №37151020, №37150721, №37151682, №37149692 та №37151885 з примусового виконання листів, виданих Овруцьким районним судом у справі №617/15236/12, а також також просить зобов'язати відповідачів поновити зазначені вище виконавчі провадження.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі з тих підстав, що Овруцьким районним судом справа №617/15236/12 розглядалась у порядку цивільного судочинства, а отже оскарження зазначених постанов державного виконавця повинно відбуватися за правилами ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України.

У апеляційній скарзі позивач з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущеної судом, просить судове рішення скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що, прокурор оскаржує дії державного виконавця Відділу ДВС Овруцького районного управління юстиції Житомирської області стосовно виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів з вказаним висновком суду погоджується частково виходячи з наступного.

За правилами статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У відповідності до роз'яснень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №13 від 13.12.2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем у цій справі оскаржуються дії державних виконавців стосовно виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, прокурор просив визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Овруцького районного управління юстиції про накладення штрафу від 01.04.2013 року та 18.05.2013 року, винесені у виконавчих провадженнях №37153975, №37151020, №37150721, №37151682, №37149692 та №37151885.

За приписами п.6 вказаної постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції при винесенні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі не звернув уваги на зазначені обставини.

Таким чином, суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 195, 199, 204, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Овруцького міжрайонного прокурора Житомирської області задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від "06" червня 2013 р. скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя _______ Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" липня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Овруцький міжрайонний прокурор Житомирської області вул.Леніна,5,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106

3- відповідачу Відділ державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції вул.Радянська, 31а,м.Овруч,Житомирська область,11100