Постанова № 32774209, 29.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2434/13-а

29 липня 2013 року

м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательє бізнесу"

щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ательє Бізнесу" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника у межах суми податкового боргу у розмірі 3924,54 грн., що знаходяться в банку:

Філія ВАТ "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539, р/р 2600400015729;

Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, р/р 26008171454401, р/р 26009171454400.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3924,54 грн. (з урахуванням суми переплати 7,78 грн.), що складається з 4080,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначені податковим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 23.01.2012 року №0023261541 та від 07.03.2012 року №0243181541та пені в сумі 11,06 грн. У зв’язку з несплатою визначеної суми грошового зобов’язання у встановлений строк, податковим органом виставлено податкову вимогу від 23.02.2012 року №134. На забезпечення виконання податкових зобов’язань податковим органом прийнято рішення від 27.02.2012 року №65 про опис майна в податкову заставу. Актом опису майна від 24.05.2012 року №91 встановлено відсутність майна відповідача, що може бути описано у податкову заставу. Тому, податковий орган, посилаючись на підпункт 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 11.07.2013 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 29.07.2013 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв’язку "по закінченню терміну зберігання".

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Як визначено статтею 17 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (юридичні особи), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В силу положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 29.07.2013 року суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ательє Бізнесу" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.05.2007 року, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному.

Згідно облікової картки платника за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняним товарам" станом на 05.12.2012 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3924,54 грн., яка утворилась у таких сумах і з наступних підстав:

7,78 грн. – сума переплати;

1020,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначені податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2012 року №0023261541;

3060,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначені податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2012 року №0243181541;

11,06 грн. – пеня.

З урахуванням суми сплати у розмірі 158,74 грн., сума непогашеної заборгованості відповідача по податку на додану вартість складає 3924,54 грн. (1020,00 грн. - 7,78 грн. - 158,74 грн. + 3060,00 грн. + 11,06 грн. = 3924,54 грн.).

23.02.2012 року позивачем виставлено податкову вимогу №134, яку надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.12.2012 року.

Актом від 24.05.2012 року №91 податковим керуючим підтверджено відсутність на день складення акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відтак, податковий орган з вернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, наявність податкового боргу встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а відсутність відповідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та передати у податкову заставу, встановлено актом від 24.05.2012 року №91, складеного податковим керуючим, копія якого наявна в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності на загальну суму 3924,54 грн., що належать платнику – Товариству з обмеженою відповідальністю "Ательє Бізнесу" (33002, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Волинська, будинок 15, код 35148577) та знаходяться в банку: Філія ВАТ "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539, р/р 2600400015729; Акціонерний комерційний інноваційний банк "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005, р/р 26008171454401, р/р 26009171454400.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.