Постанова № 32774159, 29.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2439/13-а

29 липня 2013 року

м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Кравчук Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нетворк Солюшн"

про

стягнення податкової заборгованості та накладення арешту на кошти та інші цінності платника,

в с т а н о в и в:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нетворк Солюшн" про стягнення податкової заборгованості за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 1176,29 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності платника у межах суми податкового боргу, що знаходяться в банку:

ВАТ "МТБ" м. Одеса, МФО 328168, р/р 26001238571;

ВАТ "МТБ" м. Одеса, МФО 328168, р/р 26108238571;

Філія Южного ГРУ Приватбанку, м. Одеса, МФО 328704, р/р 26065054402266.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 1176,29 грн., яка виникла внаслідок несплати суми пені у розмірі 1176,29 грн., яка нарахована на недоїмку за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 19959,75 грн. (з урахуванням суми переплати у розмірі 505,00 грн.), з яких 15866,80 грн. – за основним платежем, 4092,95 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2011 року №0014781541. Так, у зв’язку з несплатою за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначеної суми грошового зобов’язання у встановлений строк, податковим органом виставлено податкову вимогу від 11.07.2011 року №601 та нараховано пеню у сумі 1176,29 грн. На забезпечення виконання податкових зобов’язань податковим органом прийнято рішення від 11.07.2011 року №265 про опис майна в податкову заставу. Актом опису майна від 29.05.2012 року №104 встановлено відсутність майна відповідача, що може бути описано у податкову заставу. Тому, податковий орган, посилаючись на підпункт 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, звернувся до суду про стягнення податкової заборгованості відповідача за податком на додану вартість у сумі 1176,29 грн. (пеня) та щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу.

Ухвалою від 11.07.2013 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 29.07.2013 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з’явились.

Позивач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, про що зазначив у позовній заяві.

Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв’язку "По даній адресі не значиться".

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Як визначено статтею 17 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Згідно з частиною четвертою статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (юридичні особи), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В силу положень частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 29.07.2013 року суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нетворк Солюшн" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради 13.06.2003 року, у зв’язку із зміною місцезнаходження 18.01.2010 року взято на облік Державним реєстратором Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області за місцезнаходженням: 33000, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 1, офіс 213. Згідно довідки від 10.10.2011 року за вих. №29-16/6051 з 25.06.2003 року перебуває на обліку в органах державної податкової служби та на дату видачі довідки - у Державній податковій інспекції у м. Рівному.

У травні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Рівному була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача, за результатами якої складено акт від 30.05.2011 року №223/15-200/32509443.

За результатами перевірки було встановлено, що платник не виконав вимоги пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме не визнав умовний продаж на суму 81859,00 грн., з них на суму податку на додану вартість – 16371,80 грн. та не відніс їх до податкового зобов’язання, чим встановлено заниження відповідачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість у декларації за грудень 2009 року.

На підставі акта перевірки відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у зв’язку із заниженням суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в частині накладення на платника штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 року №0014781541, яким відповідачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 20464,75 грн., з яких 15866,80 грн. – за основним платежем, 4092,95 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

З урахуванням суми переплати у розмірі 505,00 грн., згідно облікової картки платника станом на 09.07.2011 року сума податкового зобов’язання відповідача з податку на додану вартість становила суму 19959,75 грн.

11.07.2011 року позивачем виставлено податкову вимогу №601, яку надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.07.2011 року, яке повернулось позивачу з відміткою установи зв’язку про відсутність адресата за зазначеною адресою.

Як вбачається з облікової картки платника станом на 24.09.2012 року, на суму податкового боргу у розмірі 19959,75 грн. за період 24.01.2012 – 29.06.2012 року нарахована пеня у сумі 1176,29 грн.

Актом від 29.05.2012 року №104 податковим керуючим підтверджено відсутність на день складення акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відтак, податковий орган з вернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу по пені та накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків згідно пункту 56.17. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI є день закінчення процедури адміністративного оскарження, яким є, зокрема, день, наступний за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У відповідності до підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Як вбачається з матеріалів справи податкова вимога від 11.07.2011 року №601 надсилалася відповідачу 15.07.2011 року, однак повернулася відправнику 19.07.2011 року з позначкою підприємства зв’язку "за зазначеною адресою адресат не значиться".

Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.08.2012 року, копія якої міститься в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нетворк Солюшн" зареєстровано за адресою: 33000, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 1, офіс 213.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога від 11.07.2011 року №601 надсилалася податковим органом рекомендованими листами з повідомленням про вручення за зазначеною адресою місцезнаходження юридичної особи за даними Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Отже, податкова вимога від 11.07.2011 року №601 вважається врученою відповідачу належним чином, за якою сума заборгованості підлягала погашенню у встановлені податковим законодавством терміни.

Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, наявність податкового боргу встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а відсутність відповідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та передати у податкову заставу, встановлено актом від 29.05.2012 року №104, складеного податковим керуючим, копія якого наявна в матеріалах справи.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності на загальну суму 1176,29 грн., що належать платнику – Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Нетворк Солюшн" (33000, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 1, офіс 213) та знаходяться в банку: ВАТ "МТБ" м. Одеса, МФО 328168, р/р 26001238571; ВАТ "МТБ" м. Одеса, МФО 328168, р/р 26108238571; Філія Южного ГРУ Приватбанку, м. Одеса, МФО 328704, р/р 26065054402266.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 01 серпня 2013 року.