Постанова № 32774144, 09.06.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.06.2011 р. Справа № 2а-4112/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. Справа № 2а-4112/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засідання справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя", м. Миколаїв

до відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники:

від позивача: Синюк Ю.М.

від відповідача: Федоринський Є.А.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" звернулося до суду із позовом про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення №0006122330 від 12 травня 2011 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва.

Відповідач заперечення надав, позовні вимоги не визнає повністю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно направлення № 562/23-300 від 11.04.2011 року з 11 квітня 2011 року посадовими особами відповідача проводилась позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за період з 01.01.11 по 31.01.11 р.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки № 512/23-300/32184015 від "22" квітня 2011 року (далі Акт перевірки) в якому зазначено про порушення позивачем ст. 203, 215, 228, 662, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст.. 228 ЦК України, правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису акону. Правочини, укладені ТОВ АК "СП Укрсоя" з ТОВ "Юні Трейд Компані", ТОВ "Шер К" та ТОВ "Агромарин-М" на загальну суму ПДВ у розмірі 189193,69 грн. порушують публічний порядок, суперечать інтересам держви та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Позивачем порушено п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006122330 від 12.05.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість з урахуванням штрафних фінансових санкцій, на загальну суму 189194,69 грн. в тому числі основний платіж 189193,69 грн. штрафні санкції 1,00 грн.

Суд вважає, що викладені відповідачем у Акті перевірки висновки є недоведеними та безпідставними, виходячи з наступного.

1.Між позивачем та ТОВ "Юні Трейд Компані" 13.01.2011 року був підписаний договір поставки № 36.

Згідно п. 1.1. цього договору Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплати товар, а саме СОЮ.

Згідно п. 2.2. договору Продавець зобов'язаний передати товар на складі Покупця, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневый район, пгт. Воскресенськ, вул. Миру 17а, (ст. Гороховка).

Згідно 2.3. договору у ціну товару входить вартість його доставки на склад Покупця. Товар доставляється автотранспортом Продавця.

Згідно 2.4. договору Право власності на товар переходить до Покупця з моменту його отримання на складі Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки поставки товарів по зазначеному договору фактично виконані, про що свідчать накладні, виписані ТОВ "Юні Трейд Компані" на загальну суму 225904,15 грн., в тому числі ПДВ 37650,69 грн.

До перевірки були також надані товарно-транспорні накладні видані ТОВ "Юні Трейд Компані"

В Акті перевірки відповідачем також відображено, що кошти в сумі 225904,15 грн. були перераховані позивачем на рахунок ТОВ "Юні Трейд Компані", що підтверджується платіжними дорученнями:

- від 17.01.11 р. № 50 на суму 15844,00грн.;

- від 21.01.11 р. № 66 на суму 210060,15 грн.

2. Між позивачем та ТОВ "Шер К" 01.12.2010 року був підписаний договір поставки.

Згідно п. 1.1. цього договору Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплати товар, а саме СОЮ.

Згідно п. 2.2. договору Продавець зобов'язаний передати товар на складі Покупця, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневый район, пгт. Воскресенськ, вул. Миру 17а, (ст. Гороховка).

Згідно 2.3. договору У ціну товару входить вартість його доставки на склад Покупця. Товар доставляється автотранспортом Продавця.

Згідно 2.4. договору Право власності на товар переходить до Покупця з моменту його отримання на складі Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки поставки товарів по зазначеному договору фактично виконані, про що свідчать накладні, виписані ТОВ "Шер К" на загальну суму 783913,94 грн., в тому числі ПДВ 130652,33 грн.

До перевірки були також надані товарно-транспорні накладні видані ТОВ "Шер К"

В Акті перевірки відповідачем також відображено, що кошти в сумі 768527,75 грн. були перераховані позивачем на рахунок ТОВ "Шер К", що підтверджується платіжними дорученнями:

- від 25.01.11 р. № 81 на суму 373555,33грн.;

- від 26.01.11 р. № 86 на суму 394972,42 грн.

3.Між позивачем та ТОВ "Агромарин-М" 25.01.2011 року був підписаний договір поставки № 7.

Згідно п. 1.1. цього договору Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплати товар, а саме СОЮ.

Згідно п. 2.2. договору Продавець зобов'язаний передати товар на складі Покупця, що розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневый район, пгт. Воскресенськ, вул. Миру 17а, (ст. Гороховка).

Згідно 2.3. договору У ціну товару входить вартість його доставки на склад Покупця. Товар доставляється автотранспортом Продавця.

Згідно 2.4. договору Право власності на товар переходить до Покупця з моменту його отримання на складі Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи та Акту перевірки поставки товарів по зазначеному договору фактично виконані, про що свідчать накладні, виписані ТОВ "Агроманин-М" на загальну суму 125324,00 грн., в тому числі ПДВ 20887,33 грн.

До перевірки були також надані товарно-транспорні накладні видані ТОВ "Агромарин-М"

В Акті перевірки відповідачем також відображено, що кошти в сумі 125324,00 грн. були перераховані позивачем на рахунок ТОВ "Агромарин-М", що підтверджується платіжним дорученням:

- від 31.01.11 р. № 108 на суму 125324,00грн.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Господарською операцією - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно пункту 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід також зауважити, що Позивачем виконано умови укладеного договору із контрагентом в повному обсязі, сплачено грошові кошти за надані товари, що також підтверджується самим актом перевірки.

Відповідно пункту 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Документи, якими позивач підтвердив валові витрати та правомірність податкового кредиту, а саме податковими накладними, товарно-транспортними та видатковими накладними є такими, що достеменно підтверджують такі витрати та факт отримання товару, оскільки відповідають вимогам (обов'язкові реквізити) ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік".

Тобто, позивач мав законні підстави для віднесення витрат за договорами з ТОВ "Юні Трейд Компані", ТОВ "Шер К" та ТОВ "Агромарин-М" до валових витрат платника податку.

На думку суду, придбання Позивачем за договорами поставки товару підтверджено наявними накладними та проведеними розрахунками з постачальниками, а тому його дії відповідають приписам ст. 198 Податкового кодексу України.

В Акті перевіряючими аналізуються договори укладені позивачем з ТОВ "Юні Трейд Компані", ТОВ "Шер К", ТОВ "Агромарин-М".

Податківцями встановлено, що зазначені підприємства ймовірно використовуються для ухилення від сплати податків, мають цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками "фіктивності", на підприємствах відсутні трудові ресурси, відсутні виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, необхідні для здійснення діяльності та виконання умов договору.

На підставі цього, керуючись ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України податківцями в акті перевірки робиться висновок про нікчемність договорів, укладених позивачем з ТОВ "Юні Трейд Компані", ТОВ "Шер К", ТОВ "Агромарин-М", у зв'язку з порушенням публічного порядку, суперечності інтересам держави та суспільства.

Суд не погоджується з висновками податківців щодо нікчемності цих правочинів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ТОВ АПК "СП Укрсоя" з ТОВ "Юні Трейд Компані", ТОВ "Шер К", ТОВ "Агромарин-М".

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Ті обставини, які зазначені податківцями як докази фіктивності або удаваності правочинів, укладених позивачем не може бути підставою для визнання їх нікчемними .

Також для визнання правочину недійсним не має значення чи були сплачені сторонами податки з отриманих по цьому правочину коштів чи ні, оскільки ці зобов'язання (сплата податків) виникають завжди після вчинення самого правочину.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0006122330 від 12 травня 2011 року прийнятого Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія "СП Укрсоя" судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа