Постанова № 32774126, 02.08.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/5414/13-а

02 серпня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.

з участю секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

представника позивача - головного спеціаліста юридичного відділу виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення фонду до Приватного підприємства «Бунтар» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства «Бунтар» на користь Львівського обласного відділення Фонду заборгованість зі сплати страхових внесків. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач є платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», проте не сплатив у встановлені законом строки страхові внески у розмірі 807 грн. 57 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими такі обґрунтовуються, дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Підприємства, установи, організації - роботодавці, які використовують працю найманих працівників та взяті на облік в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальники, зобов'язані сплачувати до Фонду страхові внески у порядку, визначеному статтями 21, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ), у розмірах, визначених Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ (далі - Закон № 2213-ІІІ ), а також своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України № 2213-ІІІ встановлені розміри внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: 0,5 відсотка внесків - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи та 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України № 2240-ІІІ страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Відповідач - Приватне підприємство «Бунтар» ( далі - ПП «Бунтар») відповідно до довідки № 1239 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, внесений до ЄДРПОУ за № 31363595 та перебуває на обліку як страхувальник - платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 27 Закону України № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Згідно з самостійно заповненим ПП «Бунтар» звіту форми Ф4-ФСС з ТВП за 2010 р. заборгованість зі сплати страхових внесків перед Фондом становила 807 грн. 57 коп.

Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів відповідно до статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Матеріалами справи підтверджується наявність у ПП «Бунтар» заборгованості по страхових внесках в сумі 807 грн. 57 коп.

Докази погашення заборгованості відповідачем суду не представлені.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Бунтар» (місцезнаходження: місто Львів, вулиця Ярославенка, 22/16, ЄДРПОУ 31363595) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 807 (вісімсот сім) грн. 57 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 серпня 2013 року.